Новини

Є І НА ПОЛІ, І В МЛИНІ!

30.05.2014

ПСП «Ягільниця-В»

Богдан Петрик, завідувач борошномельним цехом.

Коли весняно-польові роботи добігають кінця і в аграріїв з’являється хвилинка вільного часу, саме тоді вирушаємо Тернопільською областю шукати прогресивні господарства, аби розпитати про ситуацію в полі, наочно оцінити стан посівів. У Чортківському районі свою третю посівну кампанію завершує ПСП «Ягільниця-В».

З Василем Михайловичем Вислоцьким – керівником господарства, побували у селах Ягільниця та Нагірянка, де господарник орендує земельні паї. В дорозі та на полі плідно поспілкувалися. Чоловік народився у селі Ягільниця. Закінчив ветеринарну академію імені Гжицького. Здобув спеціальність «ветеринарія». Хоч до Львова за роки студентства звик, та й місто подобалось, повернувся працювати та будувати сімейне щастя на батьківщину. Одразу по закінченні ВУЗу працював головним ветеринарним лікарем, потім вирішив працювати сам на себе і оформився приватним підприємцем. Спочатку купив один млин, потім – другий. Займався переробкою пшениці на борошно. Після цього люди в селі Ягільниця та Нагірянка віддали в оренду Василю Михайловичу земельні паї. Так утворилося сільськогосподарське підприємство, яке називається «Ягільниця-В».

Василю Михайловичу, зазвичай господарники починають із бізнесу вирощування рослин, у Вас же спочатку була переробка. Як іде справа у цій галузі?

Практично до цього часу ми мололи без зупинок, цілодобово, навіть і у вихідні дні. Тепер немає стільки сировини, тому у вихідні дні працівники відпочивають, а серед тижня працюємо майже цілодобово.

Які потужності виробництва?

Переробляємо на борошно в добу 30-35 т пшениці. Робимо борошно вищого сорту (першого, другого) і, також, манну крупу. Почали виробляти зараз житнє борошно.

Де купували устаткування для млина?

Устаткування для млина купували в Могилів-Подільському.

Де берете сировину?

Вся пшениця господарства йде через переробку. Купую пшеницю на Вінничині. Там вона навіть якісніша, ніж наша, місцева. Привозять сировину і з Миколаївщини.

А крім пшениці, що ще висіває ПСП «Ягільниця-В»?

Сіємо зернові культури – пшеницю, ячмінь, також ріпак, кукурудзу, сою. Цього року почали сіяти цукровий буряк (60 га засіяли на пробу). Того року у структурі посіву найбільшу частку займала кукурудза, а цього року – кукурудза з пшеницею пополовині. Так, щоб котроїсь культури більше сіяти, то нема такого – всього по трохи.

У Вас цього року третя посівна. Чи в легкий час Вам було починати роботу? Яка ситуація склалася минулого року?

Того року був тяжкий рік. Всі сіяли кукурудзу і в районі ми теж посіяли 13 000 кукурудзи, яка себе не оправдала, дала мінус. Ціни не було і не достигла вона так, як має бути. Господарства понесли значні затрати. Так складається, що осінню нема ціни на с/г продукцію. Не зважаючи на те, що минулий рік був неврожайним, бо склалися складні погодні умови весною, наше господарство отримало хороший врожай зернових і зернобобових культур – урожайність склала 66,9 ц/га.

Цього року весна видалася на славу. На погоду нема чого нарікати.

Так, це правда. Цього року ми почали сіяти 11 березня, а минулого року ми тільки в поле зайшли 17-18 квітня, а це майже на 40 днів скоріше. Кукурудзу у 2013-му починали сіяти в червні місяці, а цього року – 20-го квітня. Зараз посівна компанія вже завершилась, проведений захист. Озимина в районі вийшла на 100 %. Але той хліб, що в коморі, а не в полі.

На 1 450 га землі господарства вистачає Вам техніки?

Так, техніка в нас сучасна і потужна. Маємо дві польські зерносушарки на дровах, МТЗ (один новий, двом вже по декілька років). Того року осінню купили трактор НьюХолланд у 350 к. с. Маємо комбайни Джон Дір, Клаас, автомобілі ДАФ, МАЗи. На виробництві працює загалом 25 чоловік. Вісі – місцеві жителі.

Насіння якої селекції закупляєте?

Практично все, що сіється – наші вітчизняні районовані сорти, які підходять під наш клімат, землю, тому що закордонні не оправдовуються. Лише кукурудза частково імпортної селекції.

Чи не плануєте розвинути тваринництво? Як корм можна використовувати зерновідходи…

У нас є тваринницькі приміщення. Плануємо розвинути свинарство. Від борошномельної справи залишається грис, який планується використовувати для годівлі свиней. Але це ще тільки в планах. При теперішній ситуації не хочемо нічого починати – перечекаємо.

Про те, що свинарство в районі присутнє, нам відомо. А як справа із утриманням ВРХ?

Держава не сприяє розвитку молочного скотарства. Щорічно поголів’я зменшується як і в приватних агропромислових підприємствах, так і в особистих підсобних господарствах населення. Сьогодні, щоб молочне скотарство було рентабельним, треба доїти не менше 5 000 л молока на корову. Щоб побудувати молочно-скотарний комплекс, потрібно на одне скотомісце затратити 10 000 доларів. Невигідно. В селах у нас одиниці утримують корів.

Василь Михайлович – не тільки добрий господар, але й меценат сіл, в яких орендує паї. Він допомагає дитсадкам та школам продуктами і будматеріалами, закупляє дітям подарунки на Миколая і на Новий рік. Хто віддає багато, той отримає сторицею. Бажаємо «Ягільниці-В» хорошого врожаю і прибутків!

На господарстві була Юлія Хім’як