Вибір редактора, Конференції. Семінари. Форуми.

Конференція «Ведення агробізнесу в Україні»: to do list для аграріїв складено

26.12.2019

2019 рік приніс чимало глобальних змін для українського агросектору. Всім учасникам аграрного ринку доведеться швидко пристосовуватися до них, аби залишитися у конкурентній грі  та  втримати лідерські позиції. Дуже важливо бути всебічно обізнаним у ситуації, що складається, робити прогнози, слухати різні точки зору експертів і формувати свою стратегію дій. Сприятливим майданчиком для цього є щорічна конференція «Ведення агробізнесу в Україні», яку проводять асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» й агенція UCABevent. Цього року конференція водинадцяте зібрала виробників сільськогосподарської продукції, представників уряду, консалтингових і фінансових компаній.

З яким настроєм завершується 2019 рік?

Оцінка відкриття земельного ринку

Лейтмотивом заходу стало питання відкриття земельного ринку. Нові члени уряду – Тарас Висоцький, заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, та Денис Башлик, голова Держгеокадастру, у своїх виступах ділилися глобальними планами щодо реформування земельної галузі та створення сприятливих умов для всіх гравців агарного ринку. Основні процеси, які мають бути запущені, це: діджиталізація земельного ринку, його прозорість, виключення корупції, зручність та швидкість в отриманні інформації щодо земельних ділянок та їхньої купівлі. 

Наскільки швидко та чітко це все вдасться реалізувати – покаже час. Поки що в аграріїв виникає багато запитань, незалежно від того підтримують вони відкриття земельного ринку чи ні. Зокрема, є питання щодо програм державної підтримки для малих і середніх господарств і законодавчого врегулювання купівлі землі іноземними компаніями. В цілому на конференції прогнози щодо відкриття земельного ринку були позитивними. На панельній дискусії, яка була присвячена цій темі, йшлося про покращення інвестиційного клімату та підвищення ефективності агровиробництва в цілому – як наслідки відкриття ринку. Вона відбулася за участі: Олега Нів’євського (Київська школи економіки), Романа Лещенка (Уповноважений Президента України зі земельних питань; Група компаній «Агродар»), Миколи Орлова (OMP),  Олександра Панасюка  (АО «Лекс Альянс»; Агрохолдинг «Агрейн»), Алішера Тяжина (Kusto Agro).

Окреслення ключових подій

Генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Роман Сластьон окреслив ключові події, що вплинули на аграрну галузь упродовж 2019 року. Перше – зміни у владі: новий президент, новий уряд, ліквідація Мінагрополітики. У ході дискусії дійшли висновку, що від хвилі нових законів і реформ аграріям не можна стояти осторонь, потрібно об’єднуватися та лобіювати конкретні рішення, які відповідають інтересам широкого кола виробників. Зокрема обговорювали тему щодо програми відшкодування купівлі техніки вітчизняного виробництва, якої, ймовірно, не буде передбачено у бюджеті 2020 року.

Також Роман Сластьон виділив важливі макроекономічні чинники. Зі середини літа 2019-го спостерігаємо ревальвацію гривні, яка є невигідною для аграріїв, адже вони отримують суттєво менше прибутку. Навіть якщо спробувати подивитися на цей процес позитивно, як на стабілізацію вітчизняної валюти, стає зрозумілим, що вона відбувається штучно, за рахунок купівлі іноземцями українських облігацій внутрішньої держпозики. Втім, експерти очікують початок поступової девальвації найближчим часом. Аграріям же потрібно за можливістю використовувати інструменти для зниження ризиків, наприклад, форвардні угоди.

Показники експорту 2019 року досить гідні. За десять місяців загальний обсяг експорту сільськогосподарської продукції був на 22% вищий проти аналогічного періоду 2018 року. Найбільша частка експорту припадає на країни Азії (41,4%) та ЄС (33,9%). Цього року перевищено й минулорічні показники врожайності: зібрано 70,8 млн тонн зерна. Тож, продуктивність, достойна результативність роботи – це те, що мотивує та стимулює виробників не опускати руки перед труднощами. Під час конференції експерти неодноразово підкреслювали, що ситуація швидко змінюється, тому потрібно намагатися не відставати від зовнішніх змін. Гарним прикладом цього стала панельна дискусія про зміни, які чекають аграріїв наступного року.

Які зміни чекають на учасників аграрного ринку в 2020 році?

Учасниками дискусії на цю тему виступили: модератор – Роман Сластьон, Олена Ворона (Група компаній «Агротрейд»), Наталія Микольська (заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі – Торговий представник України (2015-2018 рр.) й Андре Піллінг (Проєкт «Agritrade Ukraine»).

Розкриття експортного потенціалу

Андре Піллінг стверджує, що у співпраці України та Німеччини є великий потенціал. Зокрема це стосується нарощування об’ємів експорту з нашої країни. На сьогодні серед усіх товарів, експонованих до Німеччини, аграрна продукція займає провідну позицію. Проте, у німецьких супермаркетах досі майже немає української харчової продукції. Для того, щоб змінити це, за словами Андре, потрібно вдосконалювати галузь зсередини, включати інноваційні технології та програми кооперації. Це призведе й до покращення інвестиційного клімату в Україні та дозволить ефективно та швидко підвищувати якість продукції. У Німеччині працюють потужні асоціації, які координують роботу різних підприємств у напрямі продажу продукції, і це дуже гарний досвід. Україні потрібно поквапитися у цих напрямах розвитку, інакше пізніше буде складно зайняті певні позиції на ринку, їх може зайняти, наприклад, Китай.

Наталія Микольська погодилася з паном Андре, що ринок ЄС для України є і буде ще багато років одним із основних, але він не є панацеєю. Адже багато наших продуктів експортують у ті країни, де зростає населення, змінюється культура споживання та де є нижчі бар’єри входу у порівнянні зі стандартами ЄС. До того ж, диверсифікація ринків – це правильний процес, що свідчить про розвиток бізнесу.

Пані Наталія також прокоментувала питання щодо перегляду квот. Вона зазначила, що українські виробники мають об’єднуватися та налагоджувати контакт із галузевими асоціаціями в ЄС, зокрема, асоціацією споживачів, лобіюючи  зміни у положеннях Угоди про асоціацію. Без цього, на думку експертів, уряд не зробить потрібних кроків. Експорт сировини – це макроекономічна стабільність. Розвиток переробної галузі, про яку все частіше говорять останнім часом, ніяк не має відбуватися за рахунок скорочення об’ємів сировинного експорту. До того ж, пані Наталія зауважила, що поки не бачить чіткої стратегії з боку влади щодо розвитку експортного потенціалу та векторів руху, і це має насторожити.

Сучасні тренди: врахувати та діяти

Глобальні процеси, які обговорювали: зростання населення, переміщення людей у міста, потреба в збільшенні виробництва харчових продуктів і зміна трендів у споживанні. Згадали резонансну новину про банкрутство великої молочної компанії у США Dean Foods Co. Так, бажання споживати рослинне молоко, штучне м’ясо та здорову їжу загалом – це реалії, які вже мають наслідки на глобальному ринку. В Україні ці тренди також набирають оберти, саме тому вітчизняним агровиробникам потрібно якнайшвидше включатися в інновації, адже процеси та цикли виробництва переживають трансформацію, умови вирощування культур, завдяки новітнім технологіям, стають більш гнучкими, зростає цікавість до нішевих продуктів.

Про досвід вирощування продукції з доданою вартістю у Групі компаній «Агротрейд» розповіла Олена Ворона. Декілька років тому вони розпочали вирощування органічних рослин усього циклу сівозміни на площі 2500 га, продукцію експортують до країн ЄС. Не зважаючи на високу якість та сертифікацію, там українським продуктам не довіряють сповна, а це негативно впливає на ціну. Отож, шлях до завоювання прихильності європейського споживача – довгий та складний. Водночас пані Олена зазначила, що значно легшим є вихід на ринки США та Канади, у компанії є такий успішний досвід.

Крім цього, Олена Ворона поділилася ще одним важливим спостереженням – щодо кадрового потенціалу в агросекторі. Відтік кадрів до інших країн стрімко продовжується, тому компанії дуже цінують хороших спеціалістів, а рівень зарплат на аграрному ринку динамічно зростає. Існує і така тенденція: компанії не можуть собі дозволити тримати велику кількість персоналу, тому шукають універсальних «солдатів», які вирішуватимуть багато завдань. Алекс Ліссітса, президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», цікаво прокоментував посади тракториста або комбайнера: «У багатьох компаніях це найбільш обізнаний спеціаліст, який знає агровиробництво з різних сторін, у той час, як агроном не хоче розбиратися у техніці, а інженер – знати, що відбувається з рослинами в полі». Олена Ворона підтвердила, що саме на розвитку універсальності операторів с.-г. машин сьогодні фокусуються у Групі компаній «Агротрейд».

Під час дискусії також підняли питання, яке сьогодні набуває великої актуальності в США – соціальна відповідальність. Воно означає, що покупці очікують від продукції не тільки безпосередньо її якість, а й високу екологічність виробництва, інвестування виробником коштів у боротьбу зі змінами клімату, присутність жінок на керівних посадах тощо. Це лише деякі з тенденцій, над якими українським виробникам потрібно замислюватися вже тепер, враховуючи орієнтацію багатьох на експорт.

Відповідаючи на запитання зі залу про блокчейн, Наталія Микольська озвучила гарну формулу: «Перед впровадженням будь-якої технології поставте собі запитання, яку проблему потенційно вона має вирішити. Це чудова формула ефективності в бізнесі. Насправді, ніхто з експертів на ринку не може дати гарантію, що якась одна технологія може вирішити одразу багато проблем. А українські аграрні компанії мають можливість тестувати інноваційні технології на великих площах, нею треба користуватись. «Зростай або помри» – цей принцип нікуди не дінеться ще багато років».

Що робити далі, зважаючи на глобальні виклики?

Ольга Трофімцева, екс в.о. Міністра аграрної політики та продовольства України, у своєму виступі, апелюючи до дискусії про штучне м’ясо, висловила думку, що нам потрібно розвивати виробництво справжнього м’яса, зокрема й червоного, ще наступні 5-10 років. Адже насправді не зрозуміло, наскільки перспективним є тренд споживання штучного м’яса, а відновлювати занедбане тваринництво дуже дорого й енерговитратно.

Також Ольга Трофімцева зазначила, що загалом у світі, навіть у бідних країнах, зростає середній клас, що найближчим часом теж суттєво впливатиме на структуру аграрних ринків. Через 30-50 років 70% людей світу житимуть не на сільських територіях, а у великих містах. Водночас розповсюджується бажання харчуватися здоровою їжею, отже люди обиратимуть місця для житла ближче до природи: у маленькому селі поруч із містом, у передмісті, або хоча б намагатимуться купувати фермерські продукти. Наприклад, у Європі стрімко розвивається пряма доставка з господарств або створення невеличких сімейних кооперативів для спільного вирощування овочів і зелені за містом.

Зазначимо ще кілька ключових глобальних процесів, про які розповіла Ольга Трофімцева. Суттєво впливають на всіх учасників світової торгівлі торгові війни між США та Китаєм. Аніяк не можна виключати зміни клімату в світі, і в Україні зокрема – вони диктуватимуть агровиробництву певні правила: які види продукції розвиватимуться, які  зійдуть нанівець.

Досить позитивні прогнози почули учасники конференції щодо цінової політики на світовому продовольчому ринку. Очікуємо зростання цін на зернову, олійну групу та на цукор. Також привабливо для українських виробників виглядають цифри в контексті зростання споживання тих чи інших видів продукції, зокрема в Африці зростає попит на сири, в Азії – на м’ясо птиці, сири, вершкове масло й інші види молочної продукції, аналогічно – й у Латинській Америці. Звісно, одним із ключових напрямів також залишиться євроінтеграція, й Ольга Трофімцева закликає ретельно підготуватися до нового раунду перемовин щодо Угоди про асоціацію у 2021 році. Та як підсумок доповіді про ринки збуту експертка коротко зазначила: «Диверсифікуй, або помри» – додаємо це в колекцію до «Зростай або помри» від Наталії Микольської.

Враховуючи всі зазначені зміни, вітчизняним аграріям потрібно будувати розумну довгострокову стратегію: захистити якість продуктів харчування, розвивати сільську місцевість, впровадити екологічну допомогу, враховувати зміни клімату, зберегти ландшафти та біорізноманіття, підвищити конкурентоспроможність тощо.

Ключовий заклик до дії, який пролунав від усіх присутніх експертів конференції «Ведення агробізнесу в Україні» – це переводити фокус уваги на довгострокові стратегії, чітко уявляти, думати: де, у яких умовах і на якій позиції ми хочемо бути через 10-20 років, дивитися на досвід США, Канади, Європи та компонувати це все з власною моделлю бізнесу. Ми сподіваємося, що порушені питання та інформація про глобальні тренди спонукатимуть аграріїв об’єднати сили та втілити задуми, які якнайкраще вплинуть на аграрну галузь у подальші роки.

Тетяна Бєлінська

Залишити коментар: