Український агросектор у 2024 році: виклики, тенденції та перспективи

Аграрний сектор України у 2024 році продовжив відігравати свою ключову роль у національній економіці, забезпечуючи понад 59% валютних надходжень від експорту товарів. Проте рік видався непростим: вплив погодних аномалій, військові дії, логістичні труднощі та зростання витрат на виробництво позначилися на врожайності, цінах і прибутковості аграріїв.

Озимі культури показали стабільні результати, тоді як ярі значно постраждали від спеки та посухи. Водночас ячмінь виявився єдиною культурою, що покращила врожайність, порівняно з 2023 роком. Експорт сільськогосподарської продукції зазнав змін через нестабільну логістику, але відновлення морських перевезень сприяло зростанню поставок зернових.

Тваринництво зіткнулося з підвищенням собівартості виробництва, що вдарило по прибутковості підприємств. Проте відновлення поголів’я птиці та збільшення внутрішнього попиту стали позитивними факторами.

Як виглядає загальна картина аграрного сектору за підсумками 2024 року? Які культури були найбільш прибутковими? Які виклики постали перед тваринниками? І що очікує аграріїв у 2025 році? Відповіді на ці питання – у нашому детальному аналізі від провідних експертів УКАБ.

Урожайність основних сільськогосподарських культур у 2024 році та експорт агроподукції

Керівник аналітичного відділу УКАБ Світлана Литвин:

– Пані Світлано, як би Ви оцінили загалом урожайність основних сільськогосподарських культур у 2024 році, порівняно з попередніми роками?

– У 2024,порівняно з 2023 роком, нижчу врожайність продемонстрували майже всі основні культури, крім ячменю. Озимі культури практично не постраждали, а от в ярих спостерігається суттєве скорочення врожайності. І навіть порівняно з попередніми 5-ма роками, врожайність ярих культур була нижчою.

За попередніми даними, в 2024 році культури мали наступну врожайність:

• пшениця – 46,0 ц/га (-1,0% до показника 2023 року та +9,2% до середнього показника за останні 5 років);
• кукурудза – 65,1 ц/га (-16,6% до 2023 року та -6,0% до середнього показника за останні 5 років);
• ячмінь – 38,1 ц/га (+3,0% до 2023 року та +9,5% до середнього показника за останні 5 років);
• соняшник – 21,8 ц/га (-11,2% до 2023 року та -6,7% до середнього показника за останні 5 років);
• соя – 23,6 ц/га (-8,9% до 2023 року та -0,3% до середнього показника за останні 5 років);
• ріпак – 28,7 ц/га (-1,9% до 2023 року та +5,5% до середнього показника за останні 5 років).

– Які культури виявилися найуспішнішими цього сезону, а які мали найгірші показники?

– 2024 рік виявився роком без особливих історичних рекордів (як негативних, так і позитивних). Непогані результати в ячменю, пшениці та ріпаку. Переважна більшість цих культур вирощується в озимій формі і основні фази їх розвитку припали на весняний період, коли погода була більш сприятлива з достатньою кількістю вологи. А от кукурудза, соняшник та соя суттєво постраждали від високої температури повітря та ґрунту, а також недостатньої кількості вологи. Однак показники врожайності цих культур все ж таки не досягли історичних мінімумів, хоча і були нижчими за середній показник за останні 5 років.

– Які основні проблеми виникли у аграріїв протягом сезону 2024 року?

– Основна проблема є актуальною протягом всієї війни, в тому числі в 2024 році. Це безпека при вирощуванні культур, що особливо стосується територій, котрі знаходяться поряд з зоною ведення бойових дій.

Додаткових труднощів українським аграріям завдали погодні умови в літні місяці, коли температура повітря та ґрунту були нетипово високими, та ще й в комбінації з недостатньою кількістю опадів. Це призвело до значної втрати врожайності на півдні та сході нашої країни. Господарства, що розташовані на заході постраждали менше. Таким чином врожайність у різних частинах нашої країни може відрізнятися в рази.

Також значних труднощів додала відсутність достатньої кількості трудових ресурсів. Вимушена міграція, мобілізація призвели до зменшення працівників. І знову ж таки, ця проблема більш актуальна для територій, що знаходяться неподалік від зони ведення бойових дій.

– Як змінилася динаміка експорту аграрної продукції у 2024 році?

– У поточному маркетинговому році вперше з початку російської агресії на території України українські аграрії реалізують вирощений врожай, виходячи з ринкової кон’юнктури, а не фізичної можливості здійснювати експорт. Тому врожай експортується поступово (на початку дані за 2023/24 МР):

Пшениці експортовано 18,6 млн тонн (на 9,0% вище минулого МР). Основною причиною зростання є організація Україною власного експортного морського шляху, що дало змогу скоротити залишки минулих періодів. У зв’язку з відсутністю транзитних запасів експорт пшениці в 2024/25 МР очікується на рівні 16,8 млн тонн (на 9,8% нижче попереднього періоду).

Кукурудзи експортовано 29,5 млн тонн (на 1,0% більше, ніж у попередньому маркетинговому році). Хоча виробництво було вищим, ніж минулого періоду, експорт залишився на колишньому рівні. У 2022/23 МР додатково експортувалися запаси минулого року. У 2024/25 МР очікується експорт на рівні 22,1 млн тонн кукурудзи (на 25,1% менше, ніж у попередньому періоді). Двома причинами цієї тенденції є скорочення виробництва кукурудзи та скорочення перехідних запасів.

У 2023/24 МР обсяг експорту ячменю склав 2,5 млн тонн (на 8,0% нижче попереднього маркетингового року) через зниження виробництва. Очікується, що експорт збільшиться на 11,7% до 2,8 млн тонн у 2024/25 МР. Таке зростання стане можливим завдяки збільшенню виробництва та зниженню внутрішнього споживання.

Україна є нетто-експортером соняшникової олії. У 2024 році ця позиція збереглася, і виробники отримали найбільшу експортну виручку серед усіх позицій агропродукції. Очікується, що обсяг експорту у 2024/25 МР становитиме 4,7 млн тонн, що на 26,2% нижче за попередній маркетинговий рік через зниження виробництва насіння соняшника.

Обсяги експорту сої зростають пропорційно зростанню виробництва сої. У 2024/25 МР очікується експорт сої на рівні 3,8 млн тонн (на 16,8% вище за минулий маркетинговий рік). Крім цього, обсяг внутрішнього споживання сої в Україні щороку збільшується. Здебільшого це відбувається за рахунок зростання переробки, а саме виробництва соєвої олії та соєвого шроту. За попередніми оцінками, у 2024/25 МР цей показник має скласти 2,3 млн тонн (на 7,8% вище за минулий маркетинговий рік і на 33,4% вище за середній показник за 5 років).

У 2023/24 МР Україна експортувала 3,7 млн тонн ріпаку (на 8,7% більше, ніж у 2022/23 МР). Однак через зниження виробництва ріпаку в 2024/25 МР очікується зниження обсягів експорту, які складуть 2,9 млн тонн (на 22,6% менше, ніж у 2023/24 МР).

– Які основні експортні культури виявилися найбільш затребуваними на міжнародних ринках? Які країни були основними покупцями української агропродукції? Як змінилася географія експорту порівняно з попередніми роками?

– Це можна переглянути в аграрному аутлуці: https://ucab.ua/files/2024/2025%20Outlook.pdf

– Як змінилися ціни на основні сільськогосподарські культури на внутрішньому та зовнішньому ринках у 2024 році?

– З початком війни в Україні ціни на українському ринку були значно нижчими, порівнюючи зі світовими, через дорогу логістику та відсутності можливості експортувати. І лише 2024 року вони трішки вирівнялися в зв’язку з роботою власного зернового коридору, який забезпечують ЗСУ. Тому в січні 2025 року спостерігається зростання цін на всі види зернових проти аналогічного періоду минулого року. Наразі ціна на пшеницю на елеваторах центральної України знаходяться на рівні близько 193 USD/т (+73 USD/т за рік), кукурудзу – 177 USD/т (+63 USD/т за рік) та ячмінь – 166 USD/т (+87 USD/т за рік).

Цього року вперше в умовах війни можна говорити про наявність прибутку при вирощуванні всіх видів зернових. До цього кукурудза та ячмінь були збитковими або ж мінімально прибутковими. Однак це не стосується всіх господарств. Частина підприємств на півдні нашої країни та сході отримали надзвичайно низьку врожайність через несприятливі погодні умови. На жаль, в такому випадку про прибутковість вирощування зернових підстав говорити немає.

– Якими були ринки збуту для української аграрної продукції?

– У 2024 році ТОП-10 основних експортерів зернових давали 73% сумарного експорту зернових в натуральному вигляді. Рейтинг виглядає наступним чином: Іспанія (22% загального експорту зернових), Єгипет (10%), Китай (9%), Туреччина (8%), Італія (7%), Нідерланди (5%), Індонезія (5%), Туніс (3%), В’єтнам (3%) та Ізраїль (3%).

Ситуація у тваринництві та перспективи розвитку

Аналітик УКАБ Максим Гопка:

– Яка ситуація склалася у тваринництві в 2024 році?

– У 2024 році тваринництво зіштовхнулося зі збільшенням собівартості виробництва, що вплинуло на зменшення прибутку, порівнюючи з 2022 та 2023 роками. Першочергово, за рахунок збільшення об’ємів експорту зернових та олійних культур ціни на внутрішньому ринку почали зростати, що паралельно вплинуло й на зростання кормової бази. Великим викликом було й відключення електроенергії влітку. Переробні підприємства та роздрібні мережі повинні були приймати ефективні рішення для підтримання якості та зберігання продукції. Але є й позитивні моменти – відновлення поголів`я свійської птиці та відновлення внутрішнього споживання.

За даними Держстату на 1 січня 2025 року кількість ВРХ становить 2,17 млн голів, що на 6,9% менше, ніж в аналогічний період минулого року. Поголів’я свиней становить 4,6 млн тонн, що на 10% менше, ніж в аналогічний період та птиці свійської 193,381 млн тонн, що менше на 1%, порівнюючи з минулим роком.

Ціни на м`ясо не суттєво зросли протягом року й навіть вважаються одним із тих продуктів, які мали малий відсоток зростання, порівняно з іншими. За даними Мінфін, індекс споживчих цін на м`ясо та м`ясні продукти за рік зріс на 3,1%.

Чого не скажеш про молочну продукцію, де індекс споживчих цін зріс на: молоко на 18,8%, сир та м’які сири на 16,2%. У молочній галузі також були виклики, які вплинули на цінові показники. Через збільшення вартості електроенергії, собівартість переробки молочних продуктів зросла. Це один з найбільших викликів, з яким зіштовхнулися переробники.

Виробництво молока в Україні в господарствах усіх категорій зменшилося на 2,8%, що становить 6,68 млн тонн. В підприємствах за рік виробництво зросло на 5,3% та становить 2,55 млн тонн, а в господарствах населення зменшилося на 7,5% до 3,99 млн тонн.

– Які перспективи розвитку тваринництва в Україні в наступні роки?

– У 2025 році є декілька факторів які будуть важливими у прогнозуванні розвитку тваринництва, а саме:

1) Ринкові ціни на готову продукцію в галузі рослинництва. Весняна посівна, клімат та логістика відіграватимуть суттєву роль у формування кормової бази.

2) Військові дії та мобілізація. Нестача кваліфікованої робочої сили впливає на роботу підприємств і компаній, що паралельно впливає й на розвиток існуючого поголів`я тварин.

У 2025 році викликом для тваринників стане й впровадження нових європейських норм благополуччя тварин. Це нові законодавчі зміни, які з кожним роком активніше реалізовуються. Водночас це можу бути й гарною можливістю для розвитку, відкриття нових ринків та покращення якості власної продукції.

P.S.

Генеральний директор УКАБ Олег Хоменко

– Як би ви оцінили загальний стан аграрного сектору України у 2024 році?

– Незважаючи на те, що внаслідок повномасштабного вторгнення агросектор України зазнав прямої шкоди та збитків на суму понад 80 мільярдів $, значення сільського господарства продовжує залишатись більш ніж значним: 2024 року аграрний сектор забезпечив 59,3% ($24,7 млрд) валютних надходжень від експорту товарів з України, коли в 2021 році цей показник становив 40,7% ($27,7 млрд).

Хоч й існує обережна надія щодо вдалого проходження поточного маркетингового року, але вже зараз очевидними є певні особливості:

• у зв’язку із несприятливими погодними умовами валовий обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в цілому був меншим, що призведе до зменшення експорту та відповідно зменшення надходження валютної виручки;
• безпекова ситуація в Чорному морі все ще впливатиме на логістику та ціну фрахту, однак, незважаючи на колосальні ризики та обстріли портової інфраструктури, морський шлях залишається найбільш ефективним;
• у межах доступу до європейських ринків актуальним залишатиметься боротьба із викривленим сприйняттям українського агро, розвінчування міфів щодо якості агропродукції. І нас чекає великий пласт роботи в межах євроінтеграції: адаптація законодавства до норм ЄС, підвищення стандартів і безпосередня реалізація директив при виробництві;
• поступово активізуються напрямки фінансування та інвестицій: успішною є грантова підтримка для виробників, іноземні банки готові надавати проєктне фінансування, перспективними є міжнародні програми підтримки.

Підготувала Анна Артим