«Їжа богів»: цінні властивості хурми та перспективи її вирощування в Україні

Хурма – рід теплолюбних рослин, які ростуть у в багатьох країнах Євразії, Америки, в Австралії та навіть на півдні України. Хурма потрапила в Європу тільки в позаминулому столітті, але до цього її протягом двох тисяч років культивували в Китаї та Японії^.  Усього за деякими даними налічується більше 500 різновидів хурми. А до найвідоміших в наших краях відносять терпку кавказьку, нетерпку японську і солодку шоколадну, відомішу як корольок. За формою нагадує яблуню, а її оранжеві чи червоні плоди здалека здаються апельсинами.

Вирощування хурми в Україні

В Україні перспективним є лише один-єдиний вид — хурма віргінська, чи американська — з потужним стрижневим коренем, густою компактною кроною 3-7 м в висоту, меншими, не такими вражаючими плодами. Та їх менший розмір не свідчить про гіршу якість – солодкість та ароматність сортової хурми віргінської часто дивують навіть гурманів. Саме гібриди хурми віргінської відкрили для українських садівників нові перспективи. Вони зимують найкраще, витримуючи інколи до -35°С. Легендарні та смачні сорти хурми японської, кавказької, шоколадної — це рослини зовсім інших широт. І про вирощування таких видів хурми в Україні не варто й мріяти.

Для сонцелюбної хурми дуже важливий фактор — захист від вітру і протягів. І інколи поєднати його з достатнім освітленням зовсім непросто. В Україні хурму можна виростити лише на найтепліший, сонячній, південно орієнтованій ділянці біля будинку, біля високих насаджень чи огорожі, що створить достатній захист.

Перший врожай саджанці можуть дати на четвертий рік, хоча зазвичай хурма нормально плодоносить лише з 6-8 року. Зате вона живе і радує плодами сторіччями. Але щоб дочекатися плодів, потрібно зберегти рослину у три перші критичні роки.

Сорти хурми, які можна вирощувати в Україні

Перевагу завжди варто віддавати сортам, що успішно культивуються в Україні. При підборі  потрібно шукати відомі витривалі сорти на морозостійких підвоях віргінки. Великі плоди — не для нашого клімату, краще обирати дрібніші сорти з гарними практичними характеристиками, також слід переконатися, що сорт самозапильний і не потребує висаджування декількох рослин для перехресного запилення.

 

 

Для вирощування у  центральних та північних регіонах, північніше Вінниці та Дніпра, зокрема для Київської та Харківської областей, найкраще підходять сорти, які витримують морози до -34°С:

• “Мідер” — надійний, самоплідний сорт з яскравими жовтуватими плодами вагою до 60 г без кісточок. Терпкість зникає у зірваних плодів після дозрівання протягом 2-3 тижнів. Дерева досить компактні, до 3 м.
• “Вебер” — ранній, з круглими оранжевими, з темною м’якоттю, вагою до 80 г, вересневими солодко-ароматними плодами, що дуже погано зберігаються, але приємно чисельні.
• “Бєлогор’є”  — найвитриваліший сорт з невеликими плескатими плодами до 40 г з інтенсивною солодкістю та присмаком карамелі та рому. Дерева середні, акуратні, стійкі до спеки, плодоносять на початку вересня.
• «H-120» — надійний самозапильний сорт 3-5 м висотою зі злегка плескатими, оранжевими, ніжними, лежкими до 2 місяців плодами вагою до 100 г, що дозрівають в вересні.

Також непогано себе проявляють ранні сорти, серед яких “Йейтс” , “Жюль” , “Жукис” , “Молер”, “Вандерфул”.

У західних та центральних регіонах (в середніх широтах) можна вибрати сорти “Женева Ред” , “Ерлі Голден” , “Женева Лонг” , “Прок” , «Сосновська», «Барбарас Блаш» , «Ерлі Джуел» .

Для півдня найнадійнішими вважаються сорти з зимостійкістю -25…-28°С:

• “Чучупака”— компактний сорт висотою до 3,5 м, з середніми червонуватими, дуже солодкими плодами, що зберігаються до 1 місяця;
• «Віргінська великоплідна”— високий, до 5 м і більше, сорт приносить великі плоди вагою до 300 г, часто невиправдано рекламується як більш зимостійкий;
• “Джон Вік” — самозапильний сорт з округлою акуратною кроною до 3,5 м та середніми, до 150 г, сферичними плодами;
• “Росіянка”— стабільно врожайний, самозапильний, з ароматними універсальними плодами вагою до 140 г, високий, до 7 м, часто рекламується як суперстійкий, та на практиці іноді не витримує і -20°С;
• «Українка»— значно надійніший, вдвічі нижчий, ніж «Росіянка», з надсолодкими ніжними нетерпкими і круглими плодами;
• “Божий дар”— самозапильний, компактний сорт висотою до 3 м з жовтими, середніми плодами масою біля 150 г;
• “Нікітська бордова”— хурма з великими плодами, що часто не витримує і -20…-24°С та потребує запилювачів.

За матеріалами:

zelenasadyba.com.ua

wikipedia.org