Ґрунти

Ґрунтозахисні технології у землеробстві в умовах зміни клімату

15.04.2019

Рік тому Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) розпочала в Україні новий надзвичайно важливий проект «Інтегроване управління природними ресурсами деградованих земель лісостепової та степової зон України», який ще називають проектом боротьби з деградацією ґрунтів. Проект охоплює чотири області: Київську, Харківську, Миколаївську та Херсонську.

У рамках втілення проекту ФАО запровадила новий формат роботи – Польова школа фермера «Ґрунтозберігаючі технології у землеробстві». Тренінги проводять на базі конкретних фермерських, аграрних підприємств та включають теоретичну та практичну частини.

«Наше головне завдання, – говорить національний консультант ФАО Ярема Герцик, – власне, навчальне. Ми маємо допомогти людям, які працюють на землі, якомога більше дізнатися про ґрунтозберігаючі технології. Учасниками наших тренінгів є сільгоспвиробники, фермери, агрономи, науковці, студенти, інші фахівці. Чому польова? Бо Школу ми намагаємося максимально наблизити до землі. Практична частина тренінгів проходить в реальних господарствах, де можна побачити реальний досвід використання тих чи інших технологій».

Також завданням проекту є акумулювання максимальної кількості інформації про ґрунтозберігаючі технології, про досвід та людей, які їх впроваджують.

«Підсумком річної роботи у Польовій школі фермерів, – наголосив пан Ярема, – стане створення каталогу технологій та господарств, що працюють у цій царині. Це допоможе актуалізувати проблему, допомогти початківцям ефективніше застосовувати способи збереження ґрунтів та їхньої врожайності».

Перша Польова школа фермера відбулася у Голій Пристані Херсонської області, на базі фермерського господарства «Теллус-Юг». У теоретичній частині передбачено формат живого обміну думками, дискусії, знайомства учасників, загострено увагу на проблематиці природньо-кліматичних умов, а звідси й стану ґрунтів безпосередньо у Херсонській області. У практичній частині учасників тренінгу ознайомили зі станом посівів на полях господарства, відбувся обмін практичним досвідом застосовування технологій, систем обробітку, внесення добрив, догляду за рослинами тощо.

Умови були жорсткі, а стали ще жорсткішими

Таким був лейтмотив доповіді Романа Сагайдака, кандидата с.-г. наук з Інституту водних проблем та меліорації про стан та особливості агрометеорологічних умов осінньо-зимового періоду 2019 року в Херсонській області.

Зрозуміло, наголосив науковець, що клімат є найвизначальнішим фактором, що впливає на рівень продуктивності в сільському господарстві. У світі клімат змінюється, що є вже доведеним фактом, хоча дехто ще схильний говорити про його можливу циклічність. Тим не менше, температурний режим зріс, а кількість вологи у ґрунті зменшилася.

За останні десятиріччя територія сухої та дуже сухої зони в Україні збільшилася на 7%, у той же час зона достатнього зволоження зменшилася на 10%. Кліматичний водний баланс (КВБ), що є різницею між кількістю опадів за певний період та рівнем потенційного випаровування, не тільки знизився, але й змінився у часі. Наприклад, якщо на Херсонщині ще до 90-х років минулого століття КВБ практично до кінця квітня залишався позитивним, то сьогодні у цей період вже відчувається сильний дефіцит вологи.

Це диктує необхідність господарювати на землі з урахуванням факторів зміни клімату. Зокрема, вже на кінець квітня на Херсонщині, аби розраховувати на отримання врожаю, потрібно додаткове залучення вологи в землю.

Найактуальнішим, наголосив Роман Сагайдак, стає завдання накопичення та збереження вологи в ґрунті. Варіант втілення – застосування нульової технології обробітку ґрунту No-Till.

Чим довше користуємося плугом – тим більше коштів на відновлення ґрунтів

Недостаток вологи у ґрунтах є причиною ще однієї надсерйозної проблеми, яка  має все більший вплив на стан українських ґрунтів. Вплив цей негативний, йдеться про вітрову ерозію. Більшість ґрунтів з високим рівнем цієї «хвороби» є у Донецькій, Луганській, Запорізькій області. До цього переліку входить і південь Херсонщини.

Про актуальність проблеми вітрової ерозії та ущільнення ґрунту на Польовій школі фермера доповідав завідувач Лабораторією охорони ґрунтів від ерозії Інституту ґрунтознавства та агрохімії ім. О. Н. Соколовського, кандидат с.-г. наук Валерій Коляда.

Нагадаємо, що вітрова ерозія ґрунту або дефляція – процес переміщення часток ґрунту під впливом енергії вітру. Якраз наслідком цього є винесення вітром найродючішої пилуватої фракції ґрунту та насіння с/г культур, порушення наземної частини рослин, зниження родючості.

Процес руйнації ґрунтів серйозний, а в деяких районах науковці визначають його вже як катастрофічний. Це регіон, зокрема, Південного Степу – від Запоріжжя до смт Старобешеве у південно-східній частині Донбасу (включно). Це Присивашська та Причорноморська частини в межах слабо дренованих низин від Генічеська до Миколаєва та Одеси. Це ще й Великолепетиський район на півночі Херсонщини, де зниження родючості становить до 25-30%.

Свого часу протиерозійні дії були запроваджені ще у післявоєнні роки минулого століття. Саме у 50-70-х роках і створено більшу кількість лісосмуг для захисту ґрунтів від вітрової ерозії. З часом вони втратили свою колишню функціональність – через старіння, недостатній догляд або умисне пошкодження чи вирубку дерев.

Сьогодні ж люди особливо активно вирубують лісосмуги – і щодо цього на тренінгу виник жвавий обмін думками. Фактично фермери залишаються наодинці з цією гострою проблемою. Доводиться не тільки насаджувати лісосмуги, а ще й охороняти їх. Не працює система покарання, правоохоронці, місцеві органи часто не звертають жодної уваги на це.

Між тим, саме лісосмуги залишаються ефективними засобами боротьби з вітровою ерозією. Валерій Коляда серед захисних заходів також назвав впровадження ґрунтозахисних сівозмін із смуговим розміщенням посівів та парів. Бажано залишати стерню. Залишаючи на поверхні 13-20 штук стебел кукурудзи, або 200-300 стернин колосових, вже можна знизити вітрову енергію до допустимого рівня.

Науковець також перелічив цілий перелік шляхів протистояння ущільненню ґрунту. Ця «хвороба», яка виникає через незбалансоване використання важкої сільськогосподарської техніки, ще десять років тому охоплювала вже майже 22 мільйони гектарів площі ріллі.

Зокрема, варто використовувати збільшену за розміром колісну базу (здвоєння та потовщення), застосовувати комбіновані та широкозахватні агрегати, комбінувати технологічні операції, дотримуватися системи сівозміни та правильної ротації культур, вирощувати ті культури, які покращують структуру ґрунту (гречка, еспарцет та інші) тощо.

Також у рекомендаціях науковців йдеться про мінімальний обробіток ґрунту. Валерій Коляда особливо наголосив: чим довше ми застосовуємо традиційний, плужний спосіб обробітку, тим більше знижується здатність ґрунту протистояти ерозії. Відповідно до цього – потрібні більші зусилля і кошти для відновлення ґрунтів.

Фактично система нульового обробітку ґрунту, або No-till, що дослівно означає «не орати», прийшла до нас років 15 тому. Може, й не так швидко, але в Україні вона завойовує популярність. Особливо актуальна в умовах сухих та дуже сухих зон, де низький та дуже низький рівень зволоженості. Запобігає вітровій ерозії ґрунту, є ефективною у протистоянні з явищем ущільнення.

Український NoTill

Всі ці роки активним пропагуванням No-till в Україні займається доцент кафедри землеробства та гербології Національного університету біоресурсів та природокористування, кандидат с.-г. наук Микола Косолап. На Польовій школі фермера у Голій Пристані пан Микола презентував тему «Сівба в системі землеробства No-till».

На його думку, досвід запровадження системи нульового обробітку ґрунту говорить про те, що у нас формується свій, український No-till.

Науковець зосередився на практичних і дуже корисних рекомендаціях щодо сівби культур у цій системі. Зокрема наголосив, наприклад, на тому, що солома чи інші рештки не є непереборною перепоною для сівби весною. Стебло простояло зиму, воно фактично просто розсиплеться. Питання стоїть у подрібненні та рівномірному розміщенні рослинних решток на полі. Це і є завданням для No-till.

Загалом дрібниць у застосуванні No-till немає, система достатньо складна та потребує максимальної уваги. Крім питання рослинних рештків на полі, Микола Косолап говорив про глибину висіву, швидкість руху сівалки, підбір сошників тощо. Як наголосив науковець, у No-till немає готових рецептів на всі випадки життя. Дуже важлива ефективна співпраця практиків та науковців. Такий формат зустрічей, як Польова школа фермера (ФАО), дуже потрібний і обіцяє бути вкрай ефективним.

Пан Микола нагадав присутнім про ще одне правило роботи в системі No-till: хочеш менше працювати руками – більше працюй головою.

Техніка для нульового обробітку

Тенденція останніх десятиліть не змінюється: кількість вологи в ґрунті, а надто на півдні України, знижується, середньотемпературні показники підвищуються (більше того, минулого року тут впродовж 17 днів стояла температура 40 градусів і вище), зростає руйнація ґрунту. Фахівці наголошують: No-till  – якнайбільш потрібний саме для цієї зони. Актуальність вертикального обробітку ґрунту зростає.

Практична частина програми першої зустрічі на Польовій школі фермера у Голій Пристані відбувалася на полях ФГ «Теллус-Юг». Керівник господарства Андрій Щедрінов презентував роботу агрегату для вертикального обробітку ґрунту, що сприяє максимально ефективному збереженню вологи та виконує ґрунтозберігаючу функцію.

На полі ФГ «Теллус-Юг» учасники тренінгу змогли побачити в роботі агрегат Salford RTS. Останні букви абревіатури в дослівному перекладі означають – спеціаліст з обробітку рослинних залишків.

Завдяки технологічній конструкції, агрегат працює з ґрунтом за принципом відбійного молотка. Унікальність машини в тому, що хвилеподібні диски закріплено кожен на своїй стійці, а стійка – це вита пружина. Пружина потужна, діаметром 4 см. Під час руху агрегату зі швидкістю від 14 км/год хвилеподібний, розрізаючий диск працює зі землею, практично довбаючи її. Завдяки тому, що диск рухається у вертикальній площині, він забезпечує високу ефективність рихлення. Власне, справді працює, мов відбійний молоток. Відбувається протидія ущільненню ґрунту. До цього, особливо в сухому ґрунті, утворюються тріщини, через які й опускається вниз вода, забезпечуючи вологозбереження у ґрунті.

Важливо, що робота Salford RTS, завдяки тому, що диски рухаються вертикально й у них відсутній кут атаки, відповідає філософії No-tіll. Тобто, ґрунт не перевертається, а отже бактерії не переміщаються з нижніх шарів у верхні й навпаки, та продовжують перебувати у природному для них середовищі.

Агрегат дуже добре подрібнює рослинні залишки, що залишаються на полі за використання системи No-tіll. Вони захищають поле від втрати вологи та вітрової ерозії. У процесі рихлення рештки змішуються зі землею на глибину до 5 см, що дозволяє мікроорганізмам швидше здійснити процес мінералізації.

Salford RTS – ефективний інструмент для роботи на землі за системою No-tіll. Однак його можуть і, до речі, використовують і ті, хто дотримується традиційної системи обробітку ґрунту. В умовах засухи, коли керівники господарств змушені чекати дощу, аби почати передпосівний обробіток або вже й сівбу, канадський агрегат своїм «відбійним молотком» успішно рихлить землю, дозволяючи працювати опісля й іншій техніці.

Працює успішно Salford RTS і, так би мовити, в діаметрально протилежних умовах, коли ґрунт настільки вологий, що інші агрегати не можуть виходити в поле через налипання мокрої землі на робочі елементи.

Агрегат має широкий діапазон експлуатації у часі. Відомий факт, що в одному з господарств Херсонщини Salford RTS зайшов на поле і з успіхом обробив його 29 грудня, коли земля вже промерзла.

Під час тренінгу в рамках Польової школи фермера наголошували, що саме такі агрегати якнайкраще відповідають технології No-till. Саме за нульовим обробітком, переконані багато фахівців та науковців, – майбутнє, особливо у південних, засушливих регіонах.

Коментарі

Сергій Вітцівський, заступник директора СТОВ «Птахівник», Нововоронцовський район, Херсонська область:

«Наше господарство розташоване на півночі Херсонщини, де кліматичні умови значно кращі, однак вже й у нас починає виникати проблема недостатності вологи. Тому розглядаємо питання впровадження новітніх технологій ґрунтозбереження, прямого посіву, нульової технології. Я цікавлюся No-till вже давно, і вважаю, що іншої альтернативи – і для зони доброго зволоження, і недостатнього – немає.

Дуже потрібний і дуже корисний такий формат навчань, який сьогодні запроваджує ФАО – Польова школа фермера. Дуже подобається, що сьогодні були також залучені й студенти, майбутні аграрії, вважаю, їм це дуже потрібно».

Валерій Коляда, кандидат с.-г. наук, Інститут ґрунтознавства та агрохімії ім. О. Н. Соколовського:

«Два головні меседжі хотілося донести сьогодні  на першому тренінгу Польової школи фермера. Перше – для Південного регіону проблема вітрової ерозії ґрунту є надзвичайно актуальною. Антиерозійні заходи треба впроваджувати не тоді, коли вже всі стали свідками пилових бур, або коли з поля видуло посіяне насіння. Це треба робити продумано, систематично. Дуже важливо, що Школа допоможе тісніше налагодити зворотній зв’язок між практиками та теоретиками, а значить напрацьовувати нові методики, нові підходи. Сьогодні ми відвідали «Теллус-Юг», де є вже певні напрацювання, є чим поділитися.

Ще один меседж стосується самої ініціативи – запровадження цієї Школи. Тут зібралися фахівці, і це дозволяє сподіватися, що, враховуючи технології, які до нас йдуть з-за кордону, враховуючи, що й у нас напрацьований досить значний масив природоохоронних заходів, ми разом обиратимемо найоптимальніший варіант роботи. Так, Україна відстає від передових країн світу щодо розвитку агропромислового комплексу, охорони ґрунтів і природи взагалі. Однак не наскільки, щоб ми говорили про незворотність негативних процесів. У нас йдуть зміни, а зміни принесуть результат».

Ярема Герцик, національний консультант Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО):

«Важливо, що ФАО не є комерційною структурою, ми не зацікавлені у просуванні якоїсь конкретної технології, продукту чи техніки. Хочу наголосити, що не тільки Херсонщина, а вся Україна є тривожною з погляду на ґрунтобереження. Підвищилися середні температури, змінюється характер природних катаклізмів, вони стають різкішими. Ті ж пилові бурі, можливо, не стали частішими, але стали агресивнішими.

Ми зацікавлені у поширенні серед агровиробників ґрунтозберігаючих технологій, бо це є основою сталого виробництва. У ФАО – просвітницька місія, насамперед, серед середніх та дрібних товаровиробників. Це є філософією запровадження Польової школи фермерів в Україні».

Анатолій Гаркуша, фото автора