Україна годує весь світ, але мало хто розуміє якою ціною. Про перспективи аграрної галузі говорили на конференції «Black Sea Grain&Oil-2023. Шлях до відновлення»

14 вересня у Києві, в готелі “Інтерконтиненталь” пройшла 19-та Міжнародна конференція «Black Sea Grain&Oil-2023. Шлях до відновлення», яка зібрала представників галузі для обговорення короткострокових та довгострокових прогнозів розвитку ринку, інвестиції, логістику та експорт для планування відбудови та розвитку аграрної галузі. Організатор заходу, консалтингова агенція “УкрАгроКонсалт”, зафіксували понад 500 представників галузі з 20 країн, які стали глядачами та учасниками події, у тому числі у форматі онлайн. Також деякі експерти мали можливість донести свою думку щодо ситуації та перспектив розвитку до учасників події, виступивши віддалено.

Конференція об’єднала фермерів, переробників зернових та олійних культур, агрохолдинги, продовольчі, насіннєві та агрохімічні підприємства, сектор фінансів та логістики, трейдерів і експортерів. Тут налагоджували нові ефективні контакти, обговорювали ключові виклики аграрної галузі, найактуальніші питання агробізнесу, перспективи інвестицій, переробки та експорту, а ще –  дізнавалися про прогнози розвитку ринку зернових та олійних культур, прогнози агровиробництва, програми фінансової підтримки аграріїв, трансформацію логістики та експортних шляхів, нові проєкти та інвестиції, зміни в ринках збуту української агропродукції та у структурі і технологіях виробництва зерна, з’ясували, що шлях до зростання прибутковості аграрного бізнесу в Україні – це переробка, і обговорили, куди варто інвестувати у майбутньому.

Сергій Феофілов, генеральний директор “УкрАгроКонсалт” розповів про основні тренди цього сезону та очікування на майбутнє.  За його словами, зміни, які відбулися і відбуваються 2022-2023 рр., – це тільки початок нових процесів, далі відбуватимуться глибші трансформації. Наприклад, зараз на ринок приходять нові компанії, спостерігається зростання великої кількості нових операторів на ринку, навіть н  конференції зафіковано 36% нових учасників. І на найближчі два роки передбачається вихід нових гравців і на ринку землі, і на товарних ринках, очікують завершення процесу перерозподілу ринку землі та відновлення площ і експортного потенціалу, зростання площ під олійними, які користуються найбільш стабільним попитом. А також –  повернення до низьких витрат на виробництво як ключового чиннику конкурентоспроможності. Експерти впевнені, що Україна швидко відновить свою експортну інфраструктуру та свої експортні позиції, відбудеться профілювання портів залежно від направлень та експортних маршрутів, покращаться питання ефективності та продовження роботи сухопутного експорту та дунайських портів.

Але це все у майбутньому, а зараз український агробізнес переживає нелегкі часи. Про власний досвід роботи у сучасних непростих умовах розповів Рафаель Гороян, власник та голова наглядової ради зерноторгівельної компанії «Прометей», яка зазнала за час війни втрат на 40 мільйонів доларів. Бували періоди, коли компанія втрачала через військові дії щотижня по одному елеватору. Але, за словами власника, за півтора роки війни компанія змогла вийти в нуль, а її частка на ринку зросла з 1,5% до 4-5%. Хоч зараз теж непростий час, коли зернову інфраструктуру обстрілюють мало не щодня, коли є постійна загроза руйнувань, ще й додаткові витрати на перевалці та перевезенні, приміром, на простоях витрачається до 20 доларів з 1 тонни.

Чимало проблем було озвучено під час дискусійних панелей. Зокрема, на дискусійній панелі «Логістичні ланцюги експорту агропродукції з України. Нові альтернативні шляхи» говорили про те, що Україна, окрім власного населення,  годує три такі ж країни, але зараз потрібно знаходити нові шляхи експорту.

Прозвучали і зовсім парадоксальні та несподівані пропозиції. Бартош Пенчковський, голова правління компанії Frontier Logistics з Польщі, висловив думку про те, що експортувати збіжжя через Балтійське море може бути вигідніше, ніж через Чорне море. Втім, як виявила практика, європейська інфраструктура зовсім не готова до перевезення такої кількості нашого зерна. Тоді як Польща чи Болгарія мають зараз можливість експортувати 6-7 млн. тонн зерна на рік, Україна має експортувати 5-7 млн тонн на місяць.

Поговорили і про страхування, і про програми фінансування, як урядові, так і приватні ініціативи. Втім, іноземні фахівці не дуже розуміють українських страховиків, які зараз працюють на ринку, оскільки вважають, що страхувати ризики під час бойових дій – це те саме, що страхувати автомобіль під час ДТП. Втім, українці зараз роблять неможливе, у тому числі, і у аграрному секторі.

Ольга Соломка