Дощі затримують жнива на Львівщині: науковці попереджають про ризик втрати до половини врожаю зерна

Тривала дощова та прохолодна погода у Львівській області суттєво ускладнює перебіг жнив ранніх зернових культур і може призвести до значних втрат урожаю. Про це повідомили фахівці Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН, проаналізувавши стан посівів та метеорологічну ситуацію станом на 15 липня.

За даними науковців, у період з 9 по 15 липня в області переважала прохолодна й дощова погода. Середньодобова температура повітря становила 13,8–17,8 °С, а дощі різної інтенсивності випадали практично щодня. За цей період випало 16,7 мм опадів, що забезпечило достатнє зволоження верхнього шару ґрунту, але водночас загальмувало польові роботи.

Через погодні умови збирання ранніх зернових та технічних культур у регіоні відбувається з перебоями. Станом на 15 липня в усіх категоріях господарств області озимий ячмінь зібрано на площі 10,56 тис. га, що становить 53,9% від запланованого. Намолочено 71,45 тис. тонн зерна при середній урожайності 6,76 т/га.

Водночас фахівці звертають увагу на небезпечне явище, характерне для Західного регіону, – так зване «стікання» зерна. Воно виникає під час тривалих дощів у період формування, наливу та достигання зерна.

На першому етапі через підвищену вологість зернівки втрачають накопичені пластичні речовини. Активізуються гідролітичні ферменти, крохмаль перетворюється на цукри, а білкові сполуки – на продукти гідролізу, які вимиваються. У результаті зерно втрачає поживні речовини, а колос може набувати характерного солодкуватого смаку, відомого як «медова роса».

Наступною стадією стає ураження колосся напівпаразитними сапрофітними грибами. Їх розвиток супроводжується зміною кольору колосу, появою чорних або рожевих плям, а також плісняви. Згодом мікроорганізми проникають усередину зерна, що призводить до погіршення його продовольчих, технологічних і посівних якостей.

За оцінкою науковців, у разі затягування жнив та перестою посівів після настання повної стиглості втрати врожаю можуть сягати 15–50% від біологічного потенціалу, а в окремих випадках – навіть перевищувати ці показники.