Німеччина масово переробляє ріпак на біодизель: попит на культуру стрімко зростає

Німеччина є найбільшим виробником біодизеля в Європі. Згідно з останніми даними Verband der Deutschen Biokraftstoffindustrie (VDB, Асоціація німецької біопаливної промисловості), в Німеччині загальне виробництво біодизеля досягло близько 3,6 млн. т у 2024 році, що на 100 тис. т більше, ніж роком раніше. Про це пише НАЦУ «Укрцукор».

Більше половини цього виробництва базувалося на ріпаковому насінні як сировині, причому біодизель на основі ріпакової олії становив близько 53,1% від загального обсягу виробництва у 2024 році. Відпрацьовані кулінарні олії та жири посіли друге місце з 24,1%, а соєва олія – з 15,0%.

Тваринні жири, які враховуються як сировина у виробництві біопалива в Німеччині лише з 2021 року, становили 2% виробництва. Натомість, пальмова олія більше не використовується у виробництві біодизеля та палива в Німеччині, оскільки біодизель та гідрогенізована рослинна олія (HVO), вироблені з цієї тропічної олії, не враховуються у досягненні цілей скорочення викидів парникових газів з 2023 року.

Союз зі сприяння виробництву олії та протеїнових продуктів (UFOP) заявив, що в 2024 році в Німеччині було перероблено приблизно 1,45 млн. т ріпакової олії на біодизель, додавши, що цей обсяг приблизно еквівалентний річному врожаю ріпаку. Це означає, що німецька біодизельна промисловість є основним ринком для вирощеного всередині країни ріпаку. Відповідно, попит на ріпакову олію для виробництва палива також дає приблизно 2,2 млн. т ріпакового шроту, який наразі є найважливішим джерелом білка без ГМО у годівлі молочної худоби.

Цей ланцюг створення вартості є прекрасним прикладом інтегрованої біоекономіки з ринковим потенціалом, оскільки в майбутньому ріпакова олія та метиловий ефір відповідно можуть відігравати більшу роль у так званій молекулярній трансформації в хімічній промисловості. UFOP закликав відобразити та профінансувати цю трансформацію в рамках національних та європейських стратегій біоекономіки, наголошуючи, що відповідний урожай, по суті, також доступний для продовольчого ринку як «резерв» у будь-який час.