Тренди, виклики та перспективи розвитку: результати нового дослідження експорту органічної продукції з України

Українська органічна продукція впевнено зміцнює свої позиції на міжнародних ринках, демонструючи зростання попиту та розширення географії експорту. Дослідження, проведене у грудні 2024 – січні 2025 рр. громадською спілкою «Органічна ініціатива» у співпраці з дослідницькою агенцією MZ HUB за підтримки Швейцарії в межах швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» (QFTP), дає змогу оцінити основні тенденції, виклики та перспективи експортерів органічної продукції з України.

Результати дослідження, що охопило 91 компанію з-поміж близько 150 активних експортерів органічної продукції в Україні, свідчать про суттєве зростання інтересу до української органічної продукції за кордоном, водночас вказуючи на низку перепон, які гальмують розширення можливостей для експорту.

Тенденції експорту органічної продукції у 2024 році

Головною характеристикою року стало збільшення попиту на органічну продукцію серед іноземних покупців. Близько 45% опитаних експортерів підтверджує, що міжнародний ринок стає дедалі зацікавленішим у продукції з України. Зокрема, спостерігається активний інтерес до ягід, зокрема чорниці, нішевих зернових культур, лікарських трав, а також продукції із вищою доданою вартістю.

Крім того, зростають вимоги до якості експортованої продукції, це відмічає 28% опитаних. Європейські імпортери висувають суворі сертифікаційні вимоги, що спонукає українських виробників приділяти більше уваги технологічним процесам, та відповідності міжнародним стандартам.

Географія експорту та нові потенційні ринки збуту

Українська органічна продукція найбільше представлена на ринку Європи. Провідними країнами-імпортерами у 2024 році стали Німеччина (62% експортерів), Польща (48%), Нідерланди (33%), Італія (31%) та Чехія (30%).

Основними покупцями у цих країнах є трейдери та переробники, що пояснює малу частку продукції, яка продається безпосередньо роздрібним (лише 10%) чи гуртовим мережам (всього 9%) за кордоном. Напряму з магазинами в інших країнах працює лише 3% українських експортерів.

Близько 54% органічних експортерів планують розширювати географію та виходити на нові ринки. Пріоритетними напрямками є Франція, США, Швейцарія, Канада та Велика Британія. Як зазначено у дослідженні, намір експортувати на ринки США та Канади у 2025 озвучили більше компаній, ніж працювали на цих ринках у 2024 році (США в 2024 р. — 9% компаній, плани на 2025 р. — +16%, Канада в 2024 р. — 7% компаній, плани на 2025 р. — +12%). Також серед нових прогнозованих ринків експорту є Японія, ОАЕ та Китай, що складаються 3% та по 2% відповідно.

Тенденція виходу на ці ринки можлива і завдяки участі компаній у міжнародних виставках, зокрема BIOFACH (м. Норнберг, Німеччина), ANUGA (м. Кельн, Німеччина), Middle East Organic & Natural Products Expo (м. Дубай, ОАЕ), SIAL (м. Париж, Франція) Gulfood (м. Дубай, ОАЕ), де вони налагоджують бізнес-зв’язки та знаходять партнерів з нових країн.

Важливо зазначити, що більшість компаній продовжують орієнтуватися на продаж наявного асортименту продукції, не змінюючи стратегії для виходу на нові ринки. Лише 12% експортерів мають намір представити товари, які раніше не експортували, серед них – йогурти, вершкове масло, амарант, льон, шипшина, продукція переробки та свіжа плодоовочева продукція.

Участь у міжнародних виставках як важлива складова розвитку експорту

Міжнародні виставки є важливим інструментом просування української органічної продукції та пошуку нових бізнес-партнерів. Проте, за підсумками дослідження, 61% опитаних компаній не брали участі у таких заходах ані в ролі експонентів, ані як відвідувачі у 2024 році. Серед тих, хто все ж долучився до міжнародних виставок, найбільш популярною залишається виставка BIOFACH у Німеччині, на якій були представлені 86% опитаних компаній. Значну увагу українські компанії також приділили виставкам SIAL у Франції — 37%, Fruit Logistica у Німеччині — 11% та Gulfood в ОАЕ — 8%.

Попри певну пасивність у 2024 році, 58% опитаних експортерів заявили про намір взяти участь у виставках у 2025 та 2026 роках. При цьому BIOFACH залишається найбажанішою подією для українських виробників, хоча дедалі більше компаній висловлюють зацікавленість у інших спеціалізованих заходах.

Для експортерів, які вже брали участь у виставках, досвід виявився здебільшого позитивним — 34 з 35 опитаних експонентів повністю задоволені результатами. Це підтверджує ефективність таких подій як інструменту виходу на нові ринки та розширення мережі контактів.

Цьогоріч 24 українські компанії в межах Національного павільйону України презентували свою органічну продукцію на міжнародній виставці BIOFACH, яка відбулася 11–14 лютого 2025 року в німецькому Нюрнберзі. Протягом 4-х  днів виставки експоненти провели більше 670 презентацій продукції для потенційних іноземних партнерів та взяли участь у 550 B2B-зустрічах, які відкрили нові експортні можливості. Деякі компанії вже розпочали перемовини щодо постачання соняшнику, пшениці, гороху, проса до Нідерландів, Чехії, Швейцарії та Німеччини.

Національний павільйон України на BIOFACH 2025 був організований асоціацією «Ягідництво України» та державною установою «Офіс з розвитку підприємництва та експорту», національним проєктом Дія.Бізнес під патронатом Міністерства аграрної політики та продовольства України й за підтримки Швейцарії в межах програм QFTP та SIPPO, Ukraine-Moldova American Enterprise Fund та Німеччини в межах проєкту COA.

Головні виклики, що стоять перед українськими експортерами

 Незважаючи на зростаючий попит, експортери стикаються з численними труднощами. Найгострішою проблемою залишається логістика: 60% компаній повідомляють про труднощі, спричинені ситуацією на польському кордоні, що значно ускладнює дотримання строків поставок. Додатковим фактором, що впливає на експорт, є наслідки війни – 31% опитаних заявили про загальні труднощі з логістикою через руйнування інфраструктури та обмеженість маршрутів. Логістика також була визнана ключовим викликом серед тих, хто планує вихід на нові ринки, адже майже 30% респондентів зазначили її як головний бар’єр для розширення географії експорту.

Також 32% підприємств стикаються з нестачею сировини, що змушує переглядати виробничі плани та налагоджувати партнерства з постачальниками.

Не менш важливими викликами є бюрократичні перепони під час митного оформлення продукції (32%) та висока конкуренція на міжнародних ринках (29%). Ці фактори значно впливають на можливості українських виробників закріпитися на нових ринках.

До основних перешкод, які експортери бачать на шляху виходу на нові ринки, належать політична ситуація та вплив війни, які відзначили 28% респондентів. Також значним бар’єром є логістичні обмеження (24%) та конкуренція на міжнародному ринку (24%). Регуляторні вимоги створюють труднощі для 16% опитаних компаній, так само як і пошук нових партнерів та покупців. Серед інших викликів – обмеженість ресурсів, зокрема людських, виробничих і фінансових, що також становлять 16%.

Можливі шляхи подолання перешкод

Для успішного подолання викликів, з якими стикаються українські органічні експортери, необхідно розробити комплексну стратегію підтримки. Найбільш нагальною потребою для компаній є залучення додаткового фінансування. Важливим кроком у цьому напрямку є забезпечення доступу до грантових програм і кредитів, що дозволить підприємствам інвестувати, наприклад, у розширення виробництва.

Другим за важливістю напрямком підтримки є сприяння участі у міжнародних виставках і галузевих заходах. Близько 52% експортерів наголосили на необхідності фінансування участі в таких подіях, адже це не лише можливість представити свою продукцію потенційним покупцям, а й ключовий інструмент для налагодження бізнес зав’язків. Окрім цього, 27% компаній висловили потребу в організації бізнес-зустрічей, B2B-турів та заходів зі встановлення ділових зав’язків, що допоможе розширити коло партнерів та знайти нові ринки збуту.

Розвиток аналітики ринків і дослідження перспективних ніш є важливим фактором для українських експортерів. 36% компаній зазначають, що їм необхідна детальна інформація про тенденції попиту на органічну продукцію за кордоном, що дозволяє точніше планувати виробництво та експортні стратегії. Вже зроблено перші кроки у цьому напрямку – Офіс з розвитку підприємництва спільно з партнерами створив інтерактивний дашборд, який містить дані про експорт української органічної продукції за 2018–2023 роки. Цей інструмент дає змогу оцінити обсяги поставок у розрізі товарних категорій і країн, що є важливим для стратегічного планування.

Окрім цього, значним викликом для експортерів залишається логістика – 35% компаній потребують оптимізації ланцюгів постачання та зменшення транспортних витрат. Покращення логістичних процесів підвищить конкурентоспроможність українських виробників на міжнародному ринку.

Як зараз спостерігаємо, ці зміни можливі завдяки згуртованій та спільній діяльності всіх учасників органічного сектору, як держаних установ, громадських організацій так і міжнародних партнерів, зокрема, Швейцарії, яка протягом багатьох років підтримує органічний сектор України через програми міжнародної технічної допомоги такі, як QFTP та SIPPO.

Висновки

Український ринок органічної продукції демонструє стійке зростання, а 2025 рік відкриває перед експортерами нові можливості. Попри складнощі з логістикою та митними процедурами, підприємства мають чіткі наміри розширювати географію експорту, працювати над підвищенням якості продукції та зміцнювати свої позиції у світі. Важливо, щоб державні та міжнародні програми підтримки сприяли не лише збільшенню обсягів експорту, а й стимулювали розвиток виробництва продукції з доданою вартістю, що допоможе українським виробникам стати ще більш конкурентоспроможними на глобальному ринку.