Розмінування в Україні: як FSD допомагає зробити Українські території безпечними

В Україні очищення територій, де вже не йдуть активні бойові дії, здійснюють різні структури: державні органи, приватні компанії та міжнародні неурядові гуманітарні організації. Однією з таких міжнародних неурядових організацій є FSD (Fondation suisse de déminage) зі штаб-квартирою у Женеві. Вона працює в Україні з 2015 року та допомагає звільняти українські землі від мін і вибухонебезпечних предметів.

На перший погляд, процес гуманітарного розмінування може здаватися надто повільним. Проте затримки пояснюються суворим дотриманням міжнародних та національних стандартів. Ретельність і поетапність гарантують, що після завершення робіт земля дійсно стане безпечною для життя й господарської діяльності.

До кого звертатись, якщо ваша земля може бути забруднена ВНП*?

Якщо є підозра, що земельна ділянка забруднена мінами або боєприпасами, власник може подати заявку через Державний аграрний реєстр (ДАР) або звернутися до своєї територіальної громади. Далі громада передає звернення до обласної військової адміністрації, а звідти — до Національного органу з питань протимінної діяльності. Саме він формує річний План заходів гуманітарного розмінування та розподіляє роботу між операторами, з урахуванням їхніх можливостей та ресурсів.

Розповідаємо, як виглядає процес гуманітарного розмінування на прикладі роботи FSD, яка працює в Харківській, Херсонській, Сумській та Чернігівській областях.

З чого складається процес гуманітарного розмінування? 

Першим кроком є робота команд з нетехнічного обстеження (НТО), які збирають і аналізують інформацію про ймовірні загрози. На основі даних складається детальний звіт, який надсилається до Центру протимінної діяльності (ЦПМД). Операції з очищення починаються лише після офіційного дозволу від ЦПМД.

Паралельно працюють команди з інформування населення про ризики, пов’язані з мінами та вибухонебезпечними залишками війни (ІНМР): вони пояснюють місцевим жителям правила безпеки, розповідають про небезпечні знаки та застерігають від відвідування підозрілих територій.

Після отримання дозволу до роботи приступають демінери.

Саме вони проводять заходи з очищення території. FSD, наприклад, використовує такі методи очищення: ● розмінування вручну,

• очищення району ведення бойових дій (ОРВБД),
• технічне обстеження,
• розмінування з використанням машин та механізмів,
• застосування кінологічних груп.

Розмінування вручну застосовується там, де є загроза мін. ОРВБД — де знаходять інші типи боєприпасів. FSD використовує і механізовані засоби розмінування, такі як МV-10, GCS-200, а також МР3101. Відповідно до їх категорій вони можуть застосовуватися для виконання різних завдань, наприклад, підготовки ґрунту для виконання заходів гуманітарного розмінування, виявлення небезпек або знищення ВНП, після чого демінери обов’язково повторно перевіряють територію металошукачами.

У вересні 2025 року FSD отримала сертифікацію на два нові процеси — застосування кінологічних розрахунків мінно-розшукової служби та знищення вибухонебезпечних предметів, що дає змогу виконувати роботи на ще більшому рівні безпеки та ефективності.

Після завершення очищення FSD проводить внутрішній контроль якості та передає ділянку на перевірку державним органам з оцінки відповідності у сфері інспектування. Фінальним етапом гуманітарного розмінування є видача сертифіката від ЦПМД і тоді очищена земля повертається у громаду, яка подала заявку.

На жаль, сьогодні в Україні немає «гарантовано безпечних» місць. Небезпека може чекати не лише у полях чи лісах, а й біля доріг, зупинок, а іноді — навіть у житлових кварталах.

Окрему загрозу становлять уламки дронів-камікадзе, зокрема «Шахедів». Вони можуть вибухнути під час необережного контакту, навіть якщо вибуху одразу не відбулося.

Тому щоб убезпечити себе та близьких, варто пам’ятати кілька простих правил:

• Не підходьте до уламків після вибуху. Часто вони містять вибухівку або токсичні речовини.
• Не торкайтеся невідомих предметів. Це може бути частина дрона або боєприпасу.
• Одразу телефонуйте 101, 102 або 112. Краще повідомити зайвий раз, ніж ризикувати життям.
• Не знімайте уламки на відео та не публікуйте їх в соцмережах — це може завадити роботі екстрених служб.

*Вибухонебезпечні предмети