LFM 2026: шокова терапія змінами – від кризи системи до нової архітектури бізнесу

10.09.2026

8 вересня асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» та агенція UCABevent провели XVII міжнародну конференцію «Ефективне управління агрокомпаніями» (LFM). Провідні СЕО, власники, інвестори та інноватори галузі присвятили понад 6 годин управлінського інтенсиву відвертим розмовам про невідворотність відмови від класичних бізнес-моделей на користь інноваційних. Ключовими темами конференції стали виклики нової реальності: від точки зламу старих систем та управління агроекспортом до пошуку відповідей на те, чи готовий бізнес довіритися штучному інтелекту. Особливістю LFM 2026 стала відмова від класичних панельних дискусій – замість них учасники отримали формат максимальної взаємодії з відкритим мікрофоном, де саме зал визначав напрям розмови.

Конференцію офіційно відкрив заступник Міністра економіки та довкілля України Денис Башлик. У своєму виступі він акцентував на безпрецедентних викликах, з якими стикається агросектор в умовах війни, та наголосив на важливості пошуку шляхів для подальшого розвитку. За його словами, держава докладає максимум зусиль для мінімізації наслідків кризи, спираючись на досвід попередніх років у питаннях зберігання врожаю та підтримуючи галузь в умовах дефіциту ліквідності. Водночас урядовець підкреслив потребу в міжнародній фінансовій допомозі та зазначив, що Україна поступово долає фінансові й бюрократичні перешкоди для налагодження альтернативних експортних шляхів, навіть попри складні компроміси з країнами-сусідами. З вітальним словом до гостей заходу звернувся й генеральний директор CNH Industrial в Україні Микола Мазаний. Він зауважив, що в умовах невизначеності, коли саме поняття «завтра» стає розмитим, українські аграрії демонструють унікальну для всього світу стійкість. Спікер висловив переконання, що сьогодні виграє той, хто вміє працювати з хаосом та швидко адаптуватися. Ключову роль у цьому процесі, на його думку, відіграють новітні підходи: точне землеробство, автоматизація та робота з даними, завдяки яким вітчизняний агросектор знаходить нові можливості для масштабування.

Перший блок конференції відкрила презентація президента УКАБ та голови ради директорів ІМК Алекса Ліссітси «Точка зламу: коли модель перестала працювати». «Сьогодні ми опинилися в ситуації, коли триває посівна кампанія, але через постійні атаки, зокрема на критичну інфраструктуру, та розширення зони бойових дій виникає дедалі більше невизначеності. Тож ключові питання, які стоять перед аграріями: як налагодити логістику, де знайти кошти та чи варто взагалі сіяти», – підкреслив спікер.

Це й стало лейтмотивом для першої панельної дискусії «Агроекспорт під тиском: логістика, трейдинг та витривалість бізнесу», яку модерував Алекс Ліссітса. До обговорення долучилися заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віталій Головня, заступник Міністра з відновлення інфраструктури та транспорту України Андрій Кашуба, член правління АТ «Укрзалізниця» Володимир Іващенко, віцепрезидент з питань розвитку міжнародних відносин МХП Михайло Бно-Айріян та директор департаменту по роботі з підприємствами АПК банку «Південний» Семен Синяков. Під час експрес-опитування в залі та виступів спікери виокремили такі тенденції:

попри падіння цін на зернові та ускладнену логістику, близько 60% великих агровиробників не відмовляються від традиційної сівозміни, продовжуючи сіяти озиму пшеницю як необхідного попередника для більш маржинального ріпаку. Інша ж частина ринку гнучко переорієнтовується на олійні культури (соняшник, соя) задля швидкої ліквідності;
розрив між високими світовими цінами та низькими цінами всередині країни ставить фермерів на межу виживання. Банківський сектор готовий підтримувати агробізнес шляхом реструктуризації кредитів і дофінансування, однак ключовою вимогою для отримання коштів сьогодні є наявність у компанії чіткого «Плану Б» щодо альтернативних шляхів реалізації продукції;
для глобальних обсягів експорту альтернативи портам Великої Одеси наразі не існує. Водночас порти Дунаю залишаються стратегічним запасним маршрутом, який потребує системної підтримки, адже після часткового відкриття глибоководних портів дунайська логістика зіткнулася з критичним падінням вантажопотоку, що ставить під загрозу її рентабельність;
«Укрзалізниця» здатна транспортувати 1,2-1.5 млн тонн агропродукції щомісяця через західні переходи, проте вузьким місцем залишається перевантаженість європейської інфраструктури. При цьому можливості зниження тарифів на перевезення всередині країни вичерпані через необхідність відновлювати пошкоджену інфраструктуру;
бізнес готується до ймовірності довготривалого блокування Чорного моря та регулярних атак на інфраструктуру. Для збереження позицій на ключових ринках (зокрема в ЄС, на який припадає до 60% експорту продуктів з доданою вартістю) компанії змушені інвестувати у власні склади на території Європи, переформатовувати логістику на контейнерні перевезення та жертвувати маржинальністю заради збереження частки ринку.

Наступним етапом заходу стала презентація генерального директора УКАБ Олега Хоменка «Аграрна сингулярність: модель автономного підприємства в 2036 році». Спікер окреслив майбутнє, у якому агробізнес остаточно відійде від універсальних підходів і розділиться на чотири моделі (Small, Smart, Scale, System), де головною перевагою стане не кількість землі, а глибина створення доданої вартості. Згідно з прогнозом, підприємства найвищого рівня (System) трансформуються в мультимодальні екосистеми, які самостійно замикають цикл: від поля до власної залізничної тяги, переробки на етанол і виробництва готової їжі, генеруючи понад $400/га EBITDA. Водночас кліматичні зміни диктуватимуть нову сівозміну з акцентом на посухостійкі ніші, а гострий дефіцит кадрів та прогнозоване зростання зарплат до €3500 змусять бізнес звести залежність від людської праці в рутинних операціях до мінімуму.

Логічним продовженням цього виступу стала панельна дискусія «Агрономія без агрономів, а логістика без логістів: повна автоматизація операційки та народження нових процесів». Під модерацією операційного директора ІМК Богдана Кривіцького драйвери дискусії — генеральний директор HarvEast Дмитро Скорняков, генеральний директор ІМК Олександр Вержиховський, генеральний директор ТАС Агро Олег Заплетнюк, генеральний директор Галс Агро Сергій Кравчук, комерційний директор бізнесу ЗЗР Syngenta Олексій Стеценко та експерт зі стратегії й операційної трансформації Олег Зубченок — розібрали на атоми «бульбашку ШІ» та реалії автоматизації. Головні інсайти обговорення:

впровадження штучного інтелекту марне без попереднього налаштування процесів. ШІ ефективно працює лише з якісно структурованими даними, тому перший крок до інновацій — це прозорість операційної діяльності та ліквідація внутрішнього хаосу;
автоматизація невідворотно “з’їдає” рутинні посади, проте створює запит на нові навички. Фокус працівників зміщується від виконання операцій до формування правильних запитів для систем та стратегічного контролю;
технології вже сьогодні змінюють ландшафт професій. Механізатори перетворюються на інженерів з планшетами, агрономи консультуються з нейромережами замість телефонних дзвінків, а фізичну охорону величезних периметрів замінюють системи на базі ШІ та дронів, які самостійно аналізують відео і фіксують порушення;
попри стрімкий розвиток, повна автономність неможлива без участі людини. Умови війни доводять необхідність мати резервні сценарії управління. ШІ залишається інструментом і не має юридичного статусу для прийняття критичних рішень;
прогнозовані у 2036 році зарплати європейського рівня (€3500) платитимуть не за механічне виконання завдань чи присутність на робочому місці, а виключно за здатність брати на себе відповідальність за прийняті ШІ-рішення та гарантований фінансовий результат для компанії.

Програму конференції продовжила керівниця напряму Benchmarking Agrohub Оксана Боброва з аналітичною презентацією «Великий агробізнес у цифрах: результати 2025 та перші тренди сезону 2026». Спікерка поділилася свіжими даними щодо збору ранньої групи культур та відзначила позитивну тенденцію до стабілізації показників врожайності. «За підсумками першої половини 2026 року можна виокремити три ключові аспекти, що набувають більшої ваги. По-перше, важливо не лише отримати високий урожай, а й забезпечити його економічну ефективність — тобто заробити на вирощеній продукції. По-друге, необхідно своєчасно мати достатньою кількістю техніки, щоб зібрати врожай без втрат. І третій важливий аспект — людський капітал. Постійне підвищення заробітної плати вже стало системною вимогою ринку», — резюмувала експертка.

Гучним акордом політично-економічного блоку стала презентація голови комітету з євроінтеграції УКАБ Олександри Авраменко «Драґі, Летта й Україна: як розширити ЄС і не розвалити його економіку». Вона запропонувала поглянути на євроінтеграцію не як на виклик для Європи, а як на ліки проти її стагнації. Спираючись на звіти європейських політиків Маріо Драґі та Енріко Летти, спікерка зауважила: ЄС поступово втрачає глобальну конкурентоспроможність, поступаючись США та Китаю через брак масштабу. У цьому контексті Україна – це не тягар, а рішення. Наша держава здатна стати потужним майданчиком для перенесення виробничих потужностей ближче до ринків збуту, забезпечити енергетичну інтеграцію через виробництво біометану та дати ЄС той самий масштаб, необхідний для лідерства на світовій арені.

Тему логічно продовжив формат hard talk «Чи може Європа дозволити собі не інтегрувати Україну? Агро як стрес-тест», де Олександра Авраменко модерувала відверту розмову з Віцепрем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України (2025–2026 рр) Тарасом Качкою. Серед головних тез діалогу:

успішне відкриття першого та шостого кластерів у переговорах показало державам-членам ЄС, що вступ України є незворотним і набагато швидшим процесом, ніж здавалося. Затримка з відкриттям аграрного кластера пов’язана скоріш не з політичним блокуванням, а з тим, що європейські уряди проводять структурно-економічну переоцінку своїх позицій;
Європа боїться українського агросектору саме через його високу конкурентоздатність. Подолати це упередження можна лише через щоденну комунікацію, спільні бізнес-зв’язки та звітування щодо дотримання норм виробництва;
впровадження європейських норм вимагає колосальних зусиль та інвестицій. Проте історичний досвід адаптації доводить, що на етапі очікувань це виглядає набагато складніше, ніж на етапі практичної реалізації, тим паче, що більшість провідних експортерів вже давно працюють за правилами ЄС.

Далі фокус конференції змістився до фундаменту будь-якого бізнесу – людей. У презентації «Crash-тест ринку праці: глобальне дослідження професій під загрозою ліквідації» партнерка та лідерка напряму консалтингу Deloitte Ukraine Олена Бойченко окреслила цінність людського капіталу: «Усі виклики та проблеми, які сьогодні обговорюються, не можуть бути вирішені без людей, без їхньої кваліфікації, компетенції, навичок, залученості та стійкості, яка дозволяє розвивати наш агросектор і реалізовувати стратегічні плани». За її словами, понад 50% CEO розуміють необхідність синергії людини та машини, проте менше 5% компаній вміють робити це правильно, а поширення «тіньового ШІ» серед працівників вимагає від бізнесу термінового впровадження нових політик управління даними та прозорої корпоративної етики.

Логічним продовженням кадрової теми стала заключна дискусія «Смерть академізму: університети програють війну за знання персональним ШІ-менторам?». Під модерацією президента Київської школи економіки Тимофія Милованова драйвери обговорення – заступник Міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Дмитро Завгородній, директорка з персоналу Кернел Наталія Теряхіна, виконавча директорка Diia.City United Наталія Микольська, ректор Сумського національного аграрного університету Ігор Коваленко, керівниця проєкту Німецько-український агрополітичний діалог Ольга Трофімцева – спробували знайти нове місце для вищої освіти у світі алгоритмів. Основні висновки дискусії:

головною роллю сучасної освіти стає боротьба з «когнітивною капітуляцією». Заклади освіти мають створювати середовище, де студенти долають складнощі, а не просто стають інтерфейсами-посередниками між завданням викладача та відповіддю від ChatGPT;
оскільки ШІ володіє всіма базовими знаннями світу, фокус навчання зміщується на вміння генерувати нові знання. Передові інституції вже змінюють підходи до іспитів: відтепер оцінюється не фінальний результат, а історія взаємодії студента зі штучним інтелектом, що дозволяє виміряти його здатність до критичного мислення та перевірки фактів;
сучасне покоління не готове споживати голу теорію. Запит бізнесу до університетів полягає не в наданні академічних програм, а у формуванні «середовища цікавості» та готовності нести персональну відповідальність за рішення, згенеровані штучним інтелектом;
враховуючи колосальний дефіцит державного бюджету та демографічну кризу, утримання понад 340 державних університетів стає недозволеною розкішшю. Експерти провокативно зауважили, що в умовах війни виживання країни вимагає радикальних кроків: перенаправлення мільярдних освітніх бюджетів на ЗСУ та підготовку критично важливих спеціалістів (інженерів, енергетиків).

Важливою локацією заходу став стенд спецпідрозділу БПЛА «Рокіт» (2-й корпус НГУ Корпус «Хартія»), який працює з безпілотними системами у зв’язці з артилерією: веде аеророзвідку, відпрацьовує по ворожих цілях та допомагає прикривати артилерійські підрозділи з повітря. В бригади триває збір на квадроцикл для виконання бойових завдань та проведення евакуаційних заходів, задонатити кошти можна й зараз: номер картки – 4874 1000 2567 0954, загальна ціль 485 000 ₴. Посилання на Банку: https://send.monobank.ua/jar/4drP7KNXqK.

Маючи за плечима 17-річну історію, міжнародна конференція «Ефективне управління агрокомпаніями» незмінно стверджує свій статус центральної події для об’єднання професіоналів, створення ділових зв’язків та обміну інноваційними рішеннями в агросекторі. Команда асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» та агенції UCABevent висловлюють подяку за підтримку події: New Holland – ексклюзивному технічному партнеру; Credit Agricole – золотому фінансовому партнеру; Банку Південний – золотому фінансовому партнеру; Syngenta – золотому партнеру; «Віннер Автомотів» – автомобільному партнеру та спеціальним інформаційним партнерам – РБК-Україна, АгроПортал, ua.news, The Page. А також дякуємо за висвітлення заходу: GrowHow, виданню «АгроЕліта», Аgrоnews.ua, AgroLux, «Агробізнес сьогодні», «Агрономія сьогодні», Agriteka, iFarming, Selо.ua, West-info, «АгроПравді», ZPP, Landlord, «Інтерфакс-Україна», «Зерно».

А також дякуємо всім спікерам, учасникам та гостям заходу, що розділили цей день разом з нами. Зустрінемося в грудні на конференції «Ведення агробізнесу в Україні» (DoAgro26).