Найбільший паровий двигун за всю історію людства

Перший паровий двигун Case 150 був розроблений і побудований наприкінці 1904 року компанією JI Case Threshing Machine Company Engine у ​​м. Расін, штат Вісконсин,  США.

Двигун був обладнаний 500-галонним резервуаром для води, котлом, фарою та короткою кабіною. Задні колеса були розміром у вісім футів в діаметрі. Довжина локомотива становила 25 футів і три дюйми, а ширина складала 10 футів. Двигун Case 150  мав потужність  150 к.с.,  та був розроблений для перевозки важких вантажів в місцях, де немає  залізничних споруд або де тоннаж вантажів недостатній для виправданого будівництва залізниці. Двигун добре справлявся при перевезені вантажів та міг здійснювати оранки в дуже великих масштабах. Котел двигуна був стандартного типу, з великою топкою і достатньою площею обігріву. Він був встановлений на пружинах і мав підвищення перед задньою віссю, агрегат  міг долати відстань по бездоріжжю без жодних пошкоджень. Це було невід’ємною особливістю даного локомотива.

Особливу увагу слід приділити міцній конструкції ведучих коліс. Вони були побудовані таким чином, що могли витримувати найвищі навантаження. Широкі шини з діагональними вушками  забезпечували високу тягову потужність.

Варто зазначити, жоден із 9 побудованих двигунів не зберігся до сьогоднішніх днів, проте команда американських експертів на чолі з інженером Kory Anderson доклали зусиль та змогли побудувати цей унікальний двигун «з нуля». У 2018 реконструйований агрегат знову вийшов у поле та здійснив оранку плугом John Deere.