Новини

Нові законопроєкти щодо перевезення вантажів загрожують аграріям штрафами в 51 000 грн

29.06.2021

Законопроєкти №3742 та 3743, що покликані попередити руйнування автомобільних доріг вантажівками, несуть у собі загрозу для аграрної галузі. Вони створюють подвійну відповідальність за перевантаження автомобілів, покладають на вантажовідправника непомірно високі штрафи навіть за незначне порушення і створюють умови для корупції.

Про це під час круглого столу «Новації законопроектів 3742 і 3743: реальна боротьба з перегрузами чи зрив збору врожаю» розповіли представники аграрних асоціацій, передає УКАБ.

Зокрема, законопроєкт №3743 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо окремих питань здійснення габаритно-вагового контролю» пропонує запровадити відповідальність вантажовідправника за порушення вимог щодо заповнення товарно-транспортної накладної (ТТН) у розмірі 51 тис. грн.

Для вантажоперевізника відповідальність за перевищення ваги буде залежати від рівня перевантаження. Наприклад, перевантаження до 5% допускається, перевантаження на 5-10% передбачає штраф 8,5 тис. грн, 10-20% — 17 тис. грн, 20-30% — 34 тис. грн, понад 30% — 51 тис. грн.

«Найбільша складність для аграріїв якраз у тому, щоб проконтролювати вагу вантажу, щоб не перевозити його жменями, але й дотримуватися встановленої норми. У 95% випадків у полі немає чим зважити вантаж. Деякі компанії експерементують і встановлюють ваги на перегрузчики чи комбайни, але всеодно при такому зважуванні є похибка у 5-10%. Більше того, в умовах поля неможливо визначити навантаження на вісь. Єдине на що можна орієнтуватися у такому випадку — це досвід водія, який візуально визначає, скільки потрібно завантажити зерна. Водночас, він не здатний врахувати питомої маси зерна, яка іноді може дуже сильно варіюватися. Саме тому ми говоримо, що має бути право вантажовідправника на похибку до 5%», — говорить генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Роман Сластьон.

Крім того, за його словами, потрібно знайти баланс і вирівняти відповідальність між вантажовідправником і вантажоперевізником. Оскільки зараз законопроєкт передбачає, що відповідальність вантажовідправника при перевищенні норми навіть на 50 кг призведе до штрафу у 51 тис. грн, а вантажоперевізник таку відповідальність понесе лише перевищивши норму на 30%.

«Вантажовідправник, перевізник, вантажоодержувач — рівноправні учасники перевізного процесу. Ніхто з них не має переваги. І не може бути жодних справедливих аргументів, щоб обґрунтувати різний підхід до їх відповідальності. Цей законопроєкт порушує баланс. Вантажоперевізнику надається можливість мати перевищення вантажу до 5%, у вантажовідправика її немає. Це дисбаланс та дискримінація. Інший момент: вантажовідправник відправив, приміром, 39 тонн зваженого вантажу, а перевізник у дорозі довантажив машину. І в разі розгляду питання притягнення до відповідальності вантажовідправник отримує штраф, не будучи учасником розгляду такої справи, бо його ніхто не викликає. Це також несправедливо», — говорить експерт аналітичного центру ГС «Всеукраїнська аграрна рада» Руслан Кальницький.

Також, за його словами, законопроєкт не враховує того, що перевезення можуть відбуватися власним транспортом, і тоді і перевізником, і вантажовідправником буде одна особа. Це означає, що за те саме правопрорушення їй доведеться нести подвійне покарання, що суперечить ст. 61 Конституції України.

«Навіть нинішні штрафи не стимулюють вантажовідправників перевантажувати автомобілі, а 51 тис. грн штрафу для виробника — це близько 3 тис. грн на тонну додатково. При ціні зерна близько 7 тис. грн за тонну — це майже половина його вартості», — пояснює Роман Сластьон.

Президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов пояснює, що у цьому питанні ми не можемо рівнятися на Європу чи США, бо там максимальний розмір фермерського господарства сягає 160 га і весь зібраний урожай фермер може відвезти на елеватор своїм невеликим трактором, який навіть зважувати не потрібно.

«В Україні ж доволі крупнотоварне виробництво і набагато більші площі господарств і фермер, на якого лягає відповідальність за перевантаження, у момент завантаження машини може навіть не знаходитися на полі. І контролює кількість завантаженого зерна саме водій. Безумовно ми підтримуємо законопроєкти у тому, щоб зберегти наші дороги, ми лише говоримо, що не має бути дискримінації щодо одного з учасників процесу», — говорить він.

Ще одну загрозу для сільгоспвиробників несе норма вже прийнятого законопроєкту №3742, яка дозволяє інспекторам Укртрансбезпеки направляти вантажні автомобілі на стаціонарний пункт вагового контролю в радіусі 50 км, незалежно від того, чи це буде відхиленням від маршруту чи ні.

Представники аграрних асоціацій стверджують, що така відстань іноді може перевищувати відстань, яку автомобіль долає до свого пункту призначення. Крім того, законопроєкт не регулює скільки часу автомобіль має очікувати своєї черги на зважування і чи не спричинить це створення кілометрових черг на пунктах зважування, додаткових простоїв транспорту та збитків.

«Хотілося б, щоб у кожного співробітника Укртрансбезпеки, як і у кожного поліцейського, були камери, щоб при виконанні цієї норми уникати корупційних ризиків, бо вони, на жаль, є», — говорить Роман Сластьон.

За словами члена Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності, голови підкомітету з питань законодавства про адміністративні правопорушення та охоронної і детективної діяльності В’ячеслава Медяника цілком вірогідно, що до виконання цієї норми Нацполіція також буде залучена. Саме зараз відбуваються перемовини щодо участі поліцейських у цьому процесі.

«Ми хочемо, щоб уже цього року недобросовісні вантажоперевізники та вантажовідправники почали нести адміністративну відповідальність за правопорушення. І зараз нам важливо прийняти цей законопроєкт і побачити як він працює у реальному житті», — говорить народний депутат.

Попри те, що наприкінці зустрічі представники комітету з питань правоохоронної діяльності Верховної Ради України погодилися, що проблемні моменти таки існують, вони наполягають, що виправляти їх необхідно уже після прийняття законопроєкту Верховною Радою. Натомість представники аграрних асоціацій вважають, що доцільніше і легше було би внести зміни до голосування за цей законопроєкт у сесійній залі.

Залишити коментар: