Агроісторик

Культурні рослини: де вони виникли і як поширилися?

29.03.2018

Продовження. Початок читайте у № 2(61), 2018.

 У минулому номері нами обгрунтовано передумови та відкриті вченими центри походження культурних рослин у світі. Серед видатних вчених, хто чи не вперше дослідив ці питання був російський і радянський вчений-генетик, ботанік, академік Микола Вавилов. Він у своїх працях виділив сім первинних центрів походження рослин, проте пізніше ряд інших науковців доповнили його вчення та визначили додаткові центри.

ЦЕНТРИ ПОХОДЖЕНН РОСЛИН

… 5. Абісинський центр– автономний світовий осередок культурних рослин в околицях ефіопського нагір’я: Ефіопія, південно-східний Судан, Еритрея. Характеризується цілорічної вегетацією, дуже високими температурами і недостатнім зволоженням (у тому числі ґрунтовими водами). Тут виникли такі культурні рослини: пшениця твердих сортів, сорго,кава, кола, кавун, рицина, кунжут, просо, диплоїдні види бавовника тощо.

6. Середньоазійський центр включає північно-західну частину Індії (Пенджаб), північну частину Пакистану, Афганістан, Таджикистан, Узбекистан і Західний Тянь-Шань. Він характеризується дуже низьким зволоженням (часто ґрунтовими водами), досить високими температурами з сильними добовими і сезонними коливаннями, помірною тривалістю вегетації. Основними культурами, які мають походження звідси, є: диня, гексаплоїдні види пшениці, дрібнозерна сочевиця, люцерна, цибуля, часник, коноплі, нут та багато інші.

7. Індостанський центрохоплює півострів Індостан, виключаючи північно-західні штати Індії, а також Бірму та індійський штат Ассам. Цьому регіону притаманні дуже високі вологість і температура, а також цілорічна вегетація рослин. У центрі виникли такі культурні рослини: баклажан, огірок, лимон, рис (індійський різновид), золотиста квасоля, пшениця кульозерна, манго, базилік, салатна гірчиця, олійний мак, гречка тощо.

Доповнює центр Південно-Східноазійський осередок (7а), який включає весь Малайський архіпелаг, Філіппіни та Індокитай. Він є природним місцемвирощування для таких поширених у нас культур як рису, бананів, цукрової тростини, воскового гарбуза, бергамоту, лайму, кардамону та інших видів спецій.

8.Східноазійський центр охоплює гірські області центрального та західного Китаю з прилеглими до них низинними районами. Основа цього вогнища – області помірного поясу по річці Хуанхе. Характеризується порівняно високим температурним режимом, дуже великим ступенем зволоження, помірним вегетаційним періодом.Осередок є природним місцемвирощування для таких поширених у нас культур як сої, квасолі, проса, рису, вівса, тибетського ячменю, пекінської капусти, волоського горіху, ліщини, апельсинів, мандаринів та багатьох кісточкових дерев.

У статті ми використали карту із вісьмома центрами походження культурних рослин, хоча за результатами дослідження М. І. Вавилов визначив 7 основних. Однак багато дослідників, в тому числі П. М. Жуковський, Є. М. Синська, А. І. Купцов, продовжуючи роботи вченого, внесли в ці уявлення свої корективи. Так, зокрема Південно-Західноазіатский центр поділений на Середньоазіатський та Передньоазіатський.

Крім цього, дослідженнями різних вчених виділено нові центри: Австралійський, Північноамериканський, Європейсько-Сибірський.

Австралійський центр включає Австралійський континент і Нову Зеландію. Він характеризується недостатнім зволоженням, високими температурами, цілорічною вегетацією. Цей центр утворився в Новітній час.Тут виникли такі культурні рослини: евкаліпт, акація, австралійський горіх, шпинат та льон новозеландський тощо.

Північноамериканський центрвключає переважно схід сучасних США. Тут поширена висока вологість, помірні температури, достатня тривалість вегетації. Зазнав впливу Центральноамериканського осередку (а з часу відкриття Америки і євразійських).Осередок є природним місцем вирощування для таких поширених культур як слива та аґрус американський, журавлина крупноплідна, горіх каліфорнійський, малина чорна, ожина, люпин, виноград тощо.

Європейсько-Сибірський центрвключає великі території помірного поясу Євразії. На більшій частині має порівняно добре зволоження, нетривалий період вегетації і невисокі температури. Визначною ознакою регіону можна назвати також тривалий період з мінусовими температурами і стійким сніговим покривом. Зазнав сильного впливу Середземноморського і Передньоазіатського центрів. Йому притаманні такі культурні рослини: цукровий буряк, конюшина, рижій, вишня, черешня, обліпиха, чорна смородина, аґрус, ліщина, суниці, ріпа, горобина, брусниця, червона смородина, шипшина, бузина.

Загалом науковцями встановлено, що умови, в яких відбувалася еволюція і селекція культури, накладають вимоги до умов її зростання. Перш за все це вологість, тривалість дня, температура та тривалість вегетації. На даний момент розвитку усього світового суспільства будь-які культурні рослини, незважаючи на центр поширення, доступні у різноманітних куточках світу.

Підготував Андрій Сава, к.е.н., с.н.с.

Читайте матеріал у журналі «АгроЕліта» № 3(62) 2018 року.