Урожайність і цукристість коренеплодів буряка цукрового залежно від норм мінеральних добрив і густоти стояння

Висока врожайність і якість коренеплодів буряка цукрового й отримання фінансових прибутків від їхнього виробництва залежать від правильного, комплексного та багатогранного розуміння процесів, що відбуваються в рослинному організмі, і доцільності та правильності виконання всіх елементів технології вирощування.

Загальновідомо, що оптимальна густота насадження рослин – важлива складова майбутнього врожаю коренеплодів. Адже загущені посіви здатні дати лише дрібні та витягнуті коренеплоди, значна частина яких втрачається під час механізованого збирання. І навпаки, на зріджених посівах – неефективне використання посівної площі, зростає забур’яненість полів, коренеплоди утворюються масивні та під час механізованого збирання значно пошкоджуються бурякозбиральними комбайнами.

Оптимізація мінерального живлення рослин – найбільш істотний засіб регулювання фізіологічних процесів, які визначають формування врожаю. Направленість фізіолого-біологічних процесів, які відбуваються у рослинах під час онтогенезу, визначається спадковими властивостями організму, а інтенсивність їхнього виявлення значною мірою залежить від умов живлення – вмісту та співвідношення поживних речовин у ґрунті.

Завданням досліджень Львівського національного аграрного університету було встановити дію рівнів удобрення та густоти стояння рослин на продуктивність коренеплодів буряка цукрового в умовах Західного Лісостепу України.

Урожайність коренеплодів буряка цукрового залежала від досліджуваних чинників і коливалися:

• у варіантах без внесення добрив – від 21,6 до 27,2 т/га;
• на фоні внесення мінеральних добрив у нормі N₁₈₀P₁₃₅K₂₁₀ – від 58,6 до 66,2 т/га;
• на фоні внесення N₂₄₀P₁₈₀K₂₈₀ – від 69,2 до 77,8 т/га;
• на фоні внесення N₃₀₀P₂₂₅K₃₅₀ – від 79,4 до 88,6 т/га (Табл. 1.).

Аналізуючи дані врожайності можемо зазначити, що незважаючи на те, що впродовж вегетації найбільша маса коренеплоду була на варіанті з густотою стояння рослин 80 тис./га, саме цей варіант забезпечив мінімальний збір коренеплодів – 21,6 – 79,4 т/га, залежно від норми мінеральних добрив. Загущення посіву до 100 тис./га сприяло приросту відносно попереднього варіанту залежно від рівня удобрення від 2,8 до 4,3 т/га.

Таблиця 1. Продуктивність буряка цукрового залежно від норм удобрення та густоти стояння рослин,  середнє за три роки

Норми добрив	Густота рослин	Врожайність, т/га	Цукристість, %	Вихід цукру, т/га
Контроль	80 тис./га	21,6	17,1	3,69
	100 тис./га	24,4	17,6	4,29
	120 тис./га	27,2	17,7	4,81
	140 тис./га	23,4	17,9	4,19
N180P135K210	80 тис./га	58,6	17	9,96
	100 тис./га	62,9	17,4	10,94
	120 тис./га	66,2	17,5	11,59
	140 тис./га	60,7	17,7	10,74
N240P180K280	80 тис./га	69,2	16,4	11,35
	100 тис./га	73,4	17	12,48
	120 тис./га	77,8	17,2	13,38
	140 тис./га	71,4	17,3	12,35
N300P225K350	80 тис./га	79,4	16	12,70
	100 тис./га	84,2	16,6	14,0
	120 тис./га	88,6	16,7	14,80
	140 тис./га	82,7	17	14,06

Максимальну врожайність коренеплодів отримали на варіантах із густотою стояння рослин 120  тис./га, вона становила залежно від рівня удобрення 27,2 – 88,6 т/га. Зі збільшенням густоти рослин до 140 тис./га збір коренеплодів знижувався відносно густоти 100 тис./га на 1,5 – 2,2 т/га, відносно 120  тис./га – на 3,8 – 5,9 т/га залежно від рівня удобрення, тоді як цукристість, навпаки, збільшувалася.

За густоти рослин 140 тис./га цукристість коренеплодів була найвищою і залежно від рівня удобрення становила 17,0 – 17,9 %.  Найвищий біологічний вихід цукру 4,81 – 14,80 т/га отримано за густоти 120 тис./га.

Отже, на темно-сірих опідзолених ґрунтах Західного Лісостепу густота рослин буряка цукрового 120 тис./га за норми N₃₀₀P₂₂₅K₃₅₀ забезпечує урожайність коренеплодів на рівні 88,6 т/га, що на 5,9 т/га більше, ніж на варіанті зі 140 тис/га. Притому, вміст цукру – 16,7 %, біологічний вихід цукру – 14,8 т/га.

© Лихочвор В. В., д-р с.-г. наук, професор, член-кореспондент НААН, лауреат Державної премії  в галузі науки та техніки, завідувач кафедри технологій у рослинництві Львівського національного аграрного університету,

Тирусь М. Л., канд. с.-г. наук, ЛНАУ