Kernel уклав угоду з продажу низьковуглецевої соняшникової олії міжнародній корпорації та отримав додаткову премію до ринкової ціни за підтверджене скорочення викидів CO₂. Про це пише Aggek.
У компанії називають угоду першою такого типу на світовому ринку соняшникової олії.
Що тут нового?
Покупець платить не за вуглецеві сертифікати, які компенсують уже здійснені викиди, а безпосередньо за агропродукцію, під час виробництва якої викидів було менше.
Тобто декарбонізація фактично стає додатковою характеристикою продукту, яку можна монетизувати.
Kernel формує низьковуглецевий ланцюг у три етапи:
- Поле. Компанія розраховує вуглецевий слід урожаю на рівні окремих полів з урахуванням ґрунтів, погоди, сівозміни та технології вирощування. Для виробництва відбирають соняшник із найнижчим показником викидів.
- Відстеження. Продукцію можна простежити від конкретного поля через елеватор до переробного заводу та порахувати пов’язане з нею скорочення викидів.
- Переробка. Заводи Kernel використовують електроенергію з відновлюваних джерел, що додатково знижує вуглецевий слід олії.
Скільки на цьому можна заробити?
Розмір кліматичної премії залежить від того, скільки тонн CO₂-еквіваленту вдалося реально скоротити, та від ринкової вартості вуглецю. Орієнтир вартості скорочення може сягати $100+ за тонну CO₂-екв.
Ім’я покупця Kernel не розкриває — відомо лише, що це міжнародна транснаціональна корпорація зі стратегією net zero.
Для автоматизації розрахунків і масштабування проєкту Kernel також почав співпрацювати з кліматичною технологічною компанією Regrow.
Чому це важливо?
Світовий ринок низьковуглецевої агропродукції лише формується. Але кейс Kernel показує нову модель: менший вуглецевий слід може бути не просто ESG-показником у звіті, а реальною надбавкою до ціни агропродукції.
І це вже цікавіше. Бо «зелена» технологія починає приносити не лише репутаційний, а й цілком вимірюваний фінансовий результат.






