Законопроект №8166-д: яким буде новий механізм повернення валютної виручки під час експорту агропродукції

12 січня 2023 року Верховна Рада України прийняла проєкт Закону України  №8166-д про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо застосування режиму експортного забезпечення на період дії воєнного, надзвичайного стану. Сюрпризом стало те, що законопроєкт було одразу проголосовано в цілому без можливості доопрацювання тексту до другого читання. Наразі текст направлено на підпис Президенту України.

Автори законодавчої ініціативи вбачають, що оновлена процедура контролю за поверненням валютної виручки при експорті агропродукції допоможе вирішити питання із тіньовим ринком зерна, його продажем за готівку та недоотриманням державою валютної виручки від експортних операцій.

Що ж передбачає законопроєкт №8166-д:

1. Запроваджується оновлений механізм валютного контролю для аграрної продукції за кодами УКТ ЗЕД: 1001 (пшениця), 1003 (ячмінь), 1005 (кукурудза), 1201 (соя), 1205 (ріпак), 1206 (насіння соняшнику), 1512 (олія соняшникова), 2306 (макуха та шрот соняшниковий).
2. Період дії – воєнний стан у країні.
3. Експорт можуть здійснювати лише платники ПДВ, реєстрація яких не є призупиненою.
4. Кабінет Міністрів України запроваджує режим експортного забезпечення, який запускає механізм передбачений у законопроєкті №8166-д.
5. Також Кабінет Міністрів України встановлює мінімальні експортні ціни на товари щодо яких запроваджується режим експортного забезпечення і різниця між фактурною та митною вартістю товарів не має бути від’ємною.

Оновлений механізм валютного контролю при експорті агропродукції наступний:

1. Право експорту без будь-якого додаткового регулювання в межах встановленого, так званого, ліміту (якщо немає порушень валютного законодавства протягом останніх 12 місяців). Щомісячно можна експортувати на подвоєну суму середньомісячного повернення валютної виручки в країну, розраховану за попередні 6 місяців. Такий експорт відбувається за поточною процедурою без будь-якого додаткового регулювання;
2. Якщо потреби експорту перевищуватимуть розрахований ліміт, на цю понаднормову суму необхідно буде зареєструвати податкову накладну за ставкою на рівні 14 або 20% в залежності від товару, який експортується. А після повернення валютної виручки можна відкоригувати таку накладну зі ставки податку 14 або 20% на 0% й отримати бюджетне відшкодування ПДВ;
3. Якщо ліміту взагалі немає, то необхідно знову ж таки зареєструвати податкову накладну за ставкою на рівні 14% або 20% в залежності від виду товару, який експортується. А після повернення валютної виручки можна відкоригувати таку накладну зі ставки податку 14 або 20% на 0% й отримати бюджетне відшкодування ПДВ.

Коли запрацює оновлений механізм:

Закон вводиться в дію через місяць з дня його опублікування, тож орієнтовно запрацює він з березня місяця, адже Президент ще його не підписав. Проте, тут варто додатково звернути увагу на 2 ключові моменти:

• по-перше, для того, щоб запрацював оновлений механізм валютного контролю необхідно внести зміни і до Митного кодексу України;
• по-друге, Кабінет Міністрів України має прийняти рішення, яким буде запроваджено режим експортного забезпечення. Зокрема, рішення Уряду має передбачати: термін на який запроваджується режим експортного забезпечення, перелік товарів щодо яких запроваджується режим експортного забезпечення, а також мінімальні експортні ціни на товари щодо яких запроваджується режим експортного забезпечення.

Автор матеріалу – заступник генерального директора УКАБ з адвокації Марія Ревенко