Новини, Рослинництво

Як поліпшити стійкість до посухи

10.07.2022

Як поліпшити стійкість до посухи

Наразі усі українці важко переживають події війни. Рослини на полях також як на полі бою: то посуха, то високі температури, то хімічні стреси. Коли починати діяти? Як використати наявну вологу на повну?

Під посухою розуміють тривалу нестачу вологи. Найбільшої шкоди посуха завдає під час активного росту і при формуванні генеративних органів рослин. Тривала атмосферна посуха призводить до ґрунтової посухи. Вона спостерігається найчастіше у середині або наприкінці літа. Нестача вологи у ґрунті призводить до ушкодження кореневої системи, порушення водного режиму всієї рослини, негативно позначається на фізіолого-біохімічних процесах. При цьому у клітинах посилюються гідролітичні процеси: відбувається розпад полімерних сполук, у першу чергу полісахаридів, а при більш жорсткій посусі – білків. Це призводить до накопичення шкідливих концентрацій аміаку, порушення цитоплазматичних структур, зниження інтенсивності фотосинтезу.

При тривалій посусі пригнічується дихання рослин, одночасно порушується транспорт речовин у рослині, припиняються ростові процеси.

Посухостійкі гібриди

Посухостійкість є генетично зумовленою ознакою, тісно пов’язаною з місцем вирощування рослин та їх адаптацією до водного дефіциту. Вона відображає здатність рослин витримувати значне зневоднення завдяки розвитку високого водного потенціалу (сисної сили) тканин при збереженні функціональної активності клітинних структур, а також за рахунок адаптивних морфологічних особливостей стебла, листків і генеративних органів. Посухостійкі рослини мають високий вміст зв’язаної води, високу в’язкість цитоплазми і певні анатомо-морфологічні пристосування.

Тому, в зв’язку зі зміною клімату та більш посушливими умовами, фермери все більше переглядають свої технології вирощування культур та використовують більш вологоощадливі гібриди.  Наприклад, господарства, які раніш висівали гібриди кукурудзи із ФАО не більше 200, уже сьогодні сіють 230-260. Агрокліматичні умови України дозволяють вирощувати різні групи стиглості до досить пізніх, але основне ФАО, яке вирощується в Україні, це 240-370.

При виборі гібриду, перш за все, потрібно визначитись, на які цілі планується використовувати його: силос, крупа, зерно та інше, важливо зрозуміти, які є проблеми на полі, а саме із хворобами, яка технологія вирощування та інше. Для кожного поля потрібно підбирати гібрид окремо.

Технологія обробітку VS зрошувальні системи

Технологія обробітку – справа суто індивідуальна для кожного поля, тому чи варто зберігати традиційну технологію, чи ж перейти на стрип-тілл та но-тілл, об’єктивно можуть вирішити лише у самому господарстві. Але зауважимо, що є очевидні переваги вертикальної технології, про що свідчить вдалий досвід господарств Одеської, Миколаївської, Донецької та інших областей. Практично по всій Україні дуже добре себе зарекомендував смуговий обробіток ґрунту із залишанням пожнивних решток на поверхні. І зрештою завжди лишається но-тілл. У всякому разі ідея залишання принаймні частини пожнивних решток на поверхні поля чи у міжряддях в плані збереження вологи видається цілком ефективною.

Зрошування – це справа не зовсім певна з огляду на дорожнечу устаткування, обмеженість запасів підземної вологи в Україні та інші супутні фактори. На фоні загального обміління річок і зникнення води у колодязях говорити про масштабну реалізацію зрошувальних проектів не варто. Це може призвести до ще більшої посухи та дефіциту вже питної води. Тому в подальшому цей напрямок розвиватиметься більше у вигляді краплинного зрошення овочевих, ягідних та особливо цінних культур.

Покращення механічних властивостей ґрунту

Ґрунтове внесення органічних добрив дідівським методом або застосування сучасного обробітку ґрунту комплексними гуміново-фульвовими препаратами дає змогу покращити механічні властивості ґрунту, посиливши його вологовбираючі властивості, активізувавши життєдіяльність біоти в ґрунті. При цьому ґрунт збагачується широким спектром доступних мікроелементів, що позитивно впливає на стійкість посівів до стресів, в тому числі за посушливих умов.

Господарства, що вирощують культури в посушливих зонах, вже мають позитивний досвід у застосуванні ґрунтових антистресантів, таких як, ГК-17® від ТМ «Українські гумати», що містить солі гумінових кислот, фульвокислот та мікроелементи тощо. Інвестувавши до 100 грн на 1 га при ґрунтовій обробці препаратом ГК-17® в осінній період під час ґрунтового внесення чи навесні при посівній дозволяє: збільшити вміст рухомого фосфору (у 1,5-2 рази), обмінного калію і засвоюваного азоту (в 2-2,5 рази) в орному шарі ґрунту; відновити та підвищити метаболічну активність ґрунтової мікробіоти; забезпечити потужний старт рослин та підвищити урожайність вирощуваних культур; відновити загальну родючість ґрунту.

Як зменшити негативний вплив посухи?

Головне завдання максимально ефективно використати ті мінімальні запаси вологи, які є в ґрунті, застосувати препарати що мінімізують дію стресових чинників, сприяють росту коріння та стимулюють посіви в умовах недостатнього зволоження. Тобто, потрібно підібрати недорогу і дієву робочу суміш добрив, і при цьому вчасно та якісно її внести.

Високу біологічну ефективність показує добриво PROFESSIONAL® та COMPLEX® ТМ «Українські гумати» на сільськогосподарських культурах в умовах недостатнього зволоження. Адже доведено, що  синергетична дія біологічно активних форм гумінових, фульвових та карбонових кислот, амінокислот та мікроелементів формують імунну систему культурних рослин та роблять їх стійкими до біотичних та абіотичних стресів.

Коли гуміново-фульво-карбонові кислоти потрапляють на листову поверхню культур, вони формують захисну плівку, яка, в свою чергу, захищає культури від шкідників і спор збудників грибкових хвороб, також до 30% зменшує транспірацію (випаровування води через листки) – плівка відбиває сонячні промені, що знижує температуру обробленої культури в середньому на 3-6°С градусів. Цей захисний бар’єр діє щонайменше тиждень. Також відбувається зміцнення клітинних стінок що запобігає виляганню. Передпосівна обробка насіння та позакореневі осінні підживлення озимих культур добривами на основі цих діючих речовин покращують їх холодо- та морозостійкість, позитивно впливають на перезимівлю та їх активне відростання весною. Обробка гуміново-фульвовими кислотами у фазі проростання (насіння) мобілізує запаси білків, вуглеводів, що сприяє кращому живленню зародка та стимулюються процеси ділення клітин.

Крім того, встановлено, що при обробці органічними добривами з групами гумінових та карбонових кислот збільшується кількість вторинних і третинних корінців культур. Також така обробка сприяє процесу фотосинтезу та позитивно впливає на вміст фітогормонів. Збільшує кількість ауксинів, гіберелінів, цитокінінів та зменшує вміст етилену – гормону старіння.

Дослідження показують, що гумінові та фульвові кислоти збільшують площу поглинання вологи з ґрунту, нормалізують тугор, сприяють накопиченню та зберіганню води в організмі культурних рослин, створюючи так званий внутрішній резерв води.

Встановлено на практиці, що гумінові кислоти перешкоджають надходженню важких металів у культури з ґрунту та виконують функції не тільки їх захисту від надлишку натрію та важких металів, які вже накопичились у культурах, а й значно зменшують кількість токсичних солей, які можуть проникати у культури. Наприкінці вегетації, варто застосовувати органічні добрива на основі гуміново-фульвових кислот, бо вони здатні підвищити вміст сухої речовини в плодах, покращити їх колір, смак, товарність або підвищити вміст білку в зерні, його МТЗ та інші товарні якості.

Залишити коментар: