Агровиробництво в Україні: стан адаптації до цифрофих технологій дуже позитивний. Головний висновок презентації дослідження «Цифрове Агро в Україні»

Масштабне дослідження представила компанія AGGEK разом з генеральним партнером «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», партнерами – інноваційною платформою FERM, цифровим партнером WEAGRO, компанією SYNGENTA.

Станіслав Шум, СЕО Aggeek у вступному слові:

– Це вперше в Україні проведене подібне дослідження, котре дуже важливе для подальшого розвитку сектору сільського господарства України. Це вперше, коли було досліджено застосування цифрових технологій (ЦТ) в аграрній сфері. І саме застосування ЦТ на всіх етапах агровиробництва – від планування, обробітку ґрунту, посіву, захисту рослин, внесення добрив до збирання врожаю тощо.

Дослідження цілком логічно назвати масштабним, оскільки було охоплено багато підприємств. Розробники відібрали 50 інноваційних аграрних компаній – власне, це провідні українські агровиробники та сформулювали анкету з 37 питань щодо застосування ЦТ. Було розіслано також чотири коротших анкети. Паралельно проводилось опитування у відкритих діджит-каналах, що дозволило максимально розширити аудиторію аграріїв.

Таким чином загальна аудиторія опитування охопила 2800 голосів.

«Цим дослідженням, – продовжив  Станіслав Шум, – ми хотіли показати не тільки рівень застосування ЦТ, а мали на меті продемонструвати аграріям, як влаштований увесь світ цифрових технологій в агробінесі. Ми зобразили таку екосистему, де показали, які технологійї можуть застосовуватися на кожному етапі сільськогосподарського виробництва. Це можна назвати унікальною візуалізацією. До нас нічого подібного ніхто не робив. І це як ключ до подальшого застосування аграріями всіх можливостей ЦТ. А вони надзвичайно великі».

Дослідження показало, що рівень застосування ЦТ в інноваційних аграрних компаніях відрізняється від цього показника на загальному ринку. Однак, це достатньо високий рівень. Для прикладу можна взяти дуже поширену нині технологію навігації. Якщо ще років 3-4 тому лише 25% – максимум третина агровиробників – користувалися навігацією, то нині, і це показало дослідження, у середньому відсоток використання навігації, автопілотів чи курсовказівників сягнув 60%. Відчутний прогрес.

Ще один показник гнучкості аграрного ринку до застосування у своїй роботі ЦТ – використання дронів. Нині, що підтверджено дослідженням, 60 % компаній вже користуються під час обробітку полів цим інструментом. Вже у наступному дослідженні буде вивчено, які площі охоплює «дроновий» процес.

Цікавою є інформація про достатньо новий тренд – відновлювальне землеробство. Він говорить як про позитивну тенденцію в агросекторі України, так і переконує в тому, що це достатньо перспективна ніша.

«Цифрове агро в Україні» показало, що вже є достатній рівень присутності практик відновлювального землеробства – у середньому по ринку 20-30%. Ці компанії застосовують органічні добрива, покривні культури, використовують заощадливий обробіток ґрунту. Зокрема, 34% інноваційних компаній, які брали участь у опитуванні, використовують у своїй роботі no-till чи strip-till,або інші технології. Показник цього на загальному ринку складає 24%.

Проте, що теж відзначається у дослідженні, такий показник як «використання вуглецевих сертифікатів та отримання коштів за них» знаходиться поки що на досить низькому рівні – 29% серед інноваційних компаній, 10% – загалом по аграрному ринку.

Цифри свідчать як про те, що чимало компаній вже скористалися цією можливістю, тому ця ніша є перспективною.

Штучний інтелект (ШІ) – ще донедавно здавалось, що це ще фантастично далеко від сфери сільського господарства. Однак – ні. Дослідження дало позитив і в цьому сегменті – з’ясувалося, що вже 16% компаній в агросекторі  застосовують ШІ на різних роботах. Одні – для моніторингу стану рослин, інші – для внесення добрив або для управління своїм автопарком.

Партнери дослідження постійно працюють над розширенням цифрових можливостей для сільсгопвиробників. І головним ставиться завдання – підвищити ефективність виробництва в аграрному секторі та відчутно зменшити витрати на операції. Цього можна досягти, якщо виявляти проблемні зони на полях на ранньому етапі та раціонально використовувати ресурси.

Саме для цього один з партнерів дослідження, лідер ЦТ на ринку, компанія SYNGENTA розробила інноваційну платформу «Cropwise Operations». Про неї в рамках презентації «Цифрове агро в Україні» розповів представник SYNGENTA Олександр Прохацький:

– Платформа, з допомогою якої вже моніториться кожен четвертий гектар оброблюваної площі і котра дає можливість оперативно та ефективно управляти своїм господарством, зменшити витрати, має наступні моделі – «Агрооперації», «Стан посівів», «Телематика», «Скаутинг». Вони дозволяють відстежувати та контролювати всі операції, техніку, яка працює в полі, оперативно реагувати на зміну стану посівів, зробити роботу агрономічної служби продуктивнішою, достеменно знати та ефективно управляти своїм земельним банком.

Якщо ж підсумувати, то загальні цифри використання ЦТ в аграрній сфері економіки України є обнадійливими. Вони підтверджують загальний тренд – ця сфера здатна досить швидко вивести Україну на високу позицію на міжнародному рівні. Отже, використання цифрових технологій серед інноваційних аграрних компаній перебуває нині на рівні десь у 80%, загалом по сільськогосподарському ринку України цей показник сягає 60%.

Найпопулярнішими ЦТ, які застосовують інноваційні компанії у своїй роботі, насамперед є:  використання автопілотів (80%), посів – внесення сухих добрив (79%), захист – посекційне відключення форсунок (78%), телематика – моніторинг рівня пального та відстеження місця знаходження  та поточного стану (70%), посів – відключення сошників на перекриттях (65%), планування виробничого плану в Ехсеl (64%), використання ліній навігацій та довідника полів (60%), захист – внесення з дронів (59%) та інші.

У дослідженні його автори не оминули увагою ще один, надзвичайно важливий аспект. Вони показали всі доступні інструменти для фінансування агро і додали голосування щодо використання аграріями саме цифрових інструментів фінансування.

Розширили інформацію щодо цього партнери дослідження, які взяли участь у представленні «Цифрове агро в Україні».

Олександра Прохорчук, «Райффайзен Банк Аваль»:

– Для нашого банку дуже важливо підтримувати такі проєкти. Менеджмент банку постійно і активно працює у питанні діджиталізації, покращуючи рівень обслуговування наших клієнтів, що направлено на суттєве  спрощення повсякденної діяльності  аграріїв. Ми розуміємо, що аграрію сьогодні актуально управляти своєю ліквідністю практично миттєво. Для прикладу, назву питання експертної виручки. Раніше це займало досить багато часу. Сьогодні ми в банку доопрацювали наш валютний модуль. І процес зарахування валютної виручки та можливість одразу нею користуватися займає всього 30 секунд. Це дозволяє аграріям, котрі отримали валюту, через дуже короткий проміжок часу розраховуватися  зі своїми контрагентами, що робить їхню роботу динамічнішою та ефективнішою.

Віталій Пушкаренко, компанія FERM:

– Ми працюємо за правилом – все для сучасного фермера. Основна наша мета – допомогти аграріям отримувати в одному вікні всі продукти і послуги, які зараз є доступними на ринку.

Вже зараз, в період цифровізації, приймаємо рішення швидко, в русі. Сьогодні вже не потрібно сидіти з комп’ютером вдома чи в офісі. Це можна робити в салоні автомобіля, чи в тракторі або комбайні,на відстані управляючи своїм бізнесом з допомогою смартфону. Ми саме для цього розпочали розробку мобільного додатка, котрий дозволить аграрію не витрачати зайвий час для вивчення питання, аналізу, порівнянь пропозицій тощо. Все це зробить миттєво додаток.

Віктор Ільчинський, компанія «Activitis», цифрова платформа WEAGRO:

– Наш кейс – створення фінансового інструменту, який доповнює вже існуючі на ринку. Йдеться про агророзтермінування. Цей інструмент насамперед для невеликих господарств на купівлю товарів, послуг. Наше завдання, щоб угоди на цій платформі укладалися в режимі онлайн. І щоб цей процес тривав навіть не протягом одного дня, а забирав лише кілька годин. Ми розпочали роботу у березні цього року. Тим не менше на 1 серпня вже мали майже 380 заявок, з них 220-тьом надали позитивні рішення. Ми вже маємо факт дуже швидкого укладення угоди. Одна з них від моменту створення та її повного здійснення зайняла 1 год  57 хвилин. Наступного року плануємо вийти на 1000 партнерських угод, а у найближчому майбутньому мати 10 000 угод на рік.

Мінімальна сума вже отриманої агророзстрочки – 36 000 грн. І вже сьогодні фермер може її отримати в онлайнрежимі за 30 хвилин.

Отожо,дослідження «Цифрове агро в Україні» лише стартувало. Чергове його проведення – вже наступного року.

Анатолій Гаркуша