Останні кілька років питання органічного господарювання є однією із головних тем в українському агробізнесі. Це й зрозуміло – поряд багаті країни ЄС, які готові купувати нашу органічну продукцію і, в той же час, багатьох органіка відлякує, бо здається, що тут – все віддано на милість природи і розорення органічного господаря може чекати на кожному кроці. Як усе виглядає насправді і як себе почуває справжній господар органічної ниви? «Агро Еліта» відвідала с. Русивель Гощанського району Рівненської області та поспілкувалась з генеральним директором компаній ТОВ «Ріттер Біо Агро» та ТОВ «Дедденс Агро» Щербачуком Віктором Миколайовичем.
Ми розмовляємо в офісі компанії «Дедденс Агро» у с. Русивель Гощанського району, Рівненської області.
– Розкажіть про початок роботи Ваших підприємств.
– «Дедденс Агро» вже довгий час працює тут, на цій землі, але раніше ми працювали за звичайними технологіями. В 2013 році розпочали перехід до роботи за органічними технологіями. Нова сторінка в історії агрофірми була пов’язана із бажанням наших німецьких партнерів отримувати органічні цукрові буряки, щоб виробляти з них органічний цукор. Ми співпрацюємо із німецькою компанією Bionade – великим виробником органічних напоїв. Власне, у 2013 році ця компанія інвестувала в наше підприємство, але у зв’язку з подіями в Україні 2014 року німецька сторона призупинила співпрацю з нами в цьому напрямку. Ми зайнялись вирощуванням інших культур, а минулого року нарешті повернулись до ідеї з цукровим буряком, засіявши перші 50 га цією культурою. 2018 року – плануємо збільшити площу під буряком до 200 га. В Україні ми перші хто взявся за цю культуру на органічних полях.
– Який земельний банк Ваших компаній?
– 3800 га, з них органічних полів – 3200 га.
– Скільки людей у вас працює?
– В сезон – понад 200 людей. Органічне господарство вимагає більше рук аніж інтенсивні технології. Всі отримують дуже хороші зарплати. Ми вважаємо, що бізнес повинен бути соціально відповідальним, і я краще заплачу людям гроші за роботу в полі, аніж викидатиму їх на якусь хімію.
– Чому ви зайнялись саме органікою?
– Серйозне відношення до професії привело нас у цей сегмент. Знаєте, як кажуть – вік живи, вік учись. Я сам вчився у Львівському аграрному університеті , маю звання кандидата сільськогосподарських наук. Моїм науковим керівником був Володимир Володимирович Лихочвор, який не лише є прекрасним спеціалістом, але й хорошим педагогом, який вміє прищепити своїм студентам любов до навчання. Досить довго працював агрономом, провів величезну кількість дослідів, і можу сказати, що я прихильник лише органічного землеробства. Органіка – це екологія навколишнього середовища , здоров’я людей. Не можу не сказати і те, що величезну роль для нас відіграє одна людина, а саме – Мартін Ріттер, який був радником міністра сільського господарства Німеччини. Саме в честь цієї людини й була названа компанія «Ріттер Біо Агро». Він нам допомагає в багатьох аспектах нашої діяльності, і, зокрема, вкладання німецьких інвестицій у наш бізнес це, перш за все, його заслуга. Мартін для нас є надзвичайно близькою людиною, можна навіть сказати, що він є членом сім’ї в нашій органічній компанії.
– Були якісь складнощі при початку роботи за органічними технологіями?
– 2013 рік, коли ми починали працювати за органічними технологіями, був у нас досить складним, були збитки. Урожаї відразу після переходу на органіку дійсно падають. Наприклад, пшениці озимої при роботі за інтенсивними технологіями ми отримували 6-6.5 тонн. На органіці ми маємо 4-4.5 тонн, але уся пшениця у нас – першого і третього класу. Ми вирощуємо чистий продукт, який цінується на світовому ринку. Більшість вирощеного продаємо в Німеччину. Цей бізнес вигідний. Тільки на все свій час. Потрібно працювати системно. Необхідно виконувати все, що потрібно, і тоді земля даватиме стабільні та якісні урожаї.
– Які культури, окрім буряка, вирощуєте?
– Яру та озиму пшеницю, ріпак озимий та ярий, кукурудзу, сою, льон, сочевицю, соняшник, гречку, жито. Бобові культури в структурі посівів займають 30%, тому що і їх економіка є привабливою, і користь для ґрунту вони приносять чималу. Також маємо полуницю та малину.
– Давайте поговоримо про агротехніку, яку Ви використовуєте.
– Якщо говорити про обробіток ґрунту, то після збору урожаю ми проводимо лущення стерні і відразу сіємо сидеральну культуру. Я особливо хочу наголосити – ми кожного року засіваємо сидератом усі поля. В якості сидератів сіємо люцерну, конюшину, вику, гречку, тритикале. Навіть після збору бобових культур ми сіємо якийсь сидерат. Наприклад, пшеницю чи гречку, жито. Якось було, що гречку ми сіяли у вересні і отримали прекрасний сидерат. Часто сіємо жито, після якого значно менше бур’янів, також воно оздоровлює поле. Раз в декілька років кожне поле обов’язково потрапляє під такий сидерат як люцерна, оскільки її глибока коренева система витягує недоступні іншим культурам елементи живлення на поверхню. Сидерат дискуємо і переорюємо. Оранка проводиться під усі культури на глибину 20 см – глибша оранка недоцільна, бо зменшує урожаї.
– Які добрива Ви вносите?
– Ми вносимо Біоактив в кількості від 3 до 10 тонн на гектар. За останні два роки ми забезпечуємо Біоактивом по 500 – 700 га щороку. Це дуже дорого – нам виходить сумарно біля 400 євро на гектар, але воно того варте, тому що ґрунт збгачується поживними речовинами, і ми кожного року отримуємо хороші врожаї. Також використовуємо дефекат – його ми внесли вже на площі 2 тис. га. Неподалік нас є завод, де цей дефекат лежить уже понад 10 років, і він слугує хорошим органічним добривом. Вносимо перегній, якому більше трьох років. В минулому році, наприклад, ми внесли перегною біля 10 тис. тонн. Ми постійно аналізуємо ситуацію на полях і використовуємо добрива навіть у тому випадку, якщо на якомусь конкретному поля ввійдемо в мінус. Це нічого, адже ми не живемо одним днем, але працюємо на перспективу.
– Якою є ситуація по шкідниках і хворобах на культурах?
– Якщо говорити про шкідників, то їх у нас практично нема. Ми тримаємо в порядку прилеглі до полів території – канали, лісополоси, межі. Як відомо, саме ці території слугують своєрідним інкубатором для шкідників. У нас все обкошується, розчищається. Це додаткові витрати, але вони необхідні, якщо ми не хочемо мати серйозних проблем на полях. Та й саме використання мінеральних добрив призводить до проблем із шкідниками і хворобами. Мінералка створює на полях кисле середовище, збиває заданий природою ритм розвитку рослини і починаються проблеми. У нас цього нема. Також ми абсолютно не використовуємо засобів захисту рослин. В тому числі – жодних біологічних ЗЗР. З хворобами за час роботи не стикались. Урожай ми в основному експортуємо. Він проходить жорстку перевірку, і ніколи нічого не виявляли.
– Як боретесь з бур’янами на Ваших полях?
– Усі культури ми сіємо широкорядно та проводимо міжрядний обробіток – від двох до п’яти разів за сезон, в залежності від потреби, а також, доки дозволяє культура, проводимо боронування – теж від двох до чотирьох разів. Взагалі стараємось знищувати бур’яни ще в стадії білої ниточки.
– Ви пропонуєте органічним господарствам співпрацю з Вами?
– Так. Перш за все ми закуповуємо партії товару. У нас в ЄС є надійні партнери, тож з нами вигідно співпрацювати. Також можемо консультувати господарства з питань агротехніки. Усім, кому ці речі цікаві, можуть відвідати сторінку нашої компанії в Інтернеті та дізнатись більше.
– Сьогодні в країні є теми, які хвилюють багатьох – це запровадження ринку землі, скасування ПДВ для аграріїв та ГМО. Висловіть, будь ласка, свої погляди на них.
– До запровадження ринку землі ставлюсь негативно. Я вже неодноразово говорив, що наша країна не готова до ринку землі. В нас відсутній механізм продажу землі, а також відсутнє державне регулювання і контроль в сфері її використання. Потрібен жорсткий контроль в цих питаннях, а також необхідно було б стежити, щоб цю землю не купляли підставні особи, та загалом дуже багато питань, які потребують врегулювання, а в нас цього якраз нема. От подивіться, сьогодні людина не може контролювати, що робиться на її землі, яку вона здала в оренду, не може захистити своїх прав, немає для цього механізмів, держава слабка. А що буде після продажу? Людей взагалі перестануть вважати людьми, в нас така держава, за людей в селі не дбає ніхто. Я думаю, що після зняття мораторію відсотків 70 людей землю продадуть. Але самі поміркуйте – скільки та людина виручить за свою землю? Кілька тисяч доларів, які швидко витратить. А як далі? Про це часто не думає ніхто.
Щодо скасування повернення ПДВ, то внаслідок цього бізнес втрачає фінансовий ресурс, а в нашій країні бізнес, як правило, використовує гроші ефективніше аніж держава, а також це збільшує імовірність посилення тиску фіскальних органів на підприємців.
ГМО продукти для мене недопустимі. Вважаю, що втручання в геном рослин – це погана ідея, яка в майбутньому позначатиметься на здоров’ї тих, хто споживатиме такі продукти. Є обґрунтовані підозри, що уже тепер широке поширення ракових хвороб – наслідок широкого розповсюдження продукції з використанням ГМО.
Дякую за цікаву розмову!
Спілкувався Володимир Гуменецький