Розвиток зернопереробки в умовах війни обговорювали на конференції у Вінниці

У центрі уваги дводенної конференції «Зерно і переробка 2026», що проходила 16–17 вересня, було обговорення стратегічних напрямів розвитку національної зернопереробної галузі в умовах гострих викликів воєнного часу. Зокрема, йшлося про перехід українського агросектору від експорту сировини до глибокої переробки зерна з високою доданою вартістю.

«Розвиток попри війну» – під таким гаслом проводився захід, організаторами якого виступили Спілка «Борошномели України», Всеукраїнська асоціація пекарів, об’єднання «Trend and Hedge Club» та агенція «Agro Marketing». Масштабна подія об’єднала власників і керівників агропідприємств, виробників борошномельно-круп’яної та хлібопекарської продукції, трейдерів, представників профільних асоціацій, органів державної влади та міжнародних експертів.

Дистанційну участь у конференції взяв міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький. Він окреслив ключові виклики для галузі, серед яких — залучення працівників та їхнє бронювання, постійні енергетичні загрози, а також логістичні труднощі, які останнім часом особливо загострилися.

«Ми розуміємо, що від логістики залежать усі сектори економіки. Мало хто може працювати лише на внутрішньому ринку. Ваша продукція експортоорієнтована, і дуже важливо, щоб ця логістика була доступною. Тому в цій парадигмі ми спільно з вами працюємо щодня», – зазначив очільник міністерства. Він також відповів на запитання учасників заходу щодо ПДВ, кредитування, страхування та відшкодування воєнних ризиків.

Зокрема, стало відомо, що проєкт держбюджету на 2027 рік передбачає створення спеціального фонду Державної програми компенсації та страхування воєнних ризиків обсягом понад 57 млрд грн. Причому йдеться не лише про компенсацію втрат активів, а й готової продукції. Крім того, тривають пошуки можливостей фінансування страхування воєнних ризиків за кошти іноземних партнерів.

Фактично жоден із виступів не обійшовся без обговорення роботи агробізнесу в контексті воєнних реалій. Так, конференцію спершу планували провести в Одесі, проте з огляду на безпекову ситуацію локацію перенесли на Вінниччину. Деякі учасники також розповіли про руйнування їхніх офісів унаслідок нещодавніх обстрілів Києва.

Своєю чергою генеральний директор компанії «Бюлер Україна» Андрій Шаран зауважив, що нині ситуація з логістикою є навіть менш оптимістичною, ніж у 2022 році. Він також нагадав, що колись подібні тематичні зібрання відбувалися в українській Ялті, тож на порядку денному залишається спільна мета: підтримувати ЗСУ, звільнити Крим та всі окуповані території й відновити морські та сухопутні логістичні шляхи.

Модератором першого дискусійного блоку виступив директор Спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський. Фаховий аналіз ринку пшениці та жита представив керівник аналітичного відділу компанії «Укрпромінвест-Агро» Андрій Біленький. Зокрема, він розповів, що цієї осені очікується незначне скорочення посівних площ жита (80 тис. га проти 85 тис. га торік), хоча фахівці прагнуть їх збільшення, аби споживач мав змогу купувати справжній житній хліб, а не «вироби темного кольору».

Далі за участі представників Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», Держпродспоживслужби та Державної податкової служби України обговорили взаємодію державних органів із агропродовольчим бізнесом.

Наступну дискусійну панель, присвячену стану та перспективам ринку й технологій борошномельно-круп’яного виробництва, модерував генеральний директор Вінницького комбінату хлібопродуктів №2 Андрій Поздняков. У програмі взяли участь Сергій Сакіркін (Спілка «Борошномели України»), Юрій Дученко (Всеукраїнська асоціація пекарів), Андрій Шаран («Бюлер Україна»), Наталя Савосіна («Сок Трейд») та Василина Ковальова (експертка з якості борошна). Міжнародний статус заходу підкреслила участь президента Національної асоціації хлібопекарської та борошномельної промисловості Республіки Молдова В’ячеслава Гуцуляка.

Значну увагу приділили розширенню експортної географії української зернопереробної продукції, зокрема виходу на ринки країн Західних Балкан та Саудівської Аравії. Про це розповіли директор компанії «Balkanski Kluch» (Північна Македонія) Руслан Цільвік та директор Ukrainian-Saudi Council Кирило Коробцов.

Третя дискусійна панель — «Перспективні ринкові та технологічні напрямки розвитку зернопереробної галузі» — пройшла під модераторством доктора технічних наук, співвласника компанії OLIS Олександра Верещинського. Експерти обговорили ситуацію на ринках круп’яних і макаронних виробів, питання підготовки та пакування сировини, різницю у вмісті протеїнів, залучення грантових коштів і цифрових інструментів, а також гостру проблему кадрового дефіциту.

Паралельно з дискусіями на майданчику «Зерно і переробка 2026» діяла спеціалізована виставка сучасних технологій, обладнання для зернопереробки та лабораторних інструментів контролю якості.

Завершився захід наступного дня практичним етапом: учасники мали змогу ознайомитися з роботою Вінницького комбінату хлібопродуктів №2 (ТМ «Вінницький млинар») — найбільшого промислового млина в Україні за обсягами виробництва, який виступив галузевим партнером конференції.

Юрій Сегеда