Новини, Рослинництво

Чи зможе аграрна галузь нагодувати населення планети: погляд у майбутнє

08.09.2021

Чи зможе аграрна галузь нагодувати населення планети: погляд у майбутнє

Усі вже давно стверджують, що українські землі надзвичайно родючі і здатні забезпечити продовольством не лише населення країни. Це дійсно так, хоча значну частину продуктів харчування імпортуємо, зважаючи на структуру споживання. Однак, дивлячись на питання глобально – в межах цілої планети – важко оцінити можливості аграрної галузі нагодувати світове людство, особливо в умовах всезростаючого його кількості. Адже території, де можна займатися виробництвом сільськогосподарської продукції, є обмеженими, зокрема, й кліматичними змінами. Звісно, сучасні технології відкривають нові напрями у цьому процесі, але залишається відкритим питання, чи цього достатньо. Отож, спробуємо спрогнозувати ситуацію у майбутньому.

Світове населення

Статистичні дані цілого світу свідчать про те, що за останні сто років населення планети збільшилося вчетверо. Ще швидше зростало виробництво продуктів харчування. Однак, нині ця тенденція призупинилася – популяція людей продовжує стрімко зростати, а обсяги виробництва ні.

За даними онлайн ресурсу www.worldometers.info поточна чисельність населення планети становить уже майже 7,9 млрд осіб. Моніторинг останніх ста років засвідчив наступне: населення планети у 1900 році складало 1,6 млрд осіб, у 1950 р. – 2,5 млрд осіб, у 2000 р. – 6 млрд осіб. Після цього майже 12 років (за даними ООН 31 жовтня 2011 року) чисельність населення Землі сягнула 7 млрд осіб. Цим історично сформувалася надзвичайна швидкість приросту населення – кожен мільярд додавався відповідно через 107, 32, 15, 13, 12, 12 років. Таким чином, щорічні темпи приросту, починаючи з 2010-х років, склали понад 75 млн осіб (або майже 11%), а це півтори України.

Розселення людства

Особливий аспект, який надзвичайно гостро впливає на забезпечення населення продовольством, – це розселення людей. Від нього залежать як місця вирощування сільськогосподарської продукції, так і логістичні вектори їх транспортування до осередків споживання.

Як відомо, населення на Землі розміщене нерівномірно, що зумовлено низкою факторів: природними; історичними; демографічними; соціальними. Це зумовило те, що сьогодні найбільш заселеною частиною планети є Азія і навпаки найменш – Австралія з Океанією. Загалом в Азії проживає понад 60% світового населення, Африці – 12%, Європі – 11%, Північній Америці – 8%, Південній Америці – 5,3%, у Австралії та Океанії – менше 1% населення людства. Цікавим є також факт про те, що близько 60% людства живе на низовинних ділянках Землі не вище 200 м над рівнем моря. Про концентрацію людей на певних територіях свідчить, що на 7 % території проживає до 70% усього населення світу. Окрім історично сформованих природних локацій розселення, заселення в останні 100 років відбувається завдяки розвитку науково-технічного прогресу – в індустріальних районах Європи, Азії, Північної Америки, оскільки на ці регіони припадає менше 10 % суші, але близько 2/3 населення планети.

Прогнози чисельності

За висновками експертів у найближчі 50-100 років прогнозується сповільнення зростання чисельності населення, хоча у різних частинах планети будуть спостерігатися різновекторні тенденції: поступове скорочення кількості осіб в індустріально розвинених країнах Європи, частково Америки і навпаки збільшення приросту чисельності людей в країнах Африки та Азії.

Отож, фахівці ООН сформували кілька моделей природного приросту населення Землі, згідно з якими межу у 8 млрд осіб людство перетне через 4-5 років, а межу у 9 млрд осіб досягне орієнтовно між 2040-2050 роками. Таким чином, цикл демографічного стрибка в 1 млрд осіб збільшиться з 11-12 років (як це було раніше) до 15-20 років.

Очікується, що стабілізація чисельності людей на планеті почнеться, коли чисельність і вікова структура жінок у фертильному віці не будуть змінюватись, а загальні коефіцієнти народжуваності і смертності зрівняються. Прогнозовано це відбудеться наприкінці XXI століття, коли кількість людей на планеті сягне позначки у 11-12 млрд. Найбільш населеною країною планети на той час буде Індія з 1,5 млрд громадян, другою – Китай; Нігерія, США, Бразилія, Пакистан, Індонезія, Бангладеш матимуть населення у межах 235-300 млн осіб; В’єтнам, Ефіопія, Єгипет, Іран, Мексика, Росія, Японія, ДР Конго, Туреччина, Філіппіни – більше 100 млн осіб. Отже, найбільш людним континентом залишиться Азія (60% населення планети), частка Африки зросте до 19%, частка населення Європи і Північної Америки знизиться до 17%.

Потреба у продовольстві

Визначені тенденції значною мірою впливатимуть на майбутні показники: скільки буде необхідно продовольства для наявного населення; структура вирощеної сільськогосподарської продукції, локації виробництва продуктів харчування і логістичні канали їх доставки до місць споживання.

Незважаючи на різні оцінки щодо можливостей сільського господарства і харчової промисловості у забезпеченні людства продовольством у майбутньому, сьогодні ситуація свідчить про нерівномірний його розподіл між усіма людьми планети. Цьому є низка об’єктивних пояснень: концентрація населення у менш придатних природних локаціях вирощування аграрної продукції; відсутність достатньої платоспроможності значної частини людства у придбанні необхідного обсягу продуктів; проблематичність у переміщенні продовольства в межах цілого світу; накопичення залишків їжі у розвинутих країнах тощо.

Результатом таких факторів є наступна ситуація. На планеті налічується більше 850 млн осіб, які недоїдають, а від голоду щоденно помирає майже 25 тисяч людей. Попри це у світі проживає 1,7 млрд людей з надмірною вагою та 800 млн осіб, які хворіють на ожиріння. За цих обставини люди умовно викидають на смітник 2,5 млрд тонн харчів, тобто з усіх вирощених харчових продуктів 40% залишаються не з’їденими. Цікавим є і той факт, що понад 20% продуктів викидається на етапі виробництва, переробки й транспортування продовольчої сировини; майже 10% псується через неправильні умови зберігання, а решту ми просто викидаємо на смітник.

Але спробуємо підрахувати, скільки загалом потребує людина в рік за обсягом і структурою продуктів харчування для нормального функціонування згідно норм охорони здоров’я (табл.).

Чи зможе аграрна галузь нагодувати населення планети: погляд у майбутнє

Таблиця 1. Раціональні норми споживання основних продуктів харчування, їх світові обсяги виробництва та прогнози у забезпечені потреб у них

Примітка: огляд складено, базуючись на даних ФАО, офіційних статистичних даних країн світу та власних розрахунках

Прогнози у виробництві

За даними Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) у поточному сільськогосподарському сезоні у світі буде вироблено 2800 млн тонн зернових культур. Із загального обсягу зерна частка продовольчого складає приблизно 1300 млн тонн. У перерахунку на борошно (коефіцієнт – 0,8) це дорівнює 1040 млн тонн. Виходячи із раціональної норми споживання, цього обсягу вистачає для харчування 10,3 млрд осіб. У вказану групу варто додати також обсяг виробленого рису (500 млн тонн), який є традиційною культурою харчування у багатьох частинах планети, зокрема Азії. З цього можна зробити висновок, що поточного світового рівня виробництва зерна та рису вистачає для забезпечення населення.

Сучасне світове виробництво м’яса становить орієнтовно 260 млн тонн, що на одну особу дорівнює 33 кг щорічно. На країни Північної Америки припадає понад 100 кг, Європи – 84 кг, Азії – менше 30 кг. Слід врахувати, що у структурі світового виробництва м’яса всіх видів свинина займає перше місце – 39,1 %, на другому місці м’ясо птиці – 29,3%, далі йдуть яловичина – 25,0%, баранина – 4,8%, інші види м’яса – 1,8%. Частка птиці поступово зростає і у майбутньому буде превалювати над іншими. Однак цього рівня виробництва не вистачає для задоволення оптимального раціону населення планети на 60%.

Згідно з даними ФАО світове виробництво молока складає понад 900 млн тонн, при чому воно стрімко зростає в центральній частині Азії – Індії, яка є світовим лідером у виробництві цього продукту. Враховуючи раціональну норму споживання молока, сучасний обсяг дозволяє забезпечити майже 2,5 млрд осіб. Дефіцит сьогодні дорівнює понад 70 %.

Стосовно риби та морепродуктів, то за даними ФАО усіма країнами виробляється понад 165 млн тонн цих продуктів. Виходячи із норм, які рекомендують фахівці з охорони здоров’я, цього вистачає у поточному сегменті часу, хоча з часом виникне дефіцит. Його покрити буде дещо складно, зважаючи на традиційні локації виробництва.

Виробництво яєць у світі становить понад 1200 млрд штук. З них більше половини (58,5%) було вироблено в Азії, 20,8% – в Америці, 15,7% – в Європі, 4,6% – в Африці і 0,4% – в Океанії. З огляду на існуючі раціональні норми, сучасний дефіцит складає майже 50 %. Хоча продукт надзвичайно популярний у світі, але основу раціону людини складає переважно в Азії, зокрема Китаї, який є лідером у виробництві яєць.

Статистика свідчить про щорічний обсяг виробництва овочів на рівні 1100 млн тонн, що складає орієнтовно 140 кг на 1 особу. Це майже 90 % від потреби споживання, хоча для задоволення потреб людства у майбутньому поточного рівня виробництва не вистачатиме. Загалом щорічно фруктів у світі виробляється в межах 850 млн тонн, що в розрахунку на 1 людину складає більше 104 кг. Це відповідає раціональній нормі споживання і не спричинить появи дефіциту у майбутньому.

Світове виробництво картоплі складає майже 380 млн тонн, на 1 особу припадає 48 кг. Звичайно, за мірками українських стандартів цього надзвичайно не вистачає (при нормі 124 кг). Однак слід зауважити, що у багатьох частинах світу цей коренеплід замінюється іншими. Тому великої проблеми не повинно існувати у споживанні цього продукту.

Стосовно виробництва цукру, то у світі його виробляється в межах 170 млн тонн, 70% отримується з тростини, а решта – з цукрових буряків. На одного жителя відповідно припадає 21 кг. Згідно рекомендацій медичних фахівців цього не вистачає на рівні 55 %.

Рослинна олія також займає особливе місце в раціоні людини. Її сьогодні у світі виробляється понад 200 млн тонн. У структурі виробництва переважає традиційно пальмова олія – 40%, соєва – 29%, ріпакова – 12%, соняшникова – 11%. Згідно з показниками, на 1 людину припадає 25 кг, що перевищує раціональну норму майже вдвічі. Це вказує на особливість використання жиру рослинного походження, особливо пальмової олії, у виробництві різних продуктів харчування.

Чи зможе аграрна галузь нагодувати населення планети: погляд у майбутнє

Висновки

Результати аналізу та обґрунтування прогностичних показників засвідчили, що сучасний обсяг виробництва основних груп продуктів харчування практично не забезпечує раціональних норм споживання населення планети. У перспективі часового відрізку від 30 до 80 років із потенційним зростанням чисельності людства дефіцит лише збільшуватиметься. Ця тенденція набуватиме загрозливих ознак з огляду на нерівномірну концентрацію споживання (можливості платоспроможного попиту) в окремих регіонах планети.

Таким чином, аграрна галузь спільно з харчовою промисловістю стоїть перед серйозним викликом – забезпечити достатнім рівнем продуктів харчування населення Землі. Вирішення цієї проблеми лежить виключно у покращенні якісних характеристик виробництва, оскільки існує чітке обмеження у площах, де можна вирощувати продукції, а також родючості самих угідь. Тому вирішення необхідно шукати у технологіях закритого ґрунту, різних галузях тваринництва, зміні традицій харчування тощо.

І тоді, впевнений, людство матиме шанс прогодувати себе на рідній планеті.

Підготував Сава Андрій, д.е.н., с.н.с.

У статті використано наступні джерела:

https://uk.wikipedia.org, https://www.worldometers.info,

https://www.who.int, http://www.fao.org

Залишити коментар: