Рослинництво

Чому не працюють препарати? Або маленькі хитрощі обробки посівів

17.07.2019

У рослин чимало ворогів, але і в арсеналі агрономів є немаленький список засобів боротьби з ними. Попри це, щороку ми бачимо поля уражені хворобами, з’їдені шкідниками та «потонувші» у бур’янах.  Логічно, що ми починаємо шукати причини чому так? Спробуємо розібратись.

Помилка у виборі препаратів

Причиною неправильного вибору препаратів є несвоєчасна або неправильно проведена діагностика. Адже ще у XV ст. Парацельс написав: «Хто добре діагностує – той добре лікує». З часом цей вислів не втратив свою актуальність, адже дуже легко сплутати симптоми бактеріальної плямистості томату з симптомами альтернаріозу, а фузаріозне в’янення з судинним бактеріозом.

Вибираючи препарат, варто пам’ятати, що жоден не лікує від усього, а якщо вам це обіцяють, то це однозначно обман. Проти кліща потрібен актарицид, для боротьби з пероноспорою – системний фунгіцид, а проти нематоди взагалі окрема група препаратів. То, може, намішати всього в одну суміш і вбити не одного зайця одним ударом? А от і не вийде.

По-перше – це буде дуже дорого; по-друге – фрукти та овочі, вирощені з таким підходом, перетворяться на справжню отруту; по-третє – така суміш перетвориться на смертельно небезпечний коктейль для самої рослини.

Так що вихід один і той же, що і сотні років тому – перед застосуванням препарату потрібно чітко встановити причину проблеми, а в низці випадків без лабораторного аналізу просто не обійтись.

Але не тільки хвороби та шкідники потребують точної діагностики, не менш важливо це у боротьбі з бур’янами. Нехай цей діагноз не потребує мікроскопа, але і нехтувати порадами спеціаліста, або точного визначника (довідника) не варто. Тільки сплутайте виткі рослини між собою, або ж не точно визначте вид злакового й обробка не дасть очікуваного результату.

За будь-яких обставин перший і найважливіший крок, щоб обробка поля дала очікуваний результат – не шкодуйте часу та сили на точну діагностику.

Проблема якості препаратів

Проблемою може бути як використання прострочених препаратів, так і не правильний режим їх зберігання. Дуже часто, спокусившись на вигідні умови, ми купуємо в запас, але рік на рік не випадає і часто в кінці сезону залишаються не використані препарати, та і про режим зберігання залишків мало хто турбується. Варто пам’ятати, що замерзання рідких форм призводить до втрати їхніх властивостей, для порошків небезпечна висока вологість, а більшість препаратів взагалі не витримують розжарених сонцем металевих складів.

Ідеально було б купувати все в міру потреби, але це доступно не кожному аграрію. Саме тому важливо дотримуватись умов зберігання та транспортування препаратів, адже від цього залежить їхня ефективність.

Якість препарату – це не тільки концентрація у ньому діючої речовини. Має значення і розмір часток, і якість подрібнення (чим менша частинка, тим більша площа контакту препарату з об’єктом), і складні речовини – добавки (прилипачі та стабілізатори). Дуже часто саме ці «маленькі хитрощі» і забезпечують разючу перевагу в ефективності одного препарату над іншим за абсолютно однакової діючої речовини.

Порушення кругообігу хімічних речовин

Створення нових молекул, що включає випробування і реєстраційні процедури, процес досить довгий і дороговартісний. Саме тому практично всі новинки не дешеві та не завжди доступні, особливо не великим господарствам, що не скажеш про старі добрі «бордоську суміш» та «фосфорорганіку», які перевірено десятиліттями та коштують привабливо не дорого. Їх так не хочеться списувати в архіви, тому й ідуть вони з ринку досить повільно. Попит визначає пропозицію, а значить саме наша консервативність основна причина того, що в переліку зареєстрованих препаратів є так багато «старичків».

Наприклад, не перше десятиліття ми обробляємо рослини сіркою. Не зважаючи на розробку безлічі нових препаратів, що містять мідь, ми все одно не відмовляємось від мідного купоросу. Понад 50 років тому було заборонено хлорорганічні з’єднання – інсектициди, але їхні ровесники фосфорорганічні речовини вже понад шість десятків років не покидають полиць складів засобів захисту і це попри те, що вони надзвичайно швидко призводять до резистентності та мають гостру токсичність для ссавців. Ми не закликаємо повністю відмовитись від їхнього використання, але створити максимальні умови для колообігу таких речовин у природі просто необхідно. Використовуючи нові препарати, ми, якщо і не уникнемо, то хоча б мінімізуємо токсичний плив шкідливих речовин на живі організми.

Порушення сумісності препаратів

Однією з найпоширеніших і непоправних помилок і провалів у хімічних обробках є складання бакових сумішей. А все чому? Тому що ми мало читаємо, ми швидше витратимо додаткову тисячу доларів на покупку додаткового препарату, аніж зайвий раз вивчимо особливості його застосування.

Питання дуже непросте, кожна компанія у кращому випадку дає розгорнуту характеристику свого препарату та навряд чи вивчатиме його сумісність з іншими. Максимум, що ми можемо прочитати це, наприклад, «не сумісний з препаратами міді», як фосетил алюмінію; або «не сумісний з мінеральними маслами», як каптан; або ж «недопустиме змішування з препаратами або добривами, що мають лужну реакцію», як гербіциди бетанольної групи. Але щоб усе це збагнути фермеру потрібна кваліфікована консультація хіміка, або ж довгими зимовими вечорами пролистати не один том книг із рослинництва й не тільки. Звичайно, це найскладніше, адже в період стрімкої ґаджетизації його оберуть одиниці.

Сумніваєтесь або ж не знаєте як поведуть себе препарати в бакові суміші? Потратьте краще лишніх кілька сотень гривень на пальне та пройдіть поле двічі, окремо кожним компонентом.

«Напівдози»

Не найпоширеніша, але одна із найшкідливіших помилок.  Вона наносить шкоду не лише фермеру, що здійснює агрозахід, але усім аграріям по сусідству. Коли фермер працює половинними дозами, аргументуючи це рішення «я ж лише для профілактики», насправді неминуче прискорює виведення стійких до препарату популяцій шкідників і хвороб.

Відома легенда про царя Мітрідата розповідає, як цей древній володар, який боявся бути отруєним, привчив себе до всіх відомих на той час отрут. Він приймав їх у малих кількостях, поступово нарощуючи дозу. Скільки в тій легенді правди – судити складно, але абсолютно достовірним є той факт, що саме так найпростіше «догратися» до проявів резистентності до більшості наявних у нашому арсеналі препаратів.

Хочете заощадити? Це нормальне бажання. Але не таким недолугим шляхом. Для економії препарату є надійні та розумні методи: точна діагностика проблеми, щоб працювати не навмання, а точно в ціль, використання локальних, стрічкових обробок (це і заощадить вам половину препарату, і збільшить якість покриття рослин), ретельний вибір часу проведення обробки, застосування поверхнево активних речовин та інші методи.

Порушення порядку змішування різних препаративних форм

Справа вся в тих самих маленьких літерах з крапочкою, що ставляться після найменування препарату. Рідко які зі засобів, що ми застосовуємо, повністю розчиняються у воді та здатні давати істинні розчини для обприскування. Найчастіше ми працюємо з нерозчинними порошками, що застосовуємо у вигляді суспензій – суспензії твердих часток у воді, або емульсії – суспензії жирових кульок у воді. Власне тому і самі препарати мають різні форми – концентрат емульсії (к.е.), концентрат суспензії (к.с.), змочувані порошки (з.п.) і т.д.

Зробіть заготовку таблиці послідовності додавання в бак обприскувача різних препаративних форм, заламінуйте та наклейте прямо на бак, щоб вона завжди була перед очима під час приготування бакових сумішей! Пам’ятайте, що порушення цього порядку призводить до вкрай не приємних сюрпризів у процесі проведення обробки.

Норма витрати води

Дуже важливий фактор, що впливає на якість обробки, але про який чомусь так рідко згадують у довідниках і переліках дозволених препаратів. Загальне правило підбору оптимальної норми витрати робочої рідини під час обприскування виглядає так: контактні препарати краще застосовувати з великою витратою води, а системні з малою. А скільки конкретно літрів на гектар?

Це залежить від препарату і від вашого обприскувача, і від низки супутніх факторів (наприклад, у спеку норму витрати води підвищують, про що докладніше пояснюємо нижче). Наприклад, гліфосат – системний гербіцид, дуже чутливий до домішок солей і органічних речовин у воді (а мало хто має можливість використовувати гранично чисту воду) і тому найкращим методом його застосування буде мало об’ємне обприскування – від 50 до 80 л/га витрата робочої рідини. Але чи багато у нас таких обприскувачів, на яких є можливість виставити настільки малі витрати води та, до того ж, забезпечити прийнятну рівномірність покриття поверхні? Не багато. І тому доводиться йти на компроміс і погоджуватися на 120 л/га. Але ось спрацювати гліфосатом із витратою 300-400 л/га (наприклад, просто полінившись переналаштувати обприскувач після фунгіцидної обробки) – це вже буде дуже великою помилкою, нерідко приводить до повної втрати очікуваного ефекту від застосування препарату.

А ось що стосується ґрунтових гербіцидів, таких як пендиметалін або пропізамід, то тут і 500 л/га не найоптимальніший варіант. Найкращі результати будуть за застосування цих препаратів із нормою витрати робочої рідини 800-1000 л/га. Для більшості системних інсектицидів і фунгіцидів оптимальні норми витрати робочої рідини є у межах 150-250 л/га, а контактних – 400-450 л/га. У садах, виноградниках і теплицях норми витрати води вищі, оскільки там помітно зростає сумарна площа оброблюваної поверхні на гектарі.

Отже, щоб провести будь-який агрозахід, а особливо обробку пестицидами, підійдіть до цього відповідально й обдумано, аби не «чухати потилицю» на порожньому полі восени.

Марія Августинович,

кандидат сільськогосподарських наук,

завідувач науково-дослідною лабораторією

інноваційних технологій та впровадження

ТОВ «УНПЦ «Інститут живлення рослин»