Новини, Рослинництво

Науково-обґрунтований підхід до першого весняного підживлення озимих зернових культур

11.03.2022

В основу високої продуктивності посівів озимих зернових культур покладено забезпечення оптимальних умов їх росту та розвитку шляхом збалансованого мінерального живлення. Провідне значення в системі удобрення має правильне і обґрунтоване застосування добрив з урахуванням виду добрива, способів та термінів внесення, ґрунтово-кліматичних умов зони. Встановлено, що ранньо-весняне підживлення посівів азотними добривами нівелює несприятливий вплив на рослини погодних умов зимового періоду, спричиненого частим замерзанням та розмерзанням ґрунту, сприяє регенерації рослин та підвищує коефіцієнт продуктивного кущіння.

Оцінка стану посівів озимих культур

Основою науково-обґрунтованого підходу до технології вирощування озимих культур, який дає можливість раціонально спланувати агроприйоми, є оцінка стану посівів в осінньо-зимовий період та після перезимівлі. Обстежуючи посіви, важливо врахувати фазу, в якій рослини увійшли в зиму, відсоток виживання рослин після відновлення вегетації, кількість сформованих пагонів, кількість рослин на одиниці площі після виходу з зими, а також усі ризики, пов’язані з негативним впливом на подальший розвиток посіву, що можуть призводити до недобору врожаю.

Науково-обґрунтований підхід до першого весняного підживлення озимих зернових культур

Аналізуючи погодні умови осіннього періоду 2021 року Західного регіону України варто відзначити, що вони характеризувалися низькими температурами та значними перепадами температурних показників, що позначилося на розвитку посівів озимих культур. Зокрема, рослини пшениці озимої, сівбу яких проводили в кінці вересня, ще увійшли в зиму у фазу кущіння. Однак пізніші посіви до припинення осінньої вегетації сформували всього 1–3 листки. Таким чином, погодні умови осені зумовили недостатній розвиток рослин.

Враховуючи зазначений аспект, після відновлення весняної вегетації, яке спостерігається при переході середньодобової температури через +5°С, технологічні прийоми вирощування озимих культур мають бути спрямовані на швидке відростання та активізацію ростових процесів у рослин. Тому першочерговим заходом, який необхідно провести, є перше підживлення посівів азотом по мерзлоталому ґрунту. Цей прийом також забезпечує збільшення густоти продуктивних стебел, що дозволяє закласти основи високої продуктивності культури.

Яку форму азоту обрати?

Рано навесні у рослин озимих культур проявляється висока потреба у азоті. Азот – ростовий елемент. Наявність азоту у рослинному організмі та необхідність живлення рослин цим елементом  зумовлена тим, що він входить до складу простих і складних білків, нуклеїнової кислоти, ферментів-каталізаторів життєвих процесів і, як результат, впливає на формування вегетативної маси.

У ґрунті азот представлений органічною і мінеральною формами. Проте, доступність азоту для рослин визначається складними трансформаційними процесами переходу органічної форми в мінеральну (Городній М. М., та ін., 2003).

Процес розкладу азотовмісних органічних сполук у ґрунті відбувається в декілька етапів. Під дією мікроорганізмів білкові речовини та інші органічні сполуки трансформуються на амінокислоти та аміди, що розкладаються до  аміаку (відбувається процес амоніфікації), який пізніше окислюється до нітритів та нітратів (протікає процес нітрифікації). Саме нітратна форма є найдоступнішою і легкозасвоюваною формою азоту для рослин, яка утворюються за сприятливих умов у ґрунті для нітрифікації.

Дослідженнями встановлено, що протікання фізико-хімічних процесів у ґрунті, зокрема нітрифікації, визначається певним температурним діапазоном та умовами зволоження. Діяльність нітрифікуючих бактерій припиняється внаслідок зниження температури до +5 °С. Таким чином, рано навесні, коли рослини тільки відновлюють вегетацію, кількість доступних форм азоту в ґрунті знаходиться на низькому рівні, ґрунт збіднений на азот. Цією особливістю зумовлена необхідність внесення азоту під озимі культури по мерзлоталому ґрунту.

При виборі добрив слід застосовувати ті, які містять у своєму складі нітратну (NO3) або амонійну форму (NH4) азоту, які легко засвоюються рослинами.

Що необхідно враховувати при ранньо-весняному підживленні, які добрива обрати?

Весняне підживлення – важливий технологічний прийом. Науковці зазначають, що підживлення азотними добривами озимих зернових культур необхідно здійснювати, враховуючи час відновлення весняної вегетації. У роки з надраннім відновленням вегетації рекомендується не проводити ранніх підживлень та зменшувати норму азотних добрив, оскільки внаслідок інтенсивного росту рослин це може спричинити вилягання посівів (Овчарук О. В., 2019).

Найкращими азотними добривами під озимі зернові культури, зокрема пшеницю озиму, є селітри, а саме аміачна селітра. Азот у аміачній селітрі міститься у двох формах – в нітратній та амонійній. Нітратна форма є рухомою у ґрунті та найдоступнішою, тому спочатку живлення рослин забезпечується азотом нітратних сполук. Пізніше внаслідок протікання складних трансформаційних процесів у ґрунті, відбувається засвоєння рослинами менш рухомої амонійної форми. Таким чином, створюються умови тривалої забезпеченості рослин озимих зернових культур азотом.

Ефективність застосування кальцієвої селітри у підживленні особливо проявляється на ґрунтах з кислою реакцією ґрунтового розчину. Окрім азоту в нітратній формі у складі добрива міститься кальцій, що обумовлює його фізіологічно-лужну реакцію.

Науково-обґрунтований підхід до першого весняного підживлення озимих зернових культур

Можливим і доцільним є проведення першого весняного підживлення комплексним добривом нітроамофоска. У нітроамофосці містяться основні елементи мінерального живлення, зокрема, азот, фосфор та калій у легкорозчинній формі. Це добриво доцільно застосовувати у випадку, коли восени під основний обробіток ґрунту не було внесено фосфорно-калійних добрив, що дасть змогу компенсувати недостатню забезпеченість рослин ще й фосфором і калієм.

Слід враховувати, що нітратна форма азоту легкорозчинна і тому здатна швидко вимиватися. Внесення азотних добрив у нітратній формі в надранній період на поверхню снігового покриву призведе до його вимивання з поля талими водами і, як результат, до непродуктивних втрат азоту, що є економічно-необґрунтованим.

Основою для прийняття рішень про норми внесення азотних добрив у підживленні під озимі зернові культури є дані ґрунтової діагностики. За рекомендаціями науково-дослідних установ, повна норма азотних добрив під пшеницю озиму, залежно від типу ґрунту, зони вирощування коливається від 60 до 120 кг/га діючої речовини, для ячменю озимого – від 45 до 60 кг/га д. р., для жита озимого – 45-90 кг/га д. р. (Фролов С. О. та ін., 2017; Седіло Г. М., 2018).

Ефективним у зоні достатнього зволоження є розподіл норми внесення азоту у декілька підживлень. Під пшеницю озиму азот рекомендовано вносити по мерзлоталому ґрунту, у фазу виходу в трубку та колосіння. Для першого підживлення застосовують 1/3 повної норми азотних добрив. Загалом норма азоту для внесення по мерзлоталому ґрунту складає від 30 до 60 кг/га діючої речовини.

Норму азотних добрив необхідно коригувати залежно від густоти рослин на одиниці площі. На зріджених посівах, де нараховується 210-220 рослин/м2 її підвищують до N60, за наявності менше 200 рослин/м2 доцільно внести N90 (Петриченко В. Ф., Лихочвор В. В., 2021).

Отже, перше весняне підживлення озимих зернових культур є важливим елементом технології вирощування. Своєчасне його проведення забезпечує оптимальні умови відростання рослин після перезимівлі, що впливатиме на закладання елементів продуктивності.

Вега Н. І., к. с.-г. н. кафедра агрохімії та ґрунтознавства Львівського НАУ

Залишити коментар: