Забутий промисловий гігант: історія компанії Allis-Chalmers

Allis-Chalmers – один із піонерів індустріальної епохи в Америці та в усьому світі. Компанія випускала двигуни, які працювали на потужних заводах. У 1900 році Allis-Chalmers був чи не найбільшим виробником парових двигунів у світі.

Компанія виготовляла все: від гігантських турбін для електростанцій до сільськогосподарських тракторів. Засновник компанії Едвард Алліс був винахідником і новатором у цих сферах.

Протягом першої половини двадцятого століття Allis-Chalmers була однією зі 100 найбільших американських виробничих компаній. Проте наприкінці 1980-х Allis-Chalmers продала свої основні бізнес-компоненти, а в 1999 році повністю закрилася.

Ось дуже короткий огляд історії цієї колись великої компанії.

Едвард Алліс                         

Едвард Алліс народився в Казеновії, штат Нью-Йорк, у 1824 році. Після закінчення коледжу в штаті Нью-Йорк він разом зі своїм сусідом по кімнаті переїхав до Мілуокі, де в 1846 році розпочали власне невеличке виробництво. Через десять років Алліс вирішив продати свою частку в партнерстві.

Едвард Алліс повернувся у бізнес у 1861 році, купивши на аукціоні Reliance Works – проблемного виробника борошномельних заводів і лісопилок. Кількість працівників Reliance скоротилася з 40 до 20, але юний Едвард побачив можливість розвитку цього заводу та відновлення виробництва. Під час громадянської війни прибутки зросли. До кінця війни в компанії працювало 75 чоловік, а сама компанія отримала нову назву –  Allis’s Reliance Works.

До 1871 року керівникам міста Мілуокі потрібна була нова система водопостачання, включаючи резервуар на 21 мільйон галонів, насосні станції та труби. Компанія  Allis’s Reliance Works отримала контракт на виготовлення 2600 тонн залізних труб. Щоб виконати замовлення, Алліс побудував перший у місті труболиварний завод вартістю 100 000 доларів.

Фінансовий тягар призвів до банкрутства компанії у 1873 році, але Алліс подолав період кризи і зберіг свою компанію, яка була перейменована на Edward P. Allis & Company.

Алліс, який насамперед був зосереджений на бізнесі та фінансах, почав наймати найкращих спеціалістів-інженерів.

У 1877 році Алліс найняв на роботу інженера Вільяма Грея, експерта з будівництва борошномельних заводів. У той час борошно мололи на жорнах, але Грея зацікавила нова концепція роликового млина з Європи. Грей ліцензував цю технологію та вдосконалив її. Роками пізніше компанія Edward P. Allis & Company стала найбільшим виробником борошномельних машин і не встигала за попитом.

Компанія Edward P. Allis & Company постійно розширювалася, купуючи більше землі та будуючи нові заводи. Було створено місто Вест Алліс. Компанія розширилася до величезної кількості продуктів і деталей, включаючи газові двигуни. Згодом створили офіси продажів по всьому світу, експортуючи тонни великого обладнання.

До 1889 року, коли Едвард Алліс помер у віці 64-ох років, у його компанії працювало 1500 працівників. Це був найбільший у країні виробник борошномельних заводів, ключовий конкурент у лісопильних заводах і, що найважливіше, гігант у виробництві парових двигунів. У той час, як троє з дванадцяти дітей Алліса обіймали керівні посади, компанія також мала талановитих керівників та інженерів, яких зібрав Алліс, на чолі з Едвіном Рейнольдсом.

У 1901 році за ініціативи інженера Едвіна Рейнольдса компанія Edward P. Allis створила нову компанію Allis-Chalmers. Її об’єднали з чиказькою Fraser & Chalmers та низкою інших.

Хоча Рейнольдс провів своє життя, працюючи над паровими двигунами, він зрозумів, що електрика стає основною рушійною силою нації, і в 1904 році придбав Bullock Electric Company of Cincinnati. Таким чином, компанія Allis-Chalmers почала володіти експертними знаннями та стала лідером у розробці парових, водяних, газових та електричних двигунів.

Переживши ще одну фінансову кризу та банкрутство в 1912-1913 роках, Allis-Chalmers знову стала сильною компанією.

Allis-Chalmers продовжувала досліджувати нові категорії продуктів, де можна було б застосувати свій досвід. Однією з них було сільськогосподарське обладнання, галузь, в якій домінувала гігантська компанія International Harvester Company.

У 1931 році Allis-Chalmers купила компанію Advance-Rumely Thresher Company, яка мала дуже успішну лінійку тракторів OilPull і національну мережу дилерів. Це підштовхнуло Allis Chalmers стати четвертим за величиною виробником сільськогосподарського обладнання після International Harvester, John Deere та JI Case Company.

Невдовзі компанія обрала яскраво-помаранчевий колір для своїх сільськогосподарських тракторів, щоб виділити їх серед конкурентів. До траткторів додали багато інновацій, зокрема пневматичні гумові шини.

У наступні роки Allis-Chalmers був головним конкурентом у виробництві сільськогосподарських машин, будівельної техніки та двигунів усіх типів.

Закриття виробництва

З часом фундаментальна стратегічна слабкість Allis-Chalmers почала брати своє. Хоча компанія загалом була однією з найбільших в Америці, вона не «домінувала» на жодному з основних ринків. У виробництві с/г обладнання Allis-Chalmers зазвичай була четвертою за величиною компанією. Третє чи четверте місце означало вищі витрати на дистрибуцію та маркетинг і нижчу продуктивність фабрики.

Незважаючи на те, що компанія старанно працювала, щоб залишитися «на прлаву», у 1970-х і 1980-х роках все завалилося. Allis-Chalmers почала розвивати партнерство з італійським FIAT. Вони відокремили бізнес із виробництва сільськогосподарського обладнання для партнерства з німецькою компанією Deutz. З часом Allis-Chalmers продала свою частку в усіх цих партнерствах і остаточно розпустилася в 1999 році.

Проте, навіть сьогодні двигунами, створеними Allis-Chalmers, продовжують оснащувати фабрики та електростанції в усьому світі, а колекціонери цінують помаранчеві трактори Allis-Chalmers.