«Наша мета – збільшення виробництва продукції з меншими затратами»

Агрофірма «Камаз-Агро», керівником якої вже 16 років є знаний на Рівненщині аграрій Микола Олексійович Кошіль, забезпечує роботою 220 працівників. Земельний банк господарства становить 4300 га у Млинівському районі Рівненської області. Центральна садиба розташована у мальовничому селі Острожець, неподалік ставка, який облюбували лебеді. Тут окрім офісних приміщень та затишної їдальні, є чимала ремонтна майстерня, а також майданчик, на якому стоїть сільськогосподарська техніка.

«Камаз-Агро» займається вирощуванням пшениці, ячменю, гороху, бобів, сої, ріпаку та цукрового буряка. Сіють 700 га сої, 700 га кукурудзи на зерно, 300 га ріпаку, 260 га гороху, 1000 га цукрового буряка, вирощують кормові культури – люцерну й багаторічні трави для потреб тваринництва, адже тут розводять молочних корів, породи українська чорно-ряба, покращених голштинами. Підприємство має власний елеватор, де виробляють якісне насіння не лише для власних потреб, а й на продаж.

У господарстві «Камаз-Агро» щороку сіють 1000 га цукрових буряків, оскільки саме ця культура є найрентабельнішою. Переробляють його на Радехівському та Гнідавському цукрових заводах. Микола Олексійович Кошіль тісно співпрацює з науковцями, тому й погодився на черговий експеримент: «Коли ми проводили семінар для наших спеціалістів, науковець Петро Кутя запропонував на Рівненщині та Волині вивчити схему удобрення буряків низькими дозами азоту. Я є прихильником технології, перевіреної на власному досвіді, при якій маємо урожай 670-700 ц/га. В середньому ми вносимо 200 кг азоту, 60-80 кг фосфору, 180-200 кг калію за весь період вирощування. Крім того, щоб забезпечити рослину необхідним живленням, проводимо три-чотири діагностики. Щоб не давати зайвих добрив, робимо позакореневе підживлення. Також ми вносимо по 10 кг комплексних водорозчинних добрив, враховуючи стан і потреби рослин в елементах живлення. Цей експеримент відрізняється тим, що тут заплановано внести удвічі менше азотних добрив, ніж вносимо ми. Тому ми хочемо вивчити це питання, і якщо все спрацює, будемо переходити на нову технологію. Про результати експерименту робитимемо висновки після трирічних дослідів».

Наступна наша зупинка – елеватор агрофірми, який за добу може прийняти та переробити до 1000 т зерна. Його обслуговують 11 працівників. Тут діють два зерноочисно-сушильні комплекси. Перший може просушити 150 т зерна, а другий – 350 т за добу, а очистити 1000 т. Також на території елеватора є дев’ять складів, де можна зберігати 24000 т зерна. На зерноочисних комплексах працюють дві лінії «Петкус», де насіння калібрується за величиною і товщиною та «Сад» потужністю 80т/год, де насіння калібрується за масою. Тут виробляють насіння пшениці Кубус першої репродукції, ячмінь Вінтмальт компанії KWS та сою для компанії «Захід-Агробізнес».

Екскурсію територією «Камаз-Агро» ми продовжуємо на іншому полі, де на Миколу Олексійовича вже чекає науковий консультант Броніслав Болеславович Котвицький, який провів чергову діагностику посівів цукрового буряка і люб’язно погодився розповісти про неї детальніше: «Тринадцять років тому ми починали з діагностики окремих полів, зараз перейшли на всі поля. Комплексну функціональну діагностику на 13 елементів живлення проводимо декілька разів упродовж вегетації. Після огляду з’ясовуємо, які проблеми на кожному полі і даємо рецепт позакореневого підживлення. КФД відома з 80-х років, її розробили два радянські академіки. Активне впровадження розпочалось 13 років тому. Я привіз із Росії дві лабораторії і як науковець почав доробляти цю методику на власних дослідах на різних типах грунтів і різних культурах. За десять років ми удосконалили її і зараз вона працює на всі 100%. Є цілий ряд секретів щодо виконання аналізів і щодо реакції на результати. У нас ця методика відпрацьована на тимчасових та стаціонарних дослідах. Ми постійно порівнюємо результати. Врожаї зросли у 2,5 рази, але не лише за рахунок діагностики й добрив, а й за рахунок якісного насіння. Добрива – це ведучий елемент технології, що дає найбільший приріст урожаю, особливо в Західній Україні. Хто економить на них, той різко програє в урожайності. Діагностика може врятувати навіть безнадійні поля. Також ми робимо експерименти з різними добривами. Підхід у нас такий: добрива, що вносяться позакоренево, повинні закривати ті проблеми, які є в даній зоні. Ще одне спостереження: добрива, які підходять для Західної України, не можна вносити на півдні чи сході, бо там інші грунти й погодні умови. Крім комплексних, ми користуємося також набором одно- чи двохелементних добрив, чистими хелатами, які додаються при нестачі мікроелементів в комплексних добривах».

Наша екскурсія продовжується. Ми оглядаємо поле бобів і гороху, що розкинулося зеленим килимом, площею 42 га. Микола Олексійович висловлює сподівання на хороший урожай. Каже, що загалом у господарстві під горох відведено 260 га, крім того вперше посіяли 100 га бобів. В залежності від культури на агрофірмі використовують класичну та мінімальну технологію обробітку грунту.

На зворотному шляху Микола Олексійович із гордістю показує сільський стадіон, який функціонує завдяки підтримці агрофірми «Камаз-Агро». Тут провели належну реконструкцію приміщень. На базі стадіону тренуються дві футбольні команди – старша та молодша вікові групи. У приміщенні є бійцівський зал, де тренуються прихильники вільної боротьби. Команда багато виграє призів на різних змаганнях.

Чергова  наша зупинка – на території центральної садиби «Камаз-Агро». Микола Олексійович показує приміщення майстерні з ремонту сільськогосподарської техніки. Тут діють токарний, слюсарний, електричний цехи, а також кузня і склади запчастин. Для працівників створені комфортні умови роботи, є душові кабінки та зручні роздягальні. Поряд – критий майданчик, на якому стоїть вся техніка. А це 6 тракторів John Deere, 1 Case ІН самохідні оприскувачі та обслуговуючі трактори Т-150, МТЗ тощо.

Нашу розмову з Миколою Олексійовичем продовжуємо у його невеличкому робочому кабінеті.

• Скажіть, будь ласка, наскільки змінилась фірма «Камаз-Агро» відколи Ви її очолюєте?
• Я керую цим господарством із 2000 року. Ми своєчасно виплачуємо зарплату нашим працівникам, чесно сплачуємо податки, вчасно розраховуємось за оренду землі, належно забезпечуємо соціальну сферу. Люди в нас повірили. Щороку частково збільшуємо свій земельний банк. У перспективі хочемо вийти на 5000 га. На більше не плануємо, бо стараємося вести інтенсивний розвиток господарства, адже краще вкласти кошти і отримати високий урожай, аніж досягати цього шляхом збільшення площ.
• Хотілось би дізнатись конкретніше про колектив господарства…
• У нас колектив однодумців. Усі спеціалісти з досвідом. Це молодь і люди середнього віку. Вони мають неабиякий науковий потенціал. Маємо три агрономи, два інженери, чимало керівників середньої ланки. Наша мета – збільшення виробництва сільськогосподарської продукції з меншими затратами. Ми перебуваємо у постійному пошуку. Випробовуємо різні варіанти, бо час не стоїть на місці, наука йде вперед і потрібно невпинно розвиватися самим і вчити когось. У нас взимку проводяться навчання. Запрошуємо різних спеціалістів із багатьох провідних фірм по механізації виробництва, засобах захисту рослин, добривах тощо. Маємо і своє бачення. Усе це дає відповідний результат. Якщо порівняти врожайність із 2000 р., то по всіх культурах вона зросла в нас у 2-2,5 рази. Наразі маємо 90-93 ц озимої пшениці, 90 ц озимого ячменю, до 650-680 ц цукрових буряків. Виходимо на європейський рівень. Багато уваги приділяємо покращенню грунтів не лише за рахунок внесення добрив, але й за рахунок седератів, яких щороку сіємо до 600 га, також вносимо органічні добрива. В структурі посівних площ у нас є багато бобових культур, які накопичують у грунті азот. Вчасний посів озимих разом із агротехнікою вирощування дає можливість виходити на досить хороші врожаї. Наша мета – понад 700 ц/га цукрових буряків, понад 100ц/га зернових, щоб можна було конкурувати з європейцями.
• Знаю, що у Вашому господарстві маєте й тваринництво…
• Так, ми відродили цей напрямок діяльності, оскільки він занепадав, як і в більшості господарств. Нам довелось збудувати три нові приміщення, подумати над тим, як краще організувати годівлю та утримання худоби. На сьогодні маємо 830 голів ВРХ, з них 320 дійних корів,а решта молодняк. Є тенденція до збільшення поголів’я. Утримання тварин безприв’язне. Роздача кормів відбувається з допомогою міксерів на кормові столи. Теляток утримуємо в спеціальних кабінках на вулиці. Маємо сучасний доїльний зал. Корів доїмо двічі на день. Надої – 5600 л на корову на рік. Молоко збуваємо на ПАТ «Дубномолоко».
• Чому обрали шлях аграрія?
• Я народився у 1955 році, а тоді на селі були дуже популярні такі професії як ветлікар, зоотехнік, агроном, інженер. Рівень підготовки цих спеціалістів був досить високий. Я обрав для себе спеціальність агроном. Почав роботу в сільському господарстві у 1973 році зі Корецького району, згодом працював у Радивилівському районі. Після цього приїхав на роботу в господарство, яким зараз керую.
• Кілька слів про Вашу сім’ю та захоплення…
• Сім’я невеличка – дочка, зять, двоє внуків, дружина і я. Діти живуть у Луцьку, але щотижня приїжджають до нас у село. Жінка працює в бухгалтерії нашої агрофірми. Найбільше моє захоплення – це сільське господарство, яке займає левову частку мого часу, тому практично нема можливості піти на рибалку чи на полювання.

Леся Заморська

no image.