Новини, Це цікаво

Наші в Аргентині, або Як вихідцеві з України Густаво Гробокопателю присвоїли звання «Соєвий король»

17.09.2021

Початок міграції українців в Аргентину

Історія української громади в Аргентині бере свій початок з кінця ХІХ століття та вважається сьомою українською діаспорою у світі за своєю чисельністю, яка за приблизними оцінками налічує 450 000 українців та їх нащадків.

Можна виокремити чотири головні, але не виняткові, хвилі міграції українців до Аргентини: 1897-1914 рр., 1920-1939 рр., 1946-1960 рр., та з 1994 року і до нині.

Українці селилися переважно на незаселених лісистих землях двох північних провінцій – Місьйонес та Чако, де вони складали більшість сільського населення. Основним їх заняттям у провінції Чако було вирощування бавовнику, у Місьйонесі – тютюну і чаю. У провінції Мендоса, де українці також поселялись компактною групою, вони займалися виноградарством, садівництвом, городництвом. Багато українських сімей у степових провінціях Аргентини займалися хліборобством. Досить велика група українців почала працювати на промислових підприємствах Буенос-Айреса і його передмість. Емігранти, які приїхали з України після Першої та Другої світових воєн, були здебільшого учасниками національно-визвольного руху в Україні чи особами, які свого часу були вивезені з України до Німеччини на примусові роботи. Багато з представників цієї імміграційної хвилі мали середню або вищу освіту, що значно активізувало суспільне життя української громади і сприяло розвитку емігрантських організацій.

Українська церква в Аргентині Фото: encyclopediaofukraine.com

Адаптація до нового місця та початок сільського господарства

Першими поселенцями були найбідніші українці, часто неписьменні, й ті, що не знали іспанської мови. Це затримувало їх адаптацію до аргентинського суспільства. А ще погіршилася економічна ситуація після 1916 р., коли Аргентина проголосила незалежність від колоніальної Іспанії.

Здебільшого міграції українців до Аргентини передували економічні причини. Перші роки проживання в новому середовищі були нелегкими. Кожен мав право купити 50 га родючої, але вкритої лісом і чагарниками цілинної червоної землі за досить високу плату, проте, незважаючи на труднощі, наші земляки швидко освоїлись на нових землях. Спершу українці будували невеличкі хатинки та  підготовлювали землю під посів, попри незвичні кліматичні умови їм все ж таки вдалось розвинути сільське господарство.

Українці в Аргентині Фото: encyclopediaofukraine.com

Близько 5-6 тис. українців прибуло до Аргентини у 1946-1950 роках, тікаючи від комуністичного режиму. Це були здебільшого учасники національно-визвольного руху в Україні.

Відомі українці в Аргентині

Довго тривали економічні і соціальні потрясіння. Найбідніші українці, так звані «гаучо», наймалися на будівництво залізниць, у порти і до землевласників. Але наполегливим українським іммігрантам таки вдалося перебороти тимчасові складнощі, й поступово з дикої місцевості вони зробили розвинутий сільськогосподарський регіон. Вагомий внесок у розвиток сільського господарства Аргентини зробив Густаво Гробокопатель – нащадок вихідців із Кам’янця-Подільського.

Густаво Гробокопатель Фото: forbes.ua

Окрім незвичного прізвища, Густаво має ще й заслужений неофіційний титул: в Аргентині його досі називають «Королем сої». Зараз Густаво Гробокопатель і його сестра Матильда володіють акціями компанії Grupo Los Grobo SA – лідера у виробництві пшениці та сої  в Аргентині.

Рік заснування компанії – 1984. Тоді Густаво Гробокопателю було лише 23 роки. Закінчивши Школу агрономії при Університеті Буенос-Айреса, Густаво і його батько, який володів на той час 3,5 тис. га землі, почали розвивати сімейну справу, до якої пізніше долучилися сестра Густаво і його дружина. Одночасно зі своїми першими кроками в бізнесі Густаво викладав агрономію в університеті. Тоді ж, в кінці 80-х, йому пощастило з’їздити на місяць у США. Ця поїздка справила на нього враження зокрема тому, що там він вперше побачив інноваційні технології обробітку ґрунту, одна з яких – технологія нульового обробітку – ідеально підходила під кліматичні умови Аргентини.

Повернувшись з Америки, Густаво негайно запровадив цю технологію на всіх своїх землях, площа яких до 1994 року сягнула 75 тис. га. Густаво залучав до своїх лав найкращих фахівців, а коли вся Аргентина страждала від гіперінфляції, в агробізнесі спостерігалася стабільність завдяки високому рівню світових цін на сільськогосподарську продукцію.

Підготувала Христина Котович

Використані джерела:

argentina.mfa.gov.ua

wikipedia.org

 

 

 

 

 

Залишити коментар: