У Колумбії біогаз із сироватки та гною замінив пропан на сироварні

На молочній фермі в колумбійському регіоні Убате дослідники випробували технологію виробництва біогазу з молочної сироватки та гною великої рогатої худоби. Пілотний науковий проєкт дозволив повністю замінити пропан у теплових процесах сироваріння та скоротити вуглецевий слід виробництва сиру на 43,6%. Про це пише Біоенергетична Асоціація України.

Дослідження проводили науковці Університету Ла-Сабана під керівництвом Мігеля Касальяса. Вони протестували понад 100 зразків сировини, щоб визначити оптимальне співвідношення компонентів для невеликого молочного господарства.

Найкращою виявилася суміш із 65% молочної сироватки та 35% гною ВРХ. Її завантажували в пілотний біодигестер об’ємом 8 м³. Після приблизно трьох місяців стабілізації процесу установка почала виробляти біогаз.

Отримане паливо використовували для теплових процесів під час виробництва сиру, де воно могло замінити до 100% пропану. Крім того, біогаз застосовували для опалення житла працівників ферми.

Окремим результатом стало використання дигестату, що утворюється після анаеробного зброджування. Дослідники зазначають, що через недостатню концентрацію поживних речовин його не слід класифікувати як повноцінне добриво. Водночас він може використовуватися як покращувач ґрунту та дозволяти скоротити застосування неорганічних добрив, зокрема сечовини, до 50%.

Економічний ефект також виявився помітним: використання дигестату замість частини мінеральних добрив забезпечувало фермі економію близько $410 на місяць.

Для регіону Убате проблема поводження із сироваткою є особливо актуальною. На виробництво 1 кг сиру тут припадає близько 9 кг сироватки, яка за неналежного поводження може забруднювати ґрунти та водойми.

Таким чином, пілотний проєкт демонструє можливість одночасно вирішувати проблему утилізації побічних продуктів молочного виробництва, отримувати власне джерело енергії та зменшувати залежність ферми від викопного палива й мінеральних добрив.