Як змінилося законодавствов аграрному секторі після повномасштабного вторгнення

Повномасштабне вторгнення росії кардинально змінило життя українців. Не винятком стала й аграрна сфера, яка у 2022-23 роках пережила низку невдач і зазнала чимало збитків. Однак, і без досягнень не обійшлося. Попри усі виклики воєнних дій, замінування орних земель, масовані ракетні обстріли, відключення електроенергії, блокування експорту, аграрна та насіннєва галузі України продовжують працювати й навіть розвиватися, на скільки це можливо в нинішніх реаліях.

У нових економічних умовах та завдяки набуттю Україною статусу кандидата в члени ЄС, уряд почав працювати над зміною аграрного законодавства, аби імплементувати згідно з чинними нормами ЄС. Це має сприяти інституційному розвитку аграрного сектору.

Які зміни відбулися в законодавстві України за останні 1,5 року та чого варто очікувати сільськогосподарським виробникам у найближчому майбутньому, розглянемо у цій статті.

Сфера охорони прав на сорти рослин та насінництва і розсадництва – нові норми

16 листопада 2022 року можновладці зробили ще один крок щодо удосконалення законодавства у сфері охорони прав на сорти рослин та наближення України до європейських норм, щоб у майбутньому стати членом Євросоюзу. Цього разу парламент ухвалив законопроєкт № 3680-Д.

Як демонструє практика, частина українських компаній, зокрема членів Насіннєвої асоціації України, вже користуються новими нормами, які надав цей закон. Це стосується і швидкої реєстрації сортів, що були схвалені в ЄС. Адже раніше українські аграрії через складну процедуру випробувань та формального розгляду (етап експертизи) отримували нові сорти з запізненням, порівняно з фермерами того ж ЄС та США. Це стосувалось навіть тих, які вже досліджені і зареєстровані в країнах ЄС. З ухваленням закону процес спрощується, дублювати дослідження тепер надано як право. Тож зараз наші аграрії мають своєчасний доступ до новинок, а виробники спрямовують свій час та ресурси на основну діяльність – селекцію. Це дозволяє нам розвиватися, йти у ногу з часом та продовжувати працювати.

Документом введено поняття фальсифікованого насіння та відповідальності за дії з його вирощування, виробництво та/або заготівля, та/або пакування, маркування, затарювання, пропонування до продажу, зберігання фальсифікованого насіння та/або садивного матеріалу. А це, своєю чергою, сигналізує, що в Україні створені цивілізовані умови, пріоритет на захист споживачів і виробників від підробок як самого насіння, так і його маркування і пакування.

Здебільшого, закон уточнює та деталізує проведення експертизи, етапи реєстрації сортів рослин та обігу насіння і садивного матеріалу. Таких дій потребували агропідприємства для подальшої роботи під час війни, адже важливо мати чіткі норми. Наразі уже є оновлені документи щодо сплати зборів у сфері охорони прав на сорти, оновлено Порядки забезпечення офіційними та дослідними зразками посадкового матеріалу сорту, також є Порядок складання, подання в розгляду заявок на сорти, вперше з‘явилися прописані правила кваліфікаційної експертизи, оновлено порядок та норми ввезення незареєстрованих сортів для дослідних цілей, розмноження та експорту.

На фінальній стадії розробки знаходяться нормативно-правові акти, які містять у собі умови ввезення сортів овочевих до отримання їх реєстрації в Україні, порядок до- та післяреєстраційного вивчення, порядок сертифікації, порядок маркування й порядок перевірки фітосанітарним інспектором вантажу з насінням та документів.

Усі документи обговорювалися за участю виробників, гравців ринку, зокрема і Насіннєвої асоціації України.

Не варто виключати й низку додаткових імплементаційних актів, які зараз перебувають у розробці або потребують її. Від порядків ведення реєстрів у сфері охорони прав, ведення бази даних сортів і перевірки збереженості до методичних вимог в розрізі культур. Отже, попереду ще багато роботи у цьому напрямку.

Селекція і паспорти рослин: зміни у проєкті закону 8340

Ще одним кроком врегулювання законодавчої бази в аграрній галузі та наближення її до норм Євросоюзу став законопроєкт №8340 «Про державне регулювання сфери захисту рослин», ухвалений парламентом у першому читанні 29 червня 2023 року. Документ окреслює нове врегулювання сфер карантину і захисту рослин та робить законодавство відповідним міжнародним стандартами та поняттям.

А саме:

• уведена реєстрація операторів ринку, які займаються селекцією, виробляють, імпортують, експортують, продають, вирощують, зберігають рослини (зокрема насіння);
• паспорт рослин став обов’язковим для внутрішнього обігу (видається компетентними органами або уповноваженими професійними операторами);
• відстеження за допомогою паспортів рослин та ведення обліку продавців, покупців, отриманих і виданих паспортів, переміщення насіння; переглянуті підходи до переліків карантинних та регульованих некарантинних організмів, новий перелік особливо небезпечних шкідливих організмів;
• передбачено врегулювання імпорту рослин і проведення лабораторних аналізів лише через призначені прикордонні інспекційні пости;
• врахований ризикоорієнтований підхід до проведення фізичних перевірок при імпорті;
• посилено відповідальність за порушення законодавства у сфері захисту рослин.

Однак, відповідні асоціації, включно з НАУ, та аграрні компанії спільними зусиллями продовжують дооопрацьовувати документ, аби підготувати його до прийняття у другому читанні.

Законопроєкт 5839: що нового у сфері регулювання ГМО

Законопроєкт 5839 про ГМО українські законодавці ініціювали через неврегульованість сфери генетично модифікованих організмів та необхідність адаптувати закони до норм Євросоюзу. У листопаді 2022 року його було взято за основу у першому читанні.

Документ мав багато питань та суперечливих моментів, потребував масштабних правок. Тому агроасоціації звернулися до народних депутатів з проханням доопрацювати документ.

23 серпня 2023 року Верховна Рада у другому читанні прийняла оновлений закон 5839, у якому були враховані пропозиції гравців ринку. Зокрема документ містить зміни щодо оцінки ризику ГМО та наближених до ЄС норм. Наразі він впорядковує норми, які скасуються після вступу до ЄС.

Так в оновленому законі з’явився пункт про заборону вирощування ГМ-кукурудзи, а ГМ-ріпаку та ГМ-цукрового буряку протягом наступних 5 років. До того ж, коли Україна вступить у ЄС, у нас автоматично скасують реєстрацію ГМ-культур, які там заборонені.

Як ми бачимо, за останній рік була проведена колосальна спільна робота з оновлення законодавчої бази ГМО, яка відкрила шлях до Євросоюзу. І перший крок до врегулювання галузі ГМО. Попереду на нас чекають ще роки роботи над підзаконними актами й механізмами контролю за дотриманням закону.

Що залишилося ще зробити: плани на майбутнє

Щодо кожного з вищезгаданих законів, для його вступу у дію передбачено перехідний період для розробки підзаконних актів. Це потрібно, аби інструктивно виписати процедури та дії. У 2023 та на початку 2024 року ми сподіваємось фіналізувати роботу по діючому 3680-д. Щодо оновленого регулювання ГМО, то перехідний період визначений 3 роками для приведення у відповідність документів. По 8340 чекаємо остаточного прийняття у другому читанні. Роботи в агросфері заплановано багато. Особливої уваги вартує опрацювання і методики проведення експертизи та відповідних методик на ВОС і ПСП в розрізі культур, втілення системи збору даних для сплати роялті за насіння, яке використовується для власних потреб.

Разом з цим маємо звернути увагу на завдання гармонізації нашого законодавства з нормами ЄС. Повномасштабна війна не поставила наше життя на паузу. А навпаки. Співпраця державних органів влади, аграрних асоціацій, громадських організацій та гравців ринку є дуже важливою у цьому питанні.

Сюзана Григоренко,
виконавча директорка «Насіннєвої асоціації України»