Новини, Рослинництво

Хто він, господар, котрий обирає селекцію ДСВ?

03.07.2021

Починали самостійне господарювання так: ще на початку 1990-их років Павло Борисенко одержав 37 гектарів землі – на них батько з сином і розгортали роботу в приміському селі Руська Поляна, що під Черкасами. Спочатку планували займатися тваринництвом. Син, також Павло, якраз і відповідну професію освоював у Національному аграрному університеті – готувався стати ветеринаром. Але структура ринку швидко змінилася, й вони вирішили все ж обрати рослинництво. Однак здобуті знання виявилися не зайвими: молодий фермер разом із дружиною створили оптово-роздрібну ветеринарну аптеку. Тепер дружина, теж ветлікар, паралельно з фермерством розвиває й аптечну справу.

Освітній процес нині побудований так, що майбутньому фахівцю дають не лише знання з обраної спеціальності, а й певний багаж за суміжними напрямками. Не може ж бути так, щоб ветеринар нічого не розумів, приміром, у агрономії. Отож вузький спеціаліст одного напрямку освоює й паралельні, а точніше – має добре орієнтуватися в усьому комплексі сільськогосподарських робіт.

Однак, які б глибокі знання не одержав студент, на практиці все виходить трохи не так, як йому раніше уявлялося. І не тому, що хтось недовчився. Просто нині технології розвиваються настільки стрімко, що, приступаючи до практики, землероб щодня повинен учитися новому, оволодівати найсучаснішими підходами. Тут і самоосвіта згодиться, й спілкування з колегами, передовиками виробництва, й участь у різних навчальних семінарах та виставках…

Сімейне фермерське господарство потроху розвивалося. Залучили земельні паї односельців та сусідньої Дубіївки. А пізніше придбали ціле господарство на Чигиринщині. Тепер фермери мають два виробничі підрозділи.

Хто він, господар, котрий обирає селекцію ДСВ?

Пробували вирощувати різні сільськогосподарські культури. Кожна з них має свої особливості. Шукали підходи, вивчали досвід. Щось виходило краще, щось гірше. Років сім тому взялися освоювати новий посівний матеріал, запропонований німецькою селекційною компанією ДСВ, – озиму  пшеницю. Одразу одержали досить пристойний результат – 81 ц/га. Спробували й інші продукти цієї компанії – гібриди озимого ріпаку, ячменю та інших культур. Насіння сподобалося. Поступово довіра до компанії, контакти з якою ставали все тіснішими, зміцнилася. Та й сама компанія зацікавилася фермерами, відчувши їхнє прагнення розвиватися. Ось і запропонували селекціонери вирощувати для компанії ДСВ посівний матеріал – супереліту. А чому б і ні? Досвіду за плечима не носити. Приїхали спеціалісти, надали консультації. Разом доводили зерно до кондиції, калібрували, фасували, сертифікували, реалізовували. Насінництво – дуже непроста справа. Тут зовсім інші вимоги порівняно з вирощуванням товарного збіжжя. Свої тонкощі є в технології посіву, додержанні сівозміни та в багатьох інших питаннях. Головне ж – у ставленні працівників агропідприємства до своїх обов’язків, умінні чітко й відповідально забезпечити всі вимоги науковців. Помилок тут бути не може, адже від сумлінності кожного працівника залежить якість кінцевого продукту, який  розповсюджується по всій Україні

Минув не один рік співпраці. Як засвідчила практика, фермерське господарство «Лань Борисенко» не тільки справляється з узятими зобов’язаннями, забезпечує високу якість насіння, а й намагається розвивати розпочату справу.

Дивлячись на спокійне, впевнене обличчя Павла Борисенка молодшого, слухаючи його грамотні розпорядження, адресовані колегам, роблю висновок: фермер задоволений своєю роботою.

– Завершивши навчання, я зрозумів, що для сьогоднішніх потреб необхідна сучасна техніка, щоб можна було варіювати підходи до вирощування збіжжя. Тому взяли курс на модернізацію машинного парку. Беремо механізми в гарному стані за кордоном, випробовуємо на власних землях, а потім продаємо, аби придбати нові, ще сучасніші. Сьогодні вже маємо все найновіше – від сівалок та культиваторів – до тракторів і комбайнів. Змінюємо підходи і в агрономії, адже час не стоїть на місці, з’являються нові рішення. Зараз, вважаю, важливо вкладати кошти в нові технології, сучасні підходи. Ось наприклад, є традиційна технологія обробітку землі, але кілька останніх років, коли був величезний брак вологи й посухи, придбали глибокорозпушувач, що працює на більшу глибину задля збереження вологи в ґрунті. А щоб зберегти ту вологу, що є, придбали ротаційну борону, її активно використовуємо для закриття вологи у весняний період на озимих зернових культурах та ріпаку, також для руйнування кірки після інтенсивного проходження опадів. Засоби захисту від провідних компаній в рослинництві також завжди важливі. Генериками намагаємося не користуватися, адже вони часто мають небажану післядію. Так, «брендові» продукти – дорожчі, але вони мають м’якший вплив на рослину, ми в цьому переконалися. Сьогодні наше господарство не таке велике, обробляємо лише близько 400 гектарів. Тому нам дуже важливо працювати саме над якістю вирощуваного, щоб підвищити врожайність і таким чином збільшити вал продукції, якісніше використати наявні угіддя. Застосовуємо також органічні добрива, для підвищення мікробіологічної активності ґрунту  – по 50-30 гектарів щороку вносимо. Сьогодні це досить дорого, зважаючи на нашу логістику. Однак ефект від цього спостерігаємо на різних сільгоспкультурах: їхня урожайність значно зростає. Кожен гектар прагнемо використати з максимальною ефективністю, адже той, хто працюватиме неефективно, опиниться поза ринком.

Павло Павлович вважає себе «нетиповим фермером», адже має ще й ветеринарний бізнес. Звичайно, на першому місці – родина. Дружина в основному займається бухгалтерією, договірною роботою. Старша донька навчається у КНЕУ в Києві за фахом економіка й підприємництво. А менша донька каже, що хоче бути або ветлікарем, або агрономом.

Взимку майже постійно разом з дружиною перебувають в аптеці, а весною чи восени – на полях. За потреби, робота піднімає і о п’ятій ранку. Аграрні клопоти диктують свій графік. Людей у господарстві працює небагато – близько десятка у ветаптеці й п’ять постійних працівників у агросекторі, а за потреби, наймають сезонних працівників.

Пробували свого часу ще овочами займатися. Зараз ветеринарія відходить на другий план. Головний акцент фермер робить на пшениці. Для сівозміни знаходить допоміжні культури. Чотири роки потрібно, аби повернути посівну пшеницю на те ж саме місце. Тому обирають найкращий попередник, використовують сою, соняшник, кукурудзу.

– Дуже подобається вирощувати ріпак, але в умовах 2020 року ми не ризикнули його посіяти пізно у вересні, – продовжує розповідь Павло Борисенко. – А спілкуючись із колегами, які отримали жовтневі сходи, дізналися, що посіви на цей час мають дуже достойний стан – прогнозована врожайність на рівні 30 ц/га. Тож плануємо повернутися до цієї культури, оскільки тепер є й волога, й гарний посівний матеріал від ДСВ. Вважаю, що це дуже перспективна культура і в плані рентабельності, і як попередник для озимої пшениці. Говорячи про наші досягнення у вирощуванні озимого ріпаку, варто розповісти й про таке: після реєстрації на ринку гібриду озимого ріпаку ДАЛТОН, ми отримали результат – 45 ц/га, а в наступному 2019 році наші партнери від ДСВ, проводячи літні заходи в умовах Селекційно-дослідної станції ДСВ в Черкаській області для партнерів, вже демонстрували сильні сторони сучасної потужної генетики в мене на полях. Гібрид ДАЛТОН знають вже як лідера ринку, який займає найбільші посівні площі в Україні.

У господарстві Борисенків ставлять для себе певні план-
ки розвитку, щораз вищі. Виростили гарний урожай – наступного сезону прагнуть спрацювати ще краще. Так виникає азарт, цікавість і, як наслідок, – напрацьований позитивний досвід.

– Завжди, коли бував раніше за кордоном,  – каже Павло Павлович, – дивувався, як працюють тамтешні фермери на сотні гектарів? Як удається їм надбати такий набір сучасної техніки, якої в нас і господарства з тисячами гектарів не мають? Утримують вони й тваринництво, і з тієї сотні гектарів можуть заробити більше, ніж наші великі агропідприємства. Як виявилося, секрет у тому, що в Європі аграрії застосовують комплексний підхід до виробництва та обирають якісні продукти – насіння, добрива, засоби захисту рослин, техніку.

Також за кордоном, особливо в Німеччині, великою популярністю користуються рідкі добрива (КАС). І кілька років тому ми одні з перших почали теж їх вносити. Результат позитивний! Тому продовжуємо переймати й надалі європейський досвід під час поїздок.

Роман Кирей

Залишити коментар: