Новини

Боротьба під снігом: як ріпаку вистояти проти зимуючих бур’янів

02.09.2021

Ромашка непахуча, талабан польовий, підмаренник чіпкий, грабельки звичайні, дикий мак — це перелік не просто шкодочинних бур’янів, але ще й таких, які мають здатність перезимовувати. Ці та інші зимуючі рослини не припиняють свій ріст, вони не зважають на сезонність, їм не потрібні особливі умови — можуть рости навіть під снігом, конкуруючи з озимими культурами. Як навесні після сходження снігу замість рослин ріпаку не отримати суцільне поле бур’янів — далі в матеріалі.

Небезпека зимуючих бур’янів для ріпаку

Для озимого ріпаку, як і інших озимих культур, завжди важливо не перестаратися з активним ростом рослини восени. Рослина не має бути надто високою. Інакше існує великий ризик, що стебло буде затонке, а коренева шийка надто видовжиться. Відтак рослина може просто перемерзнути  чи зламатися через опади та вітер. Однією з основних причин такого переростання можуть стати осінні бур’яни. У конкуренції за світло та поживні речовини ріпак витягуватиметься вгору. Тобто енергія рослини йтиме не на потужність кореня чи стебла, а на ріст.

Ще однією небезпекою зимуючих бур’янів є їхній розвиток під снігом. А тому навесні не буде паузи між відновленням вегетації озимих рослин і появою бур’янів. Останні вже ростимуть на полі. 

До того ж ріст бур’янів під снігом означає для озимих нестачу поживних речовин. Ріпак після такого “сусідства” весною буде значно ослаблений. Замість розвитку бокових розгалужень активно ростиме корінь. Окрім того, зимуючі бур’яни, як і так звані ярі, засмічують посіви, забирають вологу, виводять з ґрунту поживні речовини, ускладнюють процес збору врожаю, а інколи й роблять насіння взагалі непридатним до переробки, споживання чи продажу.

Підмаренник чіпкий

Це — один з найпроблемніших бур’янів. Найбільше поширений у західних регіонах, але також зустрічається в посівах у центральних та південних областях. Проблем аграріям завдає своїм дрібним насінням. 2017-го дослідники з Львівського НАУ спробували розділити насіння ріпаку та підмаренника. Це виявилося неможливим, тому що воно однакове за розміром та вагою. Якщо насіння бур’яну потрапляє у насіння ріпаку, то останнє стає непридатним ні до продажу, ні до промислової переробки. 

Схожа ситуація зі збором врожаю. Засміченість посівів знижує продуктивність роботи комбайну. А після збирання домішки бур’янів підвищують вологу, тягнучи за собою збільшення коштів і людських та організаційних ресурсів на досушування насіння. Аграрії розповідають з власного досвіду: реалізувати врожай з підмаренником дуже складно й невигідно. Трейдери можуть занижувати ціну або ставити некомфортні умови.

За нашими внутрішніми дослідженнями  в агроцентрах, уже 5 штук підмаренника чіпкого на 1 квадратний метр поля можуть стати причиною зниження врожаю на 20%. 

Ромашка непахуча

Ромашка проростає восени, але також здатна почати свою вегетацію й весною. Дуже плодюча: за сезон може утворити на полі понад 1 млн. сім’янок. Засмічені посіви складно збирати агротехнікою. Та для ріпаку вона завдає шкоди ще й тим, що підвищує вміст глюкозинолатів в олії. Це — хімічні речовини, до складу яких входять сірка й азот. З них утворюється так зване гірчичне масло. Через це насіння ріпаку стає гірким і його складно потім реалізувати на ринку.

Також додає клопотів змішування насіння ромашки й ріпаку. Його складно й довго розділяти. Також рештки ромашки підвищують вологість під час зберігання. А протягом вегетаційного періоду бур’ян ще й конкурує з культурою за поживні речовини та воду в ґрунті.

Талабан польовий

У деяких країнах його вирощують як олійну культуру. У насінні міститься 33% олії, тому інколи воно йде на виробництво біодизелю. Однак, як бур’ян талабан важковикорінювальний. По-перше, він дає за сезон літо-осінь по кілька поколінь насіння. По-друге, має потужну кореневу систему. По-третє, має високу життєздатність. Насінини можуть перебувати в ґрунті до 10 років після чого прорости за сприятливих умов. Тобто глибока оранка на полі може підняти талабан нагору, після чого той проросте. Насінню ріпаку завдає гіркуватого присмаку, конкурує за вологу й поживні речовини (адже має в своєму складі багато клітковини та навіть аскорбінової кислоти), ускладнює збір врожаю.

Як розв’язати проблему?

Рішень є кілька. Перше: правильно підготувати ґрунт перед посівом озимого ріпаку. Потрібно прибрати з поля рештки попередньої культури та бур’янів. Друге: дотримуватися науково обґрунтованої сівозміни. Наприклад, ріпак не варто висівати після хрестоцвітих — редьки, капусти, гірчиці. Вони з однієї родини, а тому нова культура отримає “в спадок” хвороби та бур’яни від попередньої. 

Третім і важливим рішенням є застосування якісного захисту. Наприклад, вирощування ріпаку за технологією Clearfield® з використанням післясходового гербіциду Нопасаран®. Діючі речовини препарату здатні проникати в бур’ян як через пагони та листя, так і через коріння, тобто всмоктуючись з ґрунту й рухаючись угору. 

Метазахлор порушує процеси фотосинтезу, впливаючи на утворення ліпідів і протеїну. Тому вже за короткий час рослини-шкідники змінюють колір листя й припиняють ріст. Імазамокс діє на білковому рівні: перешкоджає синтезу ДНК та знижує насичення необхідними амінокислотами. Відтак результатом роботи обох діючих речовин стає довготривалий захист від бур’янів на кілька місяців. 

Гібриди Clearfield® виведені традиційним способом селекції, а тому не чутливі до діючих речовин препарату. Відтак аграрії отримають чисте поле з довготривалим ефектом, яке стримуватиме наступні хвилі бур’янів. 

Застосування всіх рішень задля убезпечення від зимуючих бур’янів суттєво підвищить шанси аграріїв спочатку виростити міцні рослини, потім їх зібрати з поля та успішно продати чи переробити. Адже науковці довели: комбінована система захисту ріпаку здатна забезпечити захист від бур’янів 90,7%, а застосування лише післясходової обробки зменшує кількість бур’янів у посівах до 85,5%.

Михайло Маленький, менеджер з маркетингу напрямку соняшника та ріпака BASF Agricultural Solutions

Боротьба під снігом: як ріпаку вистояти проти зимувальних бур’янів

Залишити коментар: