Аргентина: гігант світового сільського господарства з великим потенціалом

Зараз Аргентина виробляє продовольство для понад 450 мільйонів людей, що в 10 разів перевищує її населення! Це гігант світового сільського господарства з великим потенціалом, конкурентними цінами та диверсифікованим виробництвом.

Основними сільськогосподарськими регіонами є провінції Буенос-Айрес (121 002 км²), Кордова (87 865 км²), Санта-Фе (54 283 км²), Ла-Пампа (27 529 км²) і Ентре-Ріос (21 024 км²). Майже половину загальної площі країни займає тваринництво.

Аргентина як світовий експортер агропродукції

Експорт сільськогосподарської продукції відіграє важливу роль в економіці Аргентини. Країна є десятим у світі експортером агропродовольчої продукції. Сільськогосподарський сектор – основне джерело доходу країни, у ньому зайнято понад третину робочої сили (включаючи непряму зайнятість) і він становить близько 8,3% ВВП .

Основні сільськогосподарські продукти Аргентини – соєві боби, кукурудза, пшениця, м’ясо, вовна та вино, країна також є великим виробником фруктів і овочів.

Хоча 30 років тому сої практично не було в сільськогосподарському ландшафті Аргентини, сьогодні вона є основною культурою. Соя займає майже половину оброблюваних земель, при цьому є експортним товаром номер один країни (36% експорту). Аргентина виробляє майже 20% світового виробництва сої, поступаючись США та Бразилії.

Посівши 2-е місце в 2005 році, Аргентина стала 11-ю країною за величиною розведення великої рогатої худоби у світі. Цей сектор особливо постраждав в останні роки через політику попереднього уряду, а також через конкуренцію з виробництвом сої та періоди посухи, які призвели до зниження народжуваності й збільшення смертності. Завдяки насиченому внутрішньому споживанню Аргентина прагне відновити своє міжнародне місце на світовому ринку. Цьому має сприяти скасування експортних мит і квот на яловичину, а також девальвація песо.

Сьогодні поголів’я худоби в Аргентині становить 52 мільйони, що дозволяє виробляти 2,7 мільйони тонн м’яса на рік, з яких 133 000 тонн йде на експорт. Згідно з деякими офіційними джерелами, експорт може досягти 360 000 тонн через 4-5 років, і таким чином повернутися до рівня 2007 року.

Завдяки низькій вартості кукурудзи в останні роки сектори птахівництва та свинини значно зросли. У 2014 році виробництво свинини становило 442 тис. тонн, а птиці – 2,1 млн тонн. Виробництво в цих секторах і споживання продовжуватимуть зростати, але набагато повільніше, оскільки на купівельну спроможність домогосподарств впливає інфляція, а внутрішні ціни на кукурудзу зростають через збільшення експорту.

Аргентина є 9-м у світі виробником молока з поточним виробництвом близько 11,2 мільйона літрів, з яких приблизно 261 000 літрів експортується у вигляді сухого молока (53%), сиру (16%), сироватки, морозива або дульсе дель. лече. ОЕСР-ФАО прогнозує зростання виробництва молочної продукції на 23% і експорту на 40% до 2024 року.

Виклики

Щоб продовжувати розвиватися, головним чином на експорт, сільське господарство Аргентини стикається з різними обмежуючими факторами, такими як інфраструктура наземного та річкового транспорту, а також інфляція та обмінний курс.

Крім того, деякі галузі зазнали значного падіння виробництва (велика рогата худоба, м’ясо, пшениця), тоді як інші залишаються стабільними (кукурудза, молочне тваринництво). Деякі галузі зараз перебувають у кризовому стані (молочні продукти, яблука та груші, вино) через низькі ціни та труднощі з виходом на експортний ринок.

ГМО в Аргентині

Ще в 1996 році Аргентина швидко і масово прийняла генетично модифіковані організми (ГМО). За даними Міністерства сільського господарства, 98% сої, 20% бавовни та 40% кукурудзи було вироблено з насіння ГМО. Але аргентинський сільськогосподарський сектор, побоюючись «зеленого протекціонізму» розвинених країн, намагається просувати систему «ГМО – прямий посів – гліфосат», яка б захистила ґрунт і підвищила продуктивність виробництва, таким чином обмеживши потребу в обробітку нових площ. Однак, як і в інших країнах, що використовують ці технології, розвиваються проблеми зі стійкістю до гліфосату.

Використання ГМО-насіння продовжує поширюватися в Аргентині, наприклад, у країні було дозволено трансгенну картоплю, стійку до вірусу PVY. Проте, подекуди виникають рухи протесту, які засуджують шкоду навколишньому середовищу та здоров’ю, пов’язану з використанням ГМО.

Підготувла Христина Котович