+38 (067) 986 24 74
agroelita.office@gmail.com
Імпорт органічної продукції є одним із індикаторів розвитку внутрішнього ринку. Він відображає не лише споживчий попит, а й рівень розвитку торгівлі, розширення асортименту та готовність українського ринку до подальшого зростання. Аналізуємо результати дослідження за 2025 рік, порівнюємо їх із попереднім роком та розбираємося, чому імпорт органічної продукції відкриває нові можливості для розвитку галузі.
Протягом останніх років український органічний сектор демонструє стале зростання не лише в експорті, а й на внутрішньому ринку. Якщо експорт традиційно привертає найбільшу увагу як показник конкурентоспроможності української продукції за кордоном, то статистика імпорту органічної продукції є не менш важливим індикатором розвитку галузі. Вона відображає рівень зрілості внутрішнього ринку, споживчих вподобань та готовності торговельних мереж працювати з широким асортиментом органічних товарів.
За даними дослідження органічного ринку України, проведеного органом сертифікації «Органік Стандарт» у партнерстві з OrganicInfo.ua за підтримки Швейцарії в межах швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» (QFTP), що впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства FiBL (Швейцарія) у партнерстві із SAFOSO AG (Швейцарія), у 2025 році в Україну було імпортовано 1861 тонну органічної продукції на суму 9,49 млн дол. США.
У порівнянні з 2024 роком, коли імпорт становив 1830 тонн на суму 8,5 млн дол. США, фізичний обсяг практично не змінився (+1,7%), тоді як вартість імпортованої продукції зросла майже на 12%.
«Цю тенденцію варто розглядати не лише як результат зміни цін. Вона також може свідчити про те, що український ринок поступово переходить до дорожчого, складнішого та більш переробленого асортименту. Споживач купує не просто органічну сировину чи базові продукти, а готові товари, у вартості яких значну частку становлять технології, рецептура, сертифікація, упаковка, маркетинг і довіра до бренду», — зазначає Ігор Кравченко, керівник швейцарсько-української програми QFTP.
Не менш показовими є інші зміни. Якщо у 2024 році в Україну постачали органічну продукцію 34 країни, то у 2025 році їх уже 40. Кількість видів органічних товарів зросла з 268 до 296, тоді як кількість товарних категорій залишилася практично стабільною — 21 категорія.
Імпорт — це насамперед про вибір для споживача
Поширеною є думка, що збільшення імпорту означає посилення конкуренції для українських виробників. Однак, зростання імпорту не варто сприймати як негативний сигнал для українських виробників. Юлія Галашевська, керівник відділу експорту ТОВ «Органік Стандарт» зазначає:
«Зростання імпорту органічної продукції слід оцінювати в контексті розвитку ринку органічної продукції. Якщо імпорт задовольняє попит на продукцію, яку в Україні ще не виробляють або виробляють чи вирощують у недостатніх обсягах (наприклад, окремі види органічних фруктів, кави, какао чи екзотичних продуктів), то це свідчить про зростання попиту на органічну продукцію загалом. Також це можна розглядати як стимул до розвитку, якщо конкуренція з імпортом мотивує українських виробників підвищувати якість продукції, розширювати асортимент, удосконалювати упаковку та маркетинг».
У багатьох категоріях імпорт не стільки конкурує з українською продукцією, скільки закриває ніші, які поки що залишаються незаповненими.
Найбільші категорії імпортованої продукції
Як і роком раніше, найбільшу частку імпорту становили алкогольні напої.
У 2025 році до України було ввезено 529,2 тонни органічних алкогольних напоїв на суму 2,26 млн дол. США. Друге місце посіли безалкогольні напої — 320,2 тонни (0,81 млн дол. США), третє — дитяче харчування, 211,2 тонни на суму 2,31 млн дол. США. Значні обсяги також припадають на рослинне молоко, консервації, соуси, спеції, рослинні олії, макаронні вироби, солодощі, пудинги та десерти.
«Кожна імпортована пляшка органічного напою, упаковка дитячого харчування, десерту чи соусу — це не лише додатковий вибір для споживача. Це також сигнал українському бізнесу: у відповідній категорії вже існує платоспроможний попит, але сьогодні його значною мірою задовольняє іноземний виробник. Особливо важливо, що йдеться переважно про продукцію з високою доданою вартістю. Тому статистику імпорту слід сприймати не лише як характеристику торгівлі, а й як орієнтир для розвитку української переробки», — підкреслює Ігор Кравченко.
Особливо показовим є те, що у категорії «Інші продукти» вже акумульовано 226,9 тонни продукції загальною вартістю 1,64 млн дол. США. Усередині цієї групи представлені десятки невеликих товарних позицій — від органічних цукрів і сиропів до фруктів, ягід, горіхів, какао-продуктів, круп, пластівців та супів швидкого приготування.
Географія імпорту
Лідером серед постачальників органічної продукції до України залишається Італія, як і роком раніше.
У 2025 році вона поставила 652,8 тонни органічної продукції на суму 2,75 млн дол. США, що значно перевищує показники попереднього року (477,7 тонни на суму 1,5 млн дол. США).
На другому місці перебуває Іспанія — 210,3 тонни, тоді як Німеччина опустилася на третю позицію зі 136,98 тонни імпорту. До десятки найбільших постачальників також входять Бельгія, Словаччина, Ізраїль, Польща, Угорщина, Франція та Індія.
Поява нових країн серед найбільших постачальників свідчить про інтеграцію українського органічного ринку у глобальні торговельні ланцюги та про зростання інтересу міжнародних виробників до українського споживача. Це також означає посилення конкуренції за якістю, сервісом та інноваційністю продукції, що позитивно впливає на весь сектор.
Органічний ринок стає більш зрілим
Ще одним показником розвитку є суттєве збільшення різноманітності товарів. У 2025 році в Україні було представлено вже 296 видів органічної продукції, тоді як роком раніше — 268.
Для споживача це означає поступове розширення вибору в дедалі більшій кількості категорій. Для торговельних мереж — можливість формувати повноцінні органічні полиці. Для виробників — орієнтир щодо перспективних напрямків розвитку власного асортименту. Саме різноманіття продукції є однією з ключових ознак зрілого ринку.
Імпорт як драйвер розвитку внутрішнього ринку
У світовій практиці зрілі органічні ринки характеризуються не лише значними обсягами власного виробництва, а й широким асортиментом імпортної продукції. Це закономірний етап розвитку галузі: споживач, який регулярно купує органічні продукти, очікує бачити на полицях різноманітний вибір незалежно від сезону чи країни походження.
Як коментує Юлія Галашевська, керівник відділу експорту ТОВ «Органік Стандарт»: «Імпорт органічної продукції може відігравати важливу роль у розвитку української переробної галузі за умови, що він не створює конкуренції вітчизняній сировині, а доповнює її. У такому випадку імпорт стає одним із чинників підвищення ефективності виробництва та розширення можливостей підприємств. Одним із ключових напрямів позитивного впливу є забезпечення переробних підприємств органічною сировиною, яка не вирощується в Україні або виробляється в недостатніх обсягах, що дозволяє українським виробникам виготовляти широкий спектр готової органічної продукції, формуючи додану вартість саме всередині країни».
Розширення асортименту органічної продукції на українському ринку свідчить про те, що торговельні мережі дедалі активніше формують повноцінні органічні полиці, а попит на сертифіковану продукцію стає більш стабільним. При цьому імпорт представлений переважно продукцією з високою доданою вартістю: готовими харчовими продуктами, напоями, дитячим харчуванням, десертами, соусами та іншими категоріями. Виробництво саме таких товарів потребує значних інвестицій у технології, рецептури та маркетинг.
«Позитивний ефект від імпорту можливий лише за умови його збалансованого використання. Насамперед основна частина доданої вартості має створюватися в Україні. Крім того, імпорт не повинен витісняти конкурентоспроможну українську органічну сировину, а має доповнювати її. Важливо також забезпечувати розвиток власних переробних потужностей, стимулювати інвестиції в органічний сектор та підтримувати національних виробників», — додає Юлія Галашевська.
Водночас статистика імпорту має практичну цінність не лише для дослідників ринку чи торговельних мереж. Вона дає українським виробникам змогу побачити категорії, у яких попит уже існує, але внутрішня пропозиція залишається недостатньою.
«Для українського виробника ці дані фактично є безкоштовним дослідженням ринку. Якщо певна категорія органічної продукції стабільно імпортується у значних обсягах, це означає, що попит уже сформований, дистрибуційні канали працюють, а споживач готовий платити. Наступне питання — яку частину цього попиту український бізнес здатний задовольнити власною продукцією. Стратегічне завдання полягає не в механічному заміщенні всього імпорту, а у визначенні тих ніш, де Україна має сировину, компетенції та потенціал для створення конкурентоспроможного кінцевого продукту з високою доданою вартістю», — коментує Ігор Кравченко.
Таким чином, імпорт органічної продукції є не лише показником розширення вибору для українського споживача. Він також демонструє, у яких категоріях основну додану вартість сьогодні створюють і отримують іноземні виробники. Для українського органічного сектору це карта потенційних напрямів розвитку — від локалізації переробки та створення нових продуктів до інвестицій у технології, упаковку, маркетинг і побудову сильних брендів. Наступним етапом розвитку ринку має стати не обмеження імпорту, а збільшення частки конкурентоспроможної готової органічної продукції, виробленої в Україні.
