Підсумки сезону 2016 року: на що аграріям звернути увагу?

«Аналіз ситуації вегетаційного періоду 2016 року. Ключові фактори, які вплинули на врожай зернових культур» – ця широка та актуальна тема послугувала гарячій дискусії на круглому столі, який вже вдруге організувала Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» за підтримки компанії «Сингента Україна. Модератором виступив Олександр Жемойда, виконавчий директор «УКАБ». Захід проходив у форматі вебінару, так що всі бажаючі мали можливість приєднатись до нього онлайн, задаючи спікерам питання в чаті. В анонсі круглого столу зазначались такі питання для обговорення: нерівномірність зволоження ґрунту та розвиток рослин на первинних етапах онтогенезу; якість посівного матеріалу; фітосанітарний стан озимих зернових в осінній період, прогноз розвитку хвороб навесні, а також головні заходи, що необхідні для підтримки коріння в здоровому стані.

Впровадження енергозберігаючих технологій – запорука здорового ґрунту

Круглий стіл зібрав найбільш прогресивних українських наукових діячів та практиків – з різних регіонів України, і таким чином, кожне з питань обговорювалось в контексті різних ґрунтово-кліматичних умов. А вони за останні роки суттєво змінились – до цього висновку прийшли всі учасники дискусії.

Перший спікер – Литвиненко Микола Антонович, доктор сільськогосподарських наук, академік НААН України, Селекційно-генетичний інститут Національного центру насінництва та сортовивчення, м. Одеса. Він зазначив, що через достатню кількість опадів цього року на півдні України склалися сприятливі погодні умови для врожаю пшениці, зокрема, в Одеській області було отримано 37,9 ц/га зернових. Також цьому сприяло внесення великої кількості мінеральних добрив – пан Микола підкреслив, що без цього на півдні не можливо дійти до гарного результату. Ще є, куди розвиватись аграріям в аспекті захисту рослин та обробки ґрунту, зокрема комбіновані операції в полі – це тренд, актуальний для всіх регіонів України. Крім того, академік зазначив певну проблему: серйозні експерименти за порівнянням закордонних і вітчизняних сортів та гібридів не проводяться або відкрито не демонструються. Але Микола Антонович впевнений, що не можна однозначно сказати, що іноземна селекція краща за вітчизняну, або навпаки. Треба порівнювати кожну з характеристик окремо. Наприклад, українські сорти вирізняються високою посухостійкістю та морозостійкістю, що життєво важливо в наших кліматичних умовах, але їм не вистачає продуктивності, яка є основою в закордонних селекційних розробках.

Микола Антонович зазначив ще одну актуальну проблему: окрім позитивних наслідків розвитку інтенсивних технологій, існують негативні, зокрема порушення в екосистемі. Ситуація з ґрунтами катастрофічно погіршується, відсоток гумусу знизився з 4% до 2,5%. Дуже прикро втрачати таке багатство – родючі українські ґрунти. Тому потрібно активно впроваджувати енерго- та ресурсозберігаючі технології.

Попов Сергій Іванович, доктор сільськогосподарських наук, професор, заступник директора з наукової роботи з інноваційно-інвестиційного розвитку (Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН України, м. Харків) продовжив дискусію. Він розповів про посушливу тенденцію в східному регіоні: «Минулого року під час посіву відмічався недостатній рівень зволоження, практично всю необхідну вологу ми отримали у третій декаді листопада. Сходи навесні були на рівні 1.5-3.8 млн рослин на гектар, і хочу відмітити, що протруєне насіння практично дало стовідсоткові сходи». За останні декілька років суттєво змінилися вимоги до протруйників насіння зернових колосових культур. Важливий чинник при виборі протруйника — не тільки можливість контролювати широкий спектр хвороб (зокрема й ті, які актуалізувалися в останні роки), а й відсутність фітотоксичності, стимулюючий ефект розвитку кореневої системи, спосіб поширення по рослині і термін дії. Це зумовлено невеликою кількістю вологи на початку вегетації культури. Олександр Зозуля (кандидат біологічних наук, керівник відділу технічної підтримки, ТОВ «Сингента») підкреслив, що в протруйнику важливу роль грає не тільки сама діюча речовина, але й його формуляція, від якої залежить якість нанесення протруйника. І, звісно, сам процес нанесення відіграє 50% якості протруювання.

Актуальна розмова про хвороби с.-г. рослин

Погодні умови вегетаційного періоду 2016 року сприяли активному розвитку фітопатогенної мікрофлори на зернових колосових культурах. Нерівномірне зволоження на первинних етапах органогенезу рослин, тепла зима, коливання температури та опади під час подальшої вегетації, різке підвищення температури в період молочно-воскової стиглості позначилися на фітопатологічній картині зернових культур.

Каленська Світлана Михайлівна, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН України, завідувач кафедри рослинництва (Національний університет біоресурсів і природокористування України) підкреслила, що варто приділяти велику увагу фітосанітарній ситуації на полях, роблячи аналіз та прогнози за можливим розвитком хвороб. При цьому слід мати на увазі, що гербіциди не можна використовувати, коли рослини знаходяться в слабкому, стресовому стані. Пані Світлана зазначила, що треба тримати на прицілі таку хворобу як альтернаріоз.

Кислих Тетяна Миколаївна, кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник відділу фітопатології (Інститут захисту рослин НААН України) додала, що актуальності набувають прикореневі гнилі — ризоктоніозна й офіобульозна. Особливо небезпечні ці хвороби в роки з нестійким або надмірним зволоженням навесні. Збудники ризоктоніозу невпинно поширюються по території України, завдаючи дедалі більше шкоди зерновим і просапним культурам. Крім того, на посівах соняшнику в останні роки швидко розповсюджується вугільна гниль. Ця хвороба розвивається у жарку і посушливу погоду.

Пані Тетяна відзначила, що спільно з компанією «Сингента» Інститут захисту рослин проводить дослідження цієї проблеми, адже вона поширюється. Також навесні 2017 року треба пильно слідкувати за проявами септоріозу та пероноспорозу на озимій пшениці, адже це складні хвороби, які візуально проявляються вже при інтенсивному розвитку симптомів.

Лихочвор Володимир Володимирович, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН України, завідувач кафедри технологій у рослинництві (Львівський національний аграрний університет) розповідав учасникам круглого столу своє бачення боротьби з фузаріозом. Складність в тому, що є багато збудників цієї хвороби, і від кожного з них залежать методи лікування. Але найкращий підхід – системний, і найефективнішим методом при боротьбі з будь-якими хворобами є профілактика. Фузаріоз – це хвороба ослабленої рослини, тому не слід нехтувати тими заходами, які дозволяють рослинам тримати нормальний імунітет. Це стосується не тільки системи мінерального живлення, а ще й додавання, зокрема, регуляторів росту. Наприклад, Світлана Чоні (кандидат сільськогосподарських наук, технічний партнер з підтримки і розвитку фунгіцидів, протруйників насіння зернових культур, ТОВ «Сингента»), яка також була активною учасницею круглого столу, відзначила такий препарат компанії «Сингента» як Моддус®, який сприятливо позначається на зростанні кореневої системи, потовщенні стебла і загальній міцності рослин.

Тетяна Бєлінська