Новини

Фітосанітарний стан сільськогосподарських рослин

16.09.2021

На кукурудзі та соняшнику гусінь І покоління стеблового (кукурудзяного) метелика мігрує у нижню частину стебла, заляльковується. У Степу та Лісостепу триває слабкий літ, яйцекладка та відродження гусениць ІІ покоління. В середньому пошкоджено 2-13% рослин та 2-8% качанів. Подекуди пізні гібриди кукурудзи заселяє павутинний кліщ. Скрізь гусеницями бавовникової совки пошкоджено 1-11% качанів кукурудзи. На полях кукурудзи пухирчастою та летучою сажками, іржею уражено 1-8, гельмінтоспоріозом 6-38% рослин, але господарського значення вони вже не матимуть. В усіх областях на 1-5 макс 12% (Полтавська обл.) качанів, які пошкоджені гусеницями листогризучих совок, відмічають розвиток фузаріозу, бактеріозу. Низький зріз стебла при збиранні, подрібнення і заорювання післязбиральних решток кукурудзи знизить зимуючий запас шкідників і збудників хвороб.

В степових та лісостепових областях на полях після стерньових попередників триває вихід з ґрунту жуків хлібної жужелиці (0,1-1, осередково 2-3 екз. на кв.м Дніпропетровська, Запорізька, Луганська обл.), подекуди відкладання ними яєць, відродження та живлення їх личинок (0,5-2 екз. на кв.м). Після пониження температури повітря та випадання опадів відмічалась активізація шкідника. Пошкоджені личинками хлібної жужелиці листки озимої пшениці мають «змочалений» вигляд. У місцях скупчення личинок рослини гинуть, а на посівах утворюються плями у вигляді «лисин». Велике значення в зниженні чисельності хлібної жужелиці мають організаційно-господарські та агротехнічні заходи, насамперед дотримання сівозмін, зменшення частки стерньових попередників під озиму пшеницю до 5-10%, своєчасне й без втрат збирання врожаю, лущення стерні, обробіток ґрунту за системою напівпару, знищення падалиці, сівба у другій половині оптимальних строків.

Повсюди на падалиці пшениці та ячменю відмічається літ злакових мух (3-10 екз. на 100 п.с.), розвиток злакових попелиць, цикадок. У Волинській області спостерігається шкідливість гусениць озимої совки II покоління. Скрізь на падалиці виявляють борошнисту росу, септоріоз. Значного поширення у Полтавській області набув гельмінтоспоріоз. Хворобою уражено до 26% рослин.

Сходи озимого ріпаку на 10-48% обстежених площ заселені хрестоцвітими блішками, які пошкодили 1-8% рослин. У Київській, Одеській областях гусениці підгризаючих совок осередково пошкодили 2-3% сходів культури. Подекуди відмічається літ ріпакового пильщика, яйцекладка та відродження гусениць. Триває літ метеликів капустяного і ріпакового біланів ІІІ покоління, та відмічається відродження гусениць. Шкідниками заселено 5% площі. Середня  чисельність метеликів 1-3 екз. в полі зору за 10 хв. спостережень, середня чисельність гусениць 0,2 екз. на рослину. Пошкоджено 1% рослин у слабкому ступені. У Київській області проявилась чорна ніжка. Уражено 1-2 % рослин з розвитком хвороби 0,2%.

В посівах сої триває розвиток павутинного кліща, попелиць, клопів, акацієвої вогнівки, якими заселено та пошкоджено 4-38, макс. 60% рослин та 2-8% бобів. Аскохітозом, церкоспорозом, пероноспорозом, септоріозом, антракнозом, альтернаріозом охоплено 3-15 макс. 18-20% у Волинській та, Львівській областях та до 40% рослин у Рівненській області. 2-18% – пероноспороз, септоріоз, бактеріоз бобів. Подекуди відмічають розвиток бактеріального опіку, жовтої мозаїки, іржі.

В Лісостепу та Степу 2-30% рослин соняшника уражено білою та сірою гнилями. 3-25, у вогнищах 46-85% (Кіровоградська, Миколаївської, Рівненська обл.) рослин має місце фомоз, 8-25% рослин хворі на пероноспороз, альтернаріоз, септоріоз, подекуди фомопсис (Волинська, Львівська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Миколаївська, Рівненська, Хмельницька, Чернігівська обл.), соняшниковий вовчок уразив 4% рослин (Запорізька, Кіровоградська, обл.). 4-14% рослин охоплені іржею (Кіровоградська, Миколаївська, Луганська, Одеська, Полтавська обл.). При обстеженні посівів соняшнику відмічено збільшення чисельності та шкодочинності попелиці. Шкідником, який сконцентрований на верхніх листках та кошику заселено  27-42% рослин. Також посіви заселяють та пошкоджують соняшникові вогнівка, шипоноска, гусениці листогризучих совок (бавовникова, гамма, капустяна), соняшниковий вусач. За високої вологозабезпеченості (ГТК>1,5) і вологості насіння 25-30% рекомендовано провести десикацію.

Посіви цукрових буряків Лісостепу та Полісся продовжують хворіти на церкоспороз (4-10, макс. 23-50% рослин у Волинській, Львівській, Тернопільській, Черкаській обл.), борошнисту росу, альтернаріоз, рамуляріоз, фомоз (2-22, макс 35% рослин у Черкаській обл.), осередково вірусні мозаїку та жовтяницю. Переважно на гібридах іноземної селекції     2-8% коренеплодів уражено паршею звичайною, хвостовою гниллю, дуплистістю. В посівах культури в осередках залишаються шкідливими гусениці підгризаючих та листогризучих совок, подекуди посіви заселяють та шкодять бурякові листкова попелиця, мінуюча муха.

Повсюди на 3-24% капусти пізніх строків дозрівання виявляють капустяних попелиць, блішок, гусениць совок, біланів, молі. Судинним і слизовим бактеріозами, фомозом уражено 4-14% рослини капусти.

У садах 5-12, макс. 22% плодів пошкоджено гусеницями яблуневої плодожерки. Повсюди виявляють паршу листя та плодів, продовжується розвиток плодової гнилі.

У Степу триває літ лучного метелика третього покоління, інтенсивністю 1-2 (Луганська, Одеська обл.) екз. на 10 кроків. На багаторічних травах, посівах соняшнику, кукурудзи доживлюються гусениці фітофага другого покоління. Триває літ метеликів підгризаючих та листогризучих совок на просапних та овочевих культурах, живлення гусениць на 4-20% сої, соняшника, томатів, багаторічних трав та інших.

Повсюди на падалиці зернових, багаторічних травах спостерігається заселення мишоподібними гризунами в чисельності 0,5-4 жилих колоній на гектар. У зниженні чисельності мишоподібних гризунів, зокрема полівок, важливу роль відіграє система запобіжних заходів. Знешкодження в першу чергу досягається вчасною та якісною зяблевою оранкою, яка руйнує нори і знищує кормову базу, при цьому гине або травмується третина дорослих і всі молоді особини гризунів. Наявність 5 і більше жилих колоній на гектарі посіву свідчить про загрозу суттєвих пошкоджень рослин та необхідність захисту шляхом застосування родентицидів.

У господарствах здійснюється постійний фітосанітарний нагляд за посівами сільськогосподарських культур.

За оперативною інформацією наданою Головними управліннями Держпродспоживслужби в областях про хід робіт із захисту рослин                  на 9 вересня 2021 року забезпеченість сільгосппідприємств засобами захисту рослин для проведення робіт із захисту посівів сільськогосподарських культур становить 39,5 тис. тонн, в тому числі – 23,6 тис. тонн гербіцидів.

           На даний час оброблено понад 40,2  млн. га сільгоспугідь.

Найбільше оброблених площ в Одеській,  Хмельницькій,  Вінницькій,  Полтавській, Запорізькій,  Житомирській та Сумській областях.

Всього оброблено сільгоспугідь:

               від бур’янів  –  19,4 млн. га;

               від шкідників – 10,3 млн. га;

               від хвороби – 10,5 млн. га.

Крім того проведено дисикацію на посівах на площі понад 341 тис.га.

Джерело: Держпродспоживслужба

Залишити коментар: