Творець київських пшениць

Його ім’я відоме науковцям і хліборобам в Україні та далеко за її межами. Життєвий шлях академіка НАН України, Героя України, директора Інституту фізіології рослин і генетики НАН України Володимира Васильовича Моргуна – талановитої та мудрої людини, яка в юні роки визначила мету свого пошуку, мобілізувала сили, енергію й обрала оптимальне рішення для його реалізації.

Володимир Моргун народився 10 березня 1938 року у селі Новоселиця Чигиринського району Черкаської області.

Закінчив Знам’янський сільськогосподарський технікум, а згодом – агрономічний факультет Української сільськогосподарської академії. Наукову діяльність розпочав студентом. У 1964-1967 рр. навчався в аспірантурі УСГА за спеціальністю «Генетика». З 1974р. – завідувач відділу експериментального мутагенезу в Інституті молекулярної біології і генетики АН УРСР. У 1986 р. обраний директором Інституту фізіології рослин АН УРСР, який після об’єднання з генетичними відділами Інституту молекулярної біології і генетики реорганізовано в Інститут фізіології рослин і генетики НАН України. У 42 роки захистив докторську дисертацію, у 47 – його обрано членом-кореспондентом АН УРСР, а у 52 – академіком АН УРСР.

Ім’я Володимира Моргуна добре відомо у світових наукових колах.

Головним напрямом досліджень Володимира Моргуна було і залишається генетичне поліпшення стратегічних для людства культур – пшениці й кукурудзи.

Широке визнання дістали праці Володимира Моргуна з питань теорії і методів гетерозисної селекції кукурудзи, створення нового типу напівкарликових сортів пшениці озимої, що поклали початок «зеленої революції» в Україні.

Перший успіх у підвищенні генетичного потенціалу продуктивності рослин у світі пов’язаний з відкриттям явища гетерозису, яке збільшує продуктивність гібридів, отриманих від схрещування спеціально створених самозапильних ліній.

Технології випікання хліба і технологія отримання гібридного насіння в промислових масштабах стали першими біотехнологіями в світі, які широко застосовують і в наші дні. Використання явища гетерозису в численних перехреснозапильних культур підвищило їх продуктивність у планетарному масштабі на 25 – 30 %. За своїм економічним значенням масове застосування цього явища у рослинництві й тваринництві прирівнюється до використання ядерної енергії.

На той час у Радянському Союзі вирощували пізньостиглі сорти кукурудзи, які не визрівали на зерно, тому з них виготовляли силос низької кормової якості. Актуальною стала потреба відродити кормову базу тваринництва.

За 20 років напруженої праці було розроблено теоретичні основи і методи гетерозисної селекції кукурудзи, нового розвитку набуло уявлення про методи гетерозисної селекції.

Дослідження В.В. Моргуна та його колег щодо розробки теорії і методів гетерозисної селекції кукурудзи здобули широке визнання.

Створені В.В. Моргуном спільно з колегами перші в СРСР ранньостиглі міжлінійні гібриди кукурудзи значно розширили ареал цієї культури .

В Україні, на Черкащині, створені В.В. Моргуном і колегами нові гібриди кукурудзи Ювілейний 60 та Колективний 244 були висіяні на площі понад 100 тисяч гектарів і за один рік дали додатковий приріст урожаю зерна 100 тисяч тонн за тих самих технологій їх вирощування.

На сьогодні Володимир Васильович створив уже п’яте покоління гібридів. кукурудзи, генетичний потенціал яких сягає 140-170 ц/га зерна і понад 1000 ц/га листостеблової маси.

Другим важливим етапом генетичного поліпшення рослин стало отримання експериментальних мутацій та їх використання в селекції рослин. Володимир Васильович розкрив генетичну природу мутацій, створив унікальні форми рослин, які ознаменували розвиток окремих напрямів генетико-селекційних досліджень.

Розвивались нові дослідження В.В. Моргуна стосовно створення принципово нового типу напівкарликових пшениць на основі спонтанних та індукованих мутантів.

Генетик зі США Норман Борлауг, керівник цієї програми (майбутній лауреат Нобелівської премії), схрестив карликові мутанти пшениці (які не мали прямого практичного значення, а лише несли гени карликового росту) з високорослою пшеницею й отримав принципово новий тип напівкарликової пшениці.

Сьогодні напівкарликова пшениця повністю витіснила з посівів високорослу, її вирощування сприяло збільшенню валових зборів зерна на 25-30%, що врятувало від голоду мільйони людей. У зв’язку з великим соціальним значенням, вирощування напівкарликової пшениці отримало назву «зеленої революції».

В.В. Моргун спільно з науковцями Академії аграрних наук України за 21 рік інтенсивної селекційної роботи розробив теоретичні основи і методи селекції, було створено та впроваджено у виробництво нові українські напівкарликові сорти озимої пшениці.

І нарешті третій, сучасний етап генетичного поліпшення рослин – це генетична інженерія та створення генетично модифікованих біотехнологічних культур.

У дослідженнях за цим напрямом В.В. Моргун із колегами вперше отримали трансгенні рослини кукурудзи, що в 1970-ті роки було пріоритетним результатом не лише в Україні, а й у світі.

У подальших роботах Володимир Васильович широко використовував методи хромосомної інженерії – йдеться про транслокації з пирію, жита та інші генетичні конструкції розміром у кілька генів.

Вперше в Україні розроблено біотехнологію селекційного процесу, яка ґрунтується на поєднанні можливостей класичної і молекулярної генетики, з активним використанням нових мутантних генів, молекулярних маркерів, хромосомних транслокацій і штучних конструкцій. На основі найсучасніших досягнень інтрогресивної селекції, молекулярної генетики й біотехнології розроблено теоретичні основи і методи створення високопродуктивних сортів озимої пшениці, яким властива висока якість зерна та стійкість до стресових чинників довкілля.

Розвивається новий напрям дослідження стосовно створення сортів озимої пшениці із залученням генів її дикого родича спельти з оригінальними властивостями для харчового застосування.

Володимир Васильович значну увагу приділяє міжнародній співпраці, оволодінню світовим досвідом, пошуку цінної генетичної плазми рослин.

 Протягом кількох років був у закордонних довготривалих відрядженнях.

Створені перші ранньостиглі гібриди кукурудзи висівалися як в Україні, СРСР так і в НДР, а насіння цих гібридів вирощували В. Моргун та його колеги в Україні.

Протягом 3-х місяців українсько-американський творчий колектив науковців і космонавтів, працювали в США у спільному експерименті з рослинами на космічному кораблі «Колумбія» ( 1997 р.)

Виконані Володимиром Моргуном дослідження мали важливе значення для розробки сучасних біотехнологій космічного рослинництва.

У пошуках цінної генетичної плазми В.В. Моргун на науково-дослідному кораблі «Академік Вернадський» обійшов майже увесь світ: Тихий, Індійський, Атлантичний океани, Чорне море, материки Землі у тропічній і субтропічній зонах. Із цих експедицій учений привіз понад тонну пакетних зразків з усіх відвіданих місць. На острові Мадагаскар Володимир Васильович знайшов дикого родича кукурудзи трипсакума, чим підтвердив існування вторинного генетичного центру походження диких родичів кукурудзи.

Отже, співпраця академіка В.В. Моргуна з науковцями багатьох країн світу, експедиції зі збору генофонду і міжнародний авторитет ученого відкрили реальні можливості для широкої інтродукції в Україну цінної світової генетичної плазми. Створена ним в ІФРГ НАН України колекція злаків визнана національним надбанням на державному рівні.

Характерною особливістю діяльності Володимира Васильовича є не лише широта наукових інтересів і пошуків, а й прикладна цілеспрямованість. Значне місце в дослідженнях ученого відведене формуванню принципово нових поглядів щодо генетичної інженерії, біотехнології та фізіологічної генетики.

За 65 років наполегливої праці Володимир Васильович створив унікальні форми рослин, що ознаменували розвиток окремих напрямів генетико-селекційних досліджень. Його справедливо називають батьком сучасної української генетики.

Створені вченим сорти озимої пшениці Смуглянка, Золотоколоса, Фаворитка та Астарта вперше за всю історію України забезпечили отримання рекордних урожаїв зерна – відповідно 124,0; 125,0; 131,8 і 140,0 ц/га. Численні базові господарства ІФРГ НАН України, в яких з року в рік висівають ці сорти, отримують урожаї європейського рівня.

Створено також цілу серію сортів універсального використання з високою екологічною пластичністю. Серед них сорти Подолянка, Богдана та інші, що займають в Україні вагомі посівні площі і за виробничою надійністю є неперевершеними. Вони придатні для різних рівнів господарювання, в тому числі для сучасних кризових умов.

Наразі вченим створено нове покоління сортів озимої пшениці, які є конкурентоспроможними з іноземними, мають генетичний потенціал врожайності 10-12 тон якісного зерна з гектару. Серед них Городниця, Новосмуглянка, Київська 19, Січеслава, Софія Київська та інші.

В.В. Моргун спільно з колегами перші, і поки що єдині в Україні, а по окремим сортам – і вперше в світовій практиці, розробили оригінальні наукові напрями селекції сортів хлібних злаків із високою якістю і харчовою цінністю зерна та створили сорти-інновації. Виведення цих сортів дозволяє радикально поліпшити харчову цінність зерна пшениці і харчового голозерного ячменю.

Вперше створені сорти спельти із чорним зерном та підвищеною харчовою цінністю зерна, що є пріоритетом не лише в Україні, але й за її межами.

Титанічна працездатність і надзвичайна наукова інтуїція дали змогу вченому самостійно та в співавторстві створити понад 200 зареєстрованих сортів і гібридів рослин (пшениця, спельта, жито, тритикале, соя, ячмінь, кукурудза та інші).

Ареал впровадження сортів Інституту досить широкий. Валовий збір зерна із цих посівів щороку повністю задовольняє потребу України в продовольчому зерні пшениці, що є вагомим внеском у забезпечення продовольчої безпеки країни.

Академік В.В. Моргун проводить велику роботу з розширення трансферу сортів-інновацій у виробництво. Реалізовано понад 3400 ліцензій на вирощування сортів озимої пшениці селекції ІФРГ НАН України. Вирощується високоякісне оригінальне насіння, яким забезпечуються всі насіннєві господарства відповідно до реалізованих ліцензій.

Ліцензії на вирощування сортів озимої пшениці селекції ІФРГ НАН України придбали вітчизняні та великі міжнародні компанії США, Канади, Франції, Швеції, Норвегії та інших країн, які працюють на теренах України.

За його безпосередньої участі створено мережу базових господарств Інституту у різних природно-кліматичних зонах країни.

Із метою концентрації уваги на проблемі збільшення врожайності зернових академік В.В. Моргун започаткував нову форму знайомства з розробками ІФРГ НАН України – щорічну Міжнародну науково-практичну конференцію «День – поля» та виступив ініціатором створення «Клубу 100 центнерів», який став своєрідною школою новітніх агротехнологій.

Володимир Васильович зробив вагомий внесок у скарбницю наукових знань. Його загальний науковий доробок становить 727 друкованих праць, у тому числі 16 монографій.

В.В. Моргун – талановитий організатор науки, досвідчений вихователь наукових кадрів. Вчений підготував плеяду талановитих учнів.

Багато сил та енергії вчений віддає науково-організаційній діяльності. Він є головним редактором та членом редакційних колегій цілої серії наукових видань.

Академік В.В. Моргун стояв біля витоків створення і формування Українського товариства генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова упродовж багатьох років як його президент.

Як президент Українського товариства фізіологів рослин В.В. Моргун опікується розвитком фізіології рослин в Україні, докладає багато зусиль з організації роботи товариства.

Із 1986 року незмінно упродовж 37 років вчений очолює Інститут фізіології рослин і генетики НАН України і неодноразово повторно обирався на цю посаду.

Фундаментальні дослідження та наукові розробки науковців Інституту удостоєні 11 Державних премій в галузі науки і техніки.

Переконливий внесок Володимира Васильовича у розвиток науки і видатні досягнення високо оцінені державою та принесли йому заслужений авторитет і повагу. За визначні особисті заслуги перед Українською державою у створенні і широкому впровадженні високопродуктивних сортів зернових культур, багаторічну плідну наукову та громадську діяльність указом Президента України В.В. Моргуну в 2008 р. присвоєно звання Героя України з врученням ордена Держави. Вчений нагороджений багатьма орденами і медалями України та СРСР.

Упродовж років В.В. Моргун дбає про продовольчу безпеку держави, її інтереси й незалежність у галузі генетики і селекції рослин та насінництва, створення і широкого впровадження нових перспективних сортів й гібридів сільськогосподарських культур в аграрний сектор нашої держави.

Зустрічаючи свій славний 85-річний ювілей, В.В. Моргун твердо впевнений, що шлях до генетичного удосконалення рослин, чистого та здорового середовища до зміцнення здоров’я людства лежить через пізнання молекулярних механізмів біологічних процесів і управління ними на всіх рівнях життєдіяльності живої матерії.

Побажаємо ж шанованому ювіляру нових київських пшениць для українських полів, доброго здоров’я на довгі роки! Хай цей ювілей рушником добра і любові – щедро вистелить Вам світлі дороги в майбутнє! Щоб робити святе діло – творити хліб – основу життя на землі.

Давид КОНОВАЛОВ,директор ДСВ ІФРГ НАН України, кандидат сільськогосподарських наук