Гість номера, Новини

Іван Гречківський, генеральний директор ТОВ «Фемілі гарден»

13.11.2022

Іван Гречківський, генеральний директор ТОВ «Фемілі гарден»

– Розкажіть про Ваше господарство: коли засноване, скільки землі налічує та що вирощуєте?

– Наше господарство «Фемілі гарден» засноване в кінці 2016 року і фактично діяльність ми почали у 2017 році. На той момент ми посадили перші 20 га лохини, 5 га малини та 2 га жимолості. Вже через рік ми зрозуміли, що хочемо зосередитися лише на вирощувані лохини та збільшили площі посадки. Станом на сьогодні наш земельний банк налічує 155 гектарів органічної лохини.

– Чому обрали саме цей напрямок?

– У нас була власна земля і ми довгий час думали як саме її використати. У 2016 році я закінчив MBA у Мадриді і повернувся до Києва. У той час я розумів, що хочу займатися справою, яка пов’язана із сільським господарством. Таким чином ми пішли від зворотного, спочатку зробили аналіз ґрунту і зрозуміли який у нас тип. Це був торф’яник, ідеальне природнє середовище саме для вирощування лохини. Ми прийшли до цього свідомо і це не був свого роду хайп, який почався декілька років перед тим, коли було модно інвестувати у вирощування лохини.

– На скільки вибаглива органічна лохина? Розкажіть про технологію вирощування.

– Органічна лохина більш вибаглива ніж конвенційна (неорганічна) та вимагає багато зусиль. На мій погляд, цим легше займатися в промислових масштабах, а ніж посадити декілька кущів на присадибній ділянці. Органічна технологія вирощування є превентивною і важливо робити все заздалегідь. До прикладу, при конвенційному вирощувані ми чекаємо, коли з’явиться якась проблема або хвороба та ми можемо реагувати відповідними засобами, які містять хімікати. При органічному вирощувані, на жаль, таке не можливо. Ми використовуємо дозволені препарати та добрива ЗЗР для органічного виробництва та слідуємо дуже чіткій технологічній карті щодо їх внесення.

Цьогоріч ми ледь не пропустили важливий етап внесення добрив. Наше підприємство було під окупацією з першого дня війни та до початку квітня, тому ми не могли зайти технікою в поля. До початку повномасштабної війни у нас було 14 одиниць техніки, але під час окупації ворожі війська знищили 12 одиниць та залишилося на ходу лише 1,5.  Навіть якби нам вдалося знайти необхідну техніку, то залишався великий ризик замінування полів, оскільки на в’їзді на наше господарство знайшли багато розтяжок. Розмінування 155 гектарів зайняло б багато часу і ми б не ризикували нашими людьми. Тому нас врятували дрони від компанії DroneUA. Вони дуже швидко відреагували на наш запит і буквально через декілька днів після деокупації регіону приїхали їхні спеціалісти та внесли органічні добрива та ми змогли нормально провести цей сезон.

В органічному вирощуванні є дуже чітка карта і ти маєш чітко виконувати всі кроки, не залежно від появи проблем. Якщо ти пропустиш цей момент та щось не використаєш і потім з’явиться хвороба на рослині, то ти вже не зможеш відреагувати та це вплине безпосередньо на урожай та рослину. Також важливо зазначити, що дуже часто зустрічаю в різних медіа тезу, зокрема й іноземних, що урожайність при органічному способі вирощування має бути чомусь нижчою ніж при конвенційному вирощуванні. Це абсолютно не правда, рослини при цих двох методах вирощування дійсно розвиваються по різному. До прикладу при органічному методі в тебе один кущ може бути маленький, наступний великий, ростуть в різнобій, але це не впливає на урожайність. При правильній технології вирощування, зокрема при правильному підрізанні кущів, ми можемо отримати такий же урожай, а в деяких сортах спостерігаємо навіть вищу урожайність.

Іван Гречківський, генеральний директор ТОВ «Фемілі гарден»

– На скільки затратним є вирощування органічної лохини?

– Органічне вирощування лохини є більш затратним ніж конвенційне. Існує дві основні статті витрат: перша це добрива та ЗЗР є дорожчими і їх потрібно на багато більше.  Друга це будь-яке прополювання від бур’янів здійснюється виключно вручну, адже ми не можемо застосовувати хімію. В залежності від фази росту рослин, потрібно прополювати бур’яни, адже від цього залежить швидкість розвитку лохини, що відповідно впливає на планову врожайність на цей та наступні роки, доки рослина не вийде на повне плодоношення. Тому ці статті витрат при органічному вирощуванні є набагато більшими у порівняні з конвенційним, але всі інші витрати такі ж самі. В цілому вирощування органічної лохини є на 30% дорожчим, але це залежить від багатьох чинників: від мікроклімату, сезону та інше.

– Куди збуваєте вирощену продукцію? Чи помінялися ланцюжки збуту з початком повномасштабної війни?

– Ми експортери та більшу частину продукції відправляємо за кордон. Ми прагнемо наблизитися до того, щоб 80% ягід йшло на експорт. Минулого та позаминулого року ми збували продукцію на ринках Європи, Близького сходу та Азії. Зокрема працювали з Дубай, Катаром, Малайзією, Сингапуром. Цьогоріч звичайно не було можливості відправляти продукцію літаками, тому реалізовували все в Європі наземним транспортом. Нашими найбільшими покупцями були Нідерланди, Данія, Фінляндія, Іспанія, Німеччина. Для нас залишається цікавий напрямок роботи з Азією та Близьким Сходом і на мою думку потрібно завжди максимально диверсифіковувати свої джерела надходжень та ринки збуту і чим більше їх, тим краще.

– Як змінилася Ваша діяльність з початком війни?

– Мабуть, як у всіх, наша діяльність змінилася 24 лютого, з початком повномасштабного вторгнення росії. Наше підприємство знаходиться в останньому селі Вишгородського району Київської області. З першого дня війни ми бачили як ворожа техніка йде до Києва через камери спостереження на нашому господарстві. В перший день, на жаль, розстріляли нашого співробітника, який приїхав працювати різноробочим буквально за тиждень до війни. У важкий період невизначеності для бізнесу, ми всі включилися та дуже багато допомагали і Збройним силам України, і територіальній обороні та намагалися робити все від нас залежне. Тому з однієї сторони це здається що ми були під окупацією лише 1,5 місяця, а з іншої сторони вони пролетіли на стільки швидко, що в якийсь момент навіть не було думки що потрібно робити далі. Як я говорив раніше, після деокупації ми дуже швидко повернулися на свої робочі місця та вже через декілька днів почали вирішувати нагальні проблеми. Зокрема, почали з ремонту старої та закупівлі нової техніки, обприскування дронами.

Довелося трішки поміняти всі звичні процеси та перевести все на новий лад. Так трапилося, що до початку війни ще минулого року восени ми замовили нове обладнання для сортування та пакування ягоди. Це дозволило б заходити в іноземний ритейл і продавати нашу продукцію на пряму. Обладнання прийшло трохи із затримкою на початку літа і ми почали активно опановувати нові процеси, ринки та клієнтів, оскільки ми почали працювати на пряму з іноземним ритейлом. Для будь-якого аграрія у сезон не існує вихідних, нормального сну, але ми всією командою підійшли до цього дуже зібрано та відпрацювали дуже ефективно. Інколи здавалося, що не можливо все вмістити в один день, але ми робили неймовірні речі.

Звичайно все помінялося не тільки для нас, а й для всієї країни. Цього року було дуже важко працювати із закордоном, оскільки у нас продовжується повномасштабна війна і країни західної Європи надзвичайно прагнули підтримати. Проте часто доходило до того, що в імпортерів були свої зобов’язання перед мережами і вони переживали, що ми не зможемо поставити продукцію через війну. Доводилося запевняти людей, що ми зможемо це зробити. Навіть постійним клієнтам, з якими ми працювали роками, було важко пояснити, що ми працюємо й надалі та здатні зробити те, що може зробити будь-яка інша країна в якій немає війни. На щастя нам вдалося переконати всіх наших партнерів та продовжити працювати, а також отримати нових клієнтів і продовжувати збільшувати своє портфоліо. Мені важко описати ті відчуття, коли в тебе починається сезон в кінці червня – початку липня, і ти мав би мати підписані контракти на весь об’єм урожаю, але їх немає, бо тобі кажуть іноземні партнери що скоро зроблять замовлення, але водночас слідкують за ситуацією в Україні. Це дуже важкий рік, але завдяки ЗСУ та божій допомозі, ми зробили все що планували.

Іван Гречківський, генеральний директор ТОВ «Фемілі гарден»

– Чи отримували Ви зовнішню фінансову підтримку, гранти для свого підприємства під час війни? Як ці кошти стали Вам в нагоді?

– Ще до війни ми отримували підтримку від держави та дуже вдячні, що вона дозволяє аграріям розвиватися на стільки швидко. З початком війни активізувалося багато міжнародних донорів та започаткували багато грантових програм. Також ми отримали на пряму кошти від європейських проєктів та мали можливість брати участь у міжнародних виставках. Зокрема ми отримали грант в рамках грантової програми «Підтримка органічного сектору в Україні», яку ініційовано об’єднанням «Органічна ініціатива» на сертифікацію органічної продукції. Ця підтримка є дуже відчутною для нас.

З початком війни весь світ захоплюється Україною та мужністю нації та помінялася суть підтримки й тепер нас бачать не як сировинну країну. Раніше імпортери думали, купімо продукцію в Україні, адже вона не є членом ЄС і це буде дешевше ніж у Польщі та Румунії. Нашими успіхами ми доводимо те, що ми є повноцінними членами європейської родини і на нас починають сприймати як рівних собі. Сезон збирання ягід в Україні збігається із сезоном у Польщі, тому ще рік тому головним критерієм була менша ціна на продукцію. Зараз вже такого немає і ми доводимо, що маємо всі ті ж самі сертифікати і процеси, класну команду та фантастичну якість продукції. Цьогоріч люди починають більше цінувати це і ти можеш конкурувати не ціною, а якістю. Це завдяки зовнішній підтримці, адже вона не тільки грошова, а й експертна, і саме вони у змозі донести правильну думку потенційним клієнтам.

– Які у Вас плани на найближче майбутнє? Чи плануєте розширювати роботу підприємства, розширювати нові ринку збуту?

– У нас колосальні плани на майбутнє і перший пункт – це виграти війну. Ми плануємо розширювати роботу підприємства. Ми ще не вийшли на повну урожайність, але це буде у 2025 році, тому ми на етапі коли щороку отримуємо більший урожай.

Ми плануємо також опановувати нові ринки збуту. Нещодавно я повернувся із виставки «Fruit attraction 2022», яка проходила у Мадриді, Іспанія і там знайшов нових клієнтів. В середині листопада їду на «Nordic Organic Food Fair 2022» у Швеції, а в лютому 2023 року буду на «Fruit Logistica 2023» у Берліні. Як експортеру нам цікаво працювати з новими країнами, культурами, людьми і ми завжди намагаємося знайти точки дотику у співпраці. Навіть якщо деякі країни не можуть конкурувати умовно зі Скандинавією, адже там буде вища ціна ніж на аналогічну продукцію в Іспанії, але ми завжди знайдемо можливість зрозуміти як працюють ті чи інші ринки збуту. До прикладу, наразі у нас більше попиту на продукцію ніж ми можемо запропонувати, але через декілька років наші об’єми дуже виростуть і відповідно, ми зможемо працювати з більшою кількістю партнерів. Наступного року Греція, Велика Британія та можливо Італія стануть для нас новими ринками. Раніше наші ягоди продавалися у Великій Британії, але ми продавали її через імпортерів в Голландії. Наступного року це будуть вже прямі контракти. Ми поступово рухаємося у напрямку того, щоб кожна європейська країна могла спробувати українську органічну лохину.

Залишити коментар: