Підрив Каховської ГЕС: наслідки для сільського господарства

Каховська ГЕС імені П. С. Непорожнього – остання (нижня) сходинка Дніпровського каскаду гідроелектростанцій. Станція була розташована на півдні України за 0,5 км від міста Нова Каховка Херсонської області.

Будівництво Каховського гідровузла почалося у вересні 1950 року, 30 березня 1952 року було укладено перший кубічний метр бетону в споруду ГЕС. Монтаж першої турбіни, розпочатий у серпні 1954 року, завершили 18 жовтня 1955 року. Саме цей день і вважається днем народження станції.

У своїй роботі Каховська ГЕС забезпечувала річне регулювання стоку Дніпра для живлення електроенергією, зрошення та водозабезпечення засушливих районів півдня України і навігацію від Херсона до Запоріжжя.

Також ця станція була важлива для роботи Запорізької АЕС, оскільки наповнюваність її ставів-охолоджувачів залежить від рівня води в Дніпрі.

Російські загарбники захопили станцію у перший день повномасштабної збройної агресії 24 лютого 2022 року, а 6 червня 2023 року вона після замінування російськими військами була підірвана. Внаслідок підриву машинної зали ГЕС повністю зруйновано, станція відновленню не підлягає.

Підрив Каховської ГЕС – найбільша техногенна катастрофа в Європі з часів Чорнобильської трагедії, яка кардинально змінить життя людей не лише на Півдні України.

Ми спробували проаналізувати, яких наслідків цього жахливого теракту очікувати людству? Які загрози є першочерговими для агросектору та національної економіки загалом?

Аби дізнатися відповіді на ці питання, редакція журналу «АгроЕліта» також поспілкувалася з Ігорем Пилипенком – професором Херсонського державного університету.

– У часовому аспекті наслідки можна розподілити на дві групи: короткотривалі і довготривалі.

Короткотривалі – це те, що ми бачили в Нижньому Дніпрі, – катастрофічний паводок техногенного характеру, що топив усе на своєму шляху (людей, житло, майно тощо).

До довготривалих можна віднести, насамперед, вплив на сільське господарство і не тільки Херсонської області, оскільки сотні тисяч гектарів зрошувальних земель, які є на півдні України, залежать від єдиного чинника – рівня води в Каховському водосховищі, – каже пан Ігор.

До слова, Каховський канал забезпечував водою більше півмільйона гектарів земель. Тому проблема зрошування стане найбільшою в сільському господарстві, а також в екологічній і соціальній сферах на півдні України. Каховське водосховище було джерелом для двох систем зрошування і подачі води – Каховської системи  і Північно-Кримського каналу. Ці системи були збудовані з урахуванням рівнів води, щоб мінімально використовувати електроенергію для насосів. Зараз рівень води впав, тому вода до систем просто не дістається. Щоб його підняти, треба відновлювати дамбу. Тому це проблема на багато років.

На Херсонщині налічується 426,8 тис. га зрошуваних земель, або 21,6 % від загальної площі сільгоспугідь, у тому числі від державних зрошувальних систем – 384,5 тис. га, місцевого зрошення – 42,3 тис. га.

Херсонська область завжди була провідним регіоном у застосуванні сучасних зрошувальних технологій, відповідно була і провідним постачальником сільськогосподарської продукції. Згідно з попередніми оцінками, збитки від пошкодження зрошувальних систем становитимуть 10 млрд дол. США.

У 2023 році на правому березі Дніпра  працювали лише 13 зрошувальних систем. Терористичний акт на Каховській ГЕС фактично залишив без джерела води 94% зрошувальних систем в Херсонській, 74% – в Запорізькій та 30% – в Дніпропетровській областях. Знищення Каховської ГЕС призведе до того, що поля на півдні України вже наступного року можуть перетворитися на пустелі.

– Як саме знищення системи зрошення вплине на сільське господарство?

– Сільськогосподарські угіддя, які використовували воду з магістральних каналів і їх відгалужень, втрачають можливості зрошуватися.

Не кожен рік зернові будуть давати гарний врожай, тобто змінювати товарні культури, які орієнтувалися на ресурси води треба на ті, що будуть зростати в умовах сухого степу з незрозумілим гідрологічним режимом, в зоні так званого ризикованого землеробства і вивчати досвід людей, котрі в таких умовах живуть та працюють. До таких культур належить сорго, або щось, що дає кращі результати в умовах відсутності іригації. І така зміна призведе до значних соціальних наслідків, тому що ці культури не вимагають відносно великої частки людської праці, на відміну від вирощування овочевих культур (мається на увазі всього циклу вирощування). Як насдідок, у зоні Степу будуть «зайві» люди, ті, хто втратять виробничі передумови для свого життя й існування.

– Україна – один з найбільших експортерів високотоварних культур. Яких змін очікувати економіці?

– Я спостерігаю і бачу як цьогоріч збільшуються посіви в вільних регіонах України під овочеві культури. При існуючих цінах минулого і цього року (мінус Херсонщина) без зрошення безумовно у нас буде дефіцит таких продуктів як цибуля – ми її вже закупаємо за кордоном, томатів тощо. А збільшення площ під овочі призведе до скорочення обсягу виробництва зернових і , звісно, скорочення їх експорту. Бо Херсонщина іноді давала 3 млн т зерна і зернобобових – а це багато. Левова частка йшла на експорт. Тому це, безумовно, вплине на українську економіку, адже обсяги вирощування та експорту зерна скоротяться. Те саме стосується і олійних культур, котрі, в тому числі на Херсонщині, вирощувалися у значних обсягах.

На лівобережжі Херсонщини внаслідок підриву Каховської ГЕС затоплено  та повністю зруйновано 107 гідротехнічних споруд Державного агентства меліорації та рибного господарства України.

Орієнтовний загальний обсяг збитків, внаслідок руйнації цих гідротехнічних споруд, складає 127,6 млн грн. Зокрема, у с. Стара Збур’ївка Скадовського району затоплено 460,9 га виросних, зимувальних та нагульних ставів (16 об’єктів) загальною вартістю 3,4 млн грн. У м. Олешки під водою знаходяться 253,5 га виросних та зимувальних ставів (75 об’єктів) загальною вартістю 109 млн грн.  Ще 330,1 га виросних, зимувальних та нагульних ставів (16 об’єктів) загальною вартістю 15,2 млн грн затоплено у с. Солонці Херсонського району.

За попередніми оцінками, частина гідротехнічних споруд відновленню не підлягають.

– Руйнування гідротехнічних споруд матиме негативний вплив і на прісноводну фауну?

– Якщо говорити про нижнє Дніпро, то в більшості видів риб нерест вже відбувся, тому мальки й ікра будуть значним потоком змиті та винесена за його межі, де згинуть. У верхній частині Каховського водосховища зворотна ситуація – стрімке зниження рівня води, внаслідок чого величезні площі на лівому й на правому берегах стають суходолом. Риба не встигає вийти з заток, адже швидкість падіння води становить 15 см на год, і масово гине.  Ще однією проблемою стане потрапляння і загибель прісноводної риби та інших біоресурсів у солоні води Чорного моря. В свою чергу, і чорноморська фауна від масивного напливу прісної води також може загинути.

Внаслідок знищення Каховської ГЕС збитки для рибної галузі  від загибелі лише дорослих особин можуть сягнути 95 тисяч тонн або близько 4 млрд грн. Всього, за попередніми розрахунками, збитки від загибелі усіх біоресурсів складуть до 10,5 млрд. грн.

Негативні наслідки спустошення водних біоресурсів будуть прослідковуватись протягом кількох років поспіль, навіть при заповненні ложа Каховського водосховища найближчим часом. Оскільки поновлення кількісного та якісного складу популяцій риб, відновлення донних ценозів кормової бази потребує багато часу.

– А Чорне море? Що буде з ним?

– Безумовно, катастрофа вплине на якість води, оскільки у неї потрапили величезні об’єми продуктів нафтохімії. Через підрив росіянами Каховської ГЕС рівень забруднення води у Дніпрі за окремими показниками перевищує норму у 28 тисяч разів. Всі токсичні речовини значною мірою потрапили у велику Одеську затоку (назвемо її так), а з підйомом ґрунтових вод та потоком забрудненої води з русла Дніпра побічні продукти переробки, мастила, хімікати тощо потраплять до Чорного моря, а далі розповсюдяться по всій акваторії.

– Чим це нам загрожує?

– Ми до кінця не знаємо склад усіх побічних продуктів, які потрапили у воду. Тому можу сказати лише одне – це потрібно досліджувати. В Україні наразі існує брак технічного забезпечення та фахівців з цієї проблематики, нам потрібна допомога іноземних спеціалістів. Бо це проблема комплексна і не можна виділити окремо якийсь напрямок.

– Катастрофа призведе до змін клімату?

– Так, протягом наступних років зміна клімату можлива. Зрозуміло, що скорочення вологості впливатиме на формування місцевих опадів, знижуватиметься вологість повітря, що в свою чергу впливатиме на агрокліматичні чинники, а ті – на вирощування с/г культур. Тому потрібно вносити зміни у систему вирощування. Тим більше великі масиви зрошувальних земель здійснювали великий вплив не тільки на аграрні ландшафти, але й на навколишні. Зникнення водних артерій неминуче призведе як до зміни культур, так і до формування більш посушливого клімату.

– Чи є ризики для ЗАЕС?

– Поки причин для хвилювання немає, ЗАЕС має величезний ставок-охолоджувач, який наповнений водою та може працювати в автономному режимі без зв’язку з Каховським водосховищем. Наразі ситуація контрольована, але потенційну загрозу також не слід виключати.

Анна Артим
Христина Котович