Посівна під знаком «плюс»: як стрибок цін на пальне та добрива «перекроює» собівартість українського зерна

Інтерв’ю з керівницею аналітичного відділу УКАБ Світланою Литвин про воєнні виклики агросектору, затяжну весну-2026 та ціни на хліб

Український аграрний сектор уже четвертий рік поспіль доводить свою унікальну життєздатність, працюючи в екстремальних умовах воєнного стану. Проте весняна посівна кампанія 2026 року підкинула фермерам нові виклики, які змушують перераховувати бюджети буквально «на ходу». До традиційних логістичних та безпекових ризиків додалося серйозне випробування на світових та внутрішніх ринках – стрімке подорожчання пального та мінеральних добрив.

Ситуація ускладнюється ще й аномальним характером самої весни: станом на середину травня посівна триває із суттєвим запізненням, хоча в попередні роки в цей період українські поля вже зазвичай були повністю засіяні. Поки що аграріям вдається тримати удар завдяки завбачливості та накопиченим заздалегідь ресурсам, але довгострокові прогнози змушують задуматися. Пальне та добрива – це фундамент, на якому тримається собівартість кожної тонни українського зерна чи соняшнику. Чи призведе зростання цін на заправках до падіння врожайності, чи почнуть фермери масово відмовлятися від кукурудзи та чого чекати звичайним українцям у продуктових магазинах?

Про реальний вплив енергетичної кризи на українські поля, зміну технологій та майбутній експортний потенціал держави в інтерв’ю для нашого видання розповіла керівниця аналітичного відділу асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) Світлана Литвин.

– Пані, Світлано, як подорожчання пального вплинуло на собівартість посівної для різних культур?

– Поки що на вартість посівної зростання ціни на пальне мало мінімальний вплив. До посівної аграрії готуються заздалегідь і, відповідно, всі ресурси купують також заздалегідь, включаючи пальне. Тому на поточну посівну левова частка була закуплена до значного стрибка цін.

Якщо розглядати основні зернові та ярі культури, то станом на 11 травня 2026 року закінчилася посівна ярого ячменю та пшениці, кукурудзи – на 54%, соняшнику – 52% та сої – на 43%. Цього року посівна триває зі значним запізненням, у попередні роки в цей період вона була вже практично завершена.

– Наскільки критичною є залежність вирощування зернових та олійних від цін на пальне в умовах війни?

– Пальне є однією із основних статей витрат при вирощуванні різних сільськогосподарських культур. У загальній структурі собівартості його частка коливається в межах 9-12% залежно від культури. І поточне зростання ціни на дизельне пальне однозначно призведе до зростання загальної виробничої собівартості. Для кукурудзи таке зростання буде на рівні 6%. Однак варто врахувати, що наразі стрімко зростає в ціні не лише дизель, а й азотні добрива. Разом ці дві складові призведуть до зростання виробничої собівартості на 13% при поточних цінах на ці ресурси. Водночас, якщо норми внесення добрив можна зменшити (хоча це й матиме вплив на рівень врожайності), то зменшити обсяги використання пального майже неможливо в цьому році – хіба що через зміну технологій, що потребує значних інвестицій.

– Які етапи виробництва (посівна, обробіток, збір урожаю, логістика) найбільше страждають від зростання цін на пальне?

– Якщо розміщувати технологічні операції за затратами пального, то це обробіток ґрунту, збір врожаю та посівна. Затрати на логістику значною мірою залежать від того, на які відстані необхідно перевозити вже вирощений врожай, однак це точно значна частка у витратах агровиробника чи трейдера при реалізації продукції.

– Чи будуть фермери відмовлятися від менш рентабельних культур? Якщо так – від яких саме? Собівартість яких культур подорожчає найбільше?

– В поточному сезоні відмов від вирощування певних видів сільськогосподарських культур через зростання цін на пальне спостерігатися не буде, бо виробничий процес планується не з сьогодні на завтра, а суттєво заздалегідь. Окрім того, одночасно зі зростанням собівартості з високою долею ймовірності буде спостерігатися і зростання цін на ці види продукції. Тому рішення щодо відмов від менш рентабельних культур будуть прийматися вже на наступний маркетинговий сезон із врахуванням наявної на той момент ринкової ситуації.

– Якою є поточна ситуація з доступністю та цінами на мінеральні добрива для вирощування олійних та зернових? Наскільки аграрії вже скорочують норми внесення добрив і які це матиме наслідки?

– Ціни на азотні добрива, які продемонстрували найбільше зростання в останні місяці, залишаються майже на такому ж високому рівні, зменшення немає. На поточному етапі для підживлення озимини азотні добрива були закуплені раніше, так само як і для посіву ярих культур. Наразі закуповують добрива для наступних технологічних операцій, включаючи наступну посівну. Формується переконання, що докризового рівня цін вже не буде, і компанії розпочинають процес пошуку постачальників, обсягів та умов. З високою долею вірогідності, добрива будуть купуватися дорого, частково зменшуватимуться обсяги внесень, що матиме прямий вплив на зниження рівня врожайності. Ситуацію можна вирівняти за рахунок зняття мита на добрива, однак наразі ця міра вирівнювання ситуації не використовується.

– Як ці фактори вплинуть на кінцеву вартість аграрної продукції для внутрішнього ринку? Чи варто очікувати суттєвого подорожчання продуктів харчування (крупи, хліб) для споживачів?

– Безумовно, все це призведе до зростання виробничої собівартості, що в свою чергу потягне за собою і ціни на продукцію переробки вирощених зернових та олійних культур для кінцевого споживача. Тим паче паралельно зі зниженням рівня врожайності. Однак говорити про суттєве зростання цін поки що підстав немає, особливо на фоні зниження купівельної спроможності українців.

– Як зміниться експортний потенціал України через зростання витрат на виробництво?

– Ситуація зі зростанням цін на пальне та добрива спостерігається не лише в нас, це загальносвітова тенденція. Однак у нас вона ще додатково обтяжена факторами війни. Тому рівень нашої конкурентоспроможності залишиться на сталому рівні. Вже зараз провідні аналітичні агенції прогнозують зниження обсягів виробництва зернових культур у 2026/27 МР після пікових показників попереднього сезону (через зростання вартості добрив, а відповідно – і зниження врожайності) та зростання обсягів виробництва олійних культур (як альтернатива для зростаючої в ціні нафти). Тому, за попередніми оцінками, експортний потенціал теоретично може зменшитися в фізичних вимірах, однак залишатиметься орієнтовно на тому ж рівні в експортній виручці через потенційне зростання цін.

Підготувала Анна Артим