Новини, Рослинництво

Як розкрити генетичний потенціал та зменшити впливив негативних чинників

04.06.2022

Як розкрити генетичний потенціал та зменшити впливив негативних чинників

Нестача пального та добрив — проблема №1 для аграріїв в умовах воєнного стану в Україні! Але Україна – понад усе! Треба працювати, сіяти, вирощувати, обробляти, збирати врожай, щоб українці були з хлібом!

Крім того, погода має свій характер та плани! Агроному лишається єдине – підлаштовуватися під існуючі умови. Завдання аграрія допомогти посівам швидше відновитися та вийти зі стресу. А для ярих культур важливо забезпечити умови для повноцінного процесу вегетативного розвитку в критичні фази розвитку, застосовуючи новітні та нестандартні методи в підживленні культур!

Коренева система – основа рослини

Розвинена коренева система – основа ефективного живлення та вологоспоживання с.-г. культур. Коренева система має неменше значення, ніж вегетативна маса у формуванні врожайності, бо рослина – складний механізм, і щоб цей механізм забезпечив нас максимальною врожайністю, потрібна злагоджена робота всіх її частин.

Щоб попередити повне чи часткове відмирання кореневої системи та стимулювати її ріст і розвиток, необхідно застосовувати стимулятори росту на початкових етапах вегетації, а також обробляти посівний матеріал стимулюючими препаратами.

Нині як у вчених, так і в аграріїв-практиків не виникає сумнівів щодо стимулюючої дії гумінових та фульвових кислот на рослину.

Ці речовини стимулюють розвиток кореневої системи на 25-30%, що дає рослині змогу сформувати потужну кореневу систему та засвоювати вологу з нижніх шарів ґрунту і більше поживних речовин.

Це підвищує загальну стресостійкість рослини, як до посухи, так і до інших факторів, а також збільшує врожайність.

Підвищення ефективності використання наявної вологи

Дефіцит вологи навесні – одна із основних проблем у вирощуванні с.-г. культур, оскільки підвищує ризики недобору врожаю. Відак, озимі культури мають можливість максимально використати запаси вологи в ґрунті, накопичені протягом зимового періоду, та завдяки їм закласти і сформувати врожай. Для ярих же культур зимові запаси вологи не надто доступні. Досить часто цих запасів недостатньо для закладення структурних одиниць урожаю, що відповідає потенціалу сорту чи гібриду. Недовготривала посуха спричинює зниження в’язкості цитоплазми та уповільнює ростові процеси. Рослини забезпечують стійкість до нестачі вологи шляхом утримання води в клітинах і запобігання її втратам. Особливу роль у регуляції стресу відіграє абсцизова кислота. Вона закриває клітини, що замикають продихи, захищає мембрани клітин. Також вона накопичується у коренях і виділяється у навколишнє середовище, сигналізуючи іншим рослинам про посуху шляхом алелопатичних взаємодій.

На жаль, ми не можемо впливати на вологозабезпечення і залежимо від погоди. Втім, здатні підвищити ефективність використання наявної вологи сільськогосподарськими культурами.

Висококонцентровані рідкі комплексні добрива дають можливість забезпечити рослину основними елементами живлення, але важливо, щоб вони знаходилися в доступній для рослин формі.

В умовах посухи обприскування рослин гуміновими та фульвовими кислотами зменшує коефіцієнт транспірації на 17-25%. Це дає змогу рослині синтезувати до 25% більше органічної речовини і, відповідно, урожаю з тієї ж кількості доступної вологи.

Розвиток рослин в умовах екстремальних температур

Рослини мають властивість адаптуватися до екстремальних температур або різких температурних коливань унаслідок реалізації складних фізіолого-біохімічних процесів і молекулярно-генетичних механізмів.

Обприскування рослин гуміново-фульвовими та карбоновими кислотами допомагає підтримати процес фотосинтезу в умовах перевищення максимально допустимих температур.

Це дозволяє рости і розвиватися рослинам в умовах, коли температура навколишнього середовища сягає вище 33-36°С, що особливо актуально для більшості регіонів України.

Обприскування посівів препаратами, що містять такі кислоти потрібно проводити за 5-6 днів до можливих температурних змін.

Основа захисту рослин від стресів

Солі гумінових, фульвових  та карбонових кислот допомагають захистити рослини від всіх видів стресів (біотичних, антропогенних, кліматичних та едафічних). У результаті досліджень інституту США Virginia Tech було виявлено, що застосування гумінових та фульвових кислот стимулювало рослини виробляти на 50% більше ферменту супероксиддисмутаза (СОД), який закріплює вільні радикали та захищає хлоропласти і мембрани клітини.

Якщо фермент СОД виробляється рослиною в достатній кількості, то він приймає участь в більше 1000 хімічних реакцій за секунду в клітині рослини.

Тому, для того, щоб попередити наслідки можливих стресів, необхідно підживлювати рослини гуміновими, фульвовими та карбоновими кислотами, до передбачуваних стресових ситуацій. В цьому випадку рослини довше залишатимуться зеленими та швидше відновляться після теплового чи холодового стресу, посухи, сонячних опіків тощо.

Зняття хімічного стерсу

Аграрії виконують пестицидний обробіток полів, який підсилює існуючий стрес або завдає стресу хімічним навантаженням. Рослинам самостійно здолати цей стрес без значних втрат врожайності просто неможливо. Тому завдання агронома активізувати у рослині синтез необхідних білкових речовин завдяки внесенню незамінних L-амінокислот. Рослини, які були швидко виведені зі стресу, можуть стрімко активізувати свій розвиток, але для цього рослині потрібно великі затрати енергії на біохімічні перетворення. Джерелом цієї енергії є АТФ та ферменти (ензими та каталізатори), які прискорюють протікання реакції в рослині в мільйони разів. В утворенні ензимів та їх активізації приймають участі мікроелементи (мідь, залізо, марганець, цинк, молібден тощо), які виснажена рослина взяти з ґрунту просто не в змозі. Тобто, крім обробки препаратами, що мають антистресову дію, потрібне внесення листковим підживленням комплексу мікроелементів. Крім того, рослина використовує мікроелементи для вироблення фітогормонів – природних регуляторів її росту та розвитку.

Обробка рослин гуміново-фульвовими речовини сприяє зв’язуванню пестицидів та важких металів у нерухому форму, запобігаючи їх проникненню у воду та корені рослини, і абсорбції токсичних хімічних речовин.

Посіви не втрачають 3-7 днів вегетації на вихід із стресового стану. Таким чином долають пестицидний стрес і відновлюють нормальний метаболізм у клітинах рослини.

Знижується небезпечний рівень нітратів у рослині. Дослідженнями встановлено, що через підвищення імунітету рослин подовжується період захисної дії фунгіцидів, внаслідок чого рослини довше плодоносять.

Через «коротку весну» важливо стимулювати швидкий ріст сільськогосподарських культур ще на початку вегетації. Тому важливо проводити обробку препаратами для стимулювання росту та зняття стресу не менше 2-х разів, щоб рослина встигла бути достатньо розвиненою, щоб увійти в суху та гарячу пору року.

Залишити коментар: