Новини

Окреслено головні екологічні ризики з точки зору ведення сільського господарства

25.02.2022

Під час своєї діяльності аграріям необхідно враховувати не тільки свої економічні інтереси, а й екологічні аспекти. Про те, як знайти баланс між екологією та економікою в сфері АПК розповів генеральний директор УКАБ Роман Сластьон під час панельної дискусії «Екологічні катастрофи: як запобігти» в межах міжнародного форуму «AgroGreenDeal-2022: екотрансформація агросфери та відповідальність громад».

Так, перш за все, до основних екологічних ризиків, які можливі з точки зору сільського господарства, варто віднести використання засобів захисту рослин. Без них наразі неможливо уявити ведення та подальший розвиток сільського господарства. Звісно, починають з’являтися певні біологічні альтернативи, але вони в більшості своїй знаходяться на етапі початкового розвитку. І повноцінно замінити ЗЗР не здатні. 

Проблеми із використанням ЗЗР пов’язані з такими ключовими аспектами:

  • недосконала двостороння комунікація між с/г виробниками, які застосовують ЗЗР, та бджолярами і громадами;
  • недотримання регламентів застосування ЗЗР: потрібно проводити роботу як контролюючим органам, так і іншим організаціям та асоціаціям щодо інформування, яким чином діяти та знаходити компроміси, в які години і за яких погодних умов краще застосовувати ЗЗР;
  • боротьба з фальсифікатами: з цим також пов’язані величезні ризики, оскільки це препарати невідомого походження, які можуть містити певні додаткові шкідливі домішки. Знайти відповідальних в таких кейсах практично неможливо.

«Ми бачимо позитивні результати протягом останніх років, оскільки в нас зменшилася кількість випадків отруєння бджіл, бо комунікація між виробниками та бджолярами стає кращою.  Тим не менше, хотілося б мати додатковий інструмент цифровізації в комунікації – не завадило б адаптовувати кращі практики. Зокрема, звернутися до Держпродспоживслужби щодо можливого створення на їх базі певної інформаційної платформи. Вже є декілька варіантів таких платформ як приватних ініціатив. Така платформа дозволить краще доносити повідомлення від сільгоспвиробників щодо проведення обробітків, а пасічникам враховувати це й таким чином попереджувати можливі ризики та негативні наслідки», – зазначає Роман Сластьон.  

Другим екологічним ризиком є питанням, яке стосується використання добрив. European Green Deal декларує цілі щодо зменшення використання добрив та пестицидів. Однак, Україна й так використовує значно менше, тому в нас немає таких суттєвих проблем із забрудненням нітратами водних ресурсів, наскільки це є в ЄС. Тим не менше, проблеми з обробітками прибережних смуг залишаються актуальними. Й це логічно, що Держекоінспекція проводить відповідний контроль і здійснює заходи щодо недопущення повторення таких ситуацій. Точне землеробство, яке розвивається, буде позитивно сприяти тому, що вноситимуться добрива лише там, де потрібні, враховуючи специфіку кожного гектару великих полів. 

Тема ГМО також була піднята в ході форуму.  Дмитро Заруба, перший заступник голови Держекоінспекції, повідомив про нещодавні перевірки та виявлення ГМ сої, зокрема в Чернігівській області, та озвучив загрозу через відсутність оцінки впливу на довкілля в таких випадках. 

З іншого боку, Роман Сластьон зазначив, що наявність ГМ сої в Україні давно не є новиною, проте фактично та юридично законодавчий механізм регульованого обігу ГМ відсутній: «Ми дивимося на ГМ культури як на загрозу. Але насправді це більше можливість для України. В більшості розвинених цивілізованих аграрних країн ГМ культури є вже давно. В США, Бразилії, Аргентині, Австралії та ряду інших країн, де ГМ  культури почали вирощувати ще в далеких 90-х роках, а досягли свого піку на початку 2000-х років, жодних серйозних ризиків та проблем не підтвердилось. Натомість є позитивні моменти стосовно використання таких культур: зменшення використання ЗЗР; вирішення проблем, які є з поширенням шкідників, котрих важко контролювати.

Однак, в Україні не сформована процедура, яким чином проводити реєстрацію ГМ, як  поводитися виробнику, якщо він бажає вирощувати ГМ культури. В такому разі потрібно поглянути, яким чином відбувається врегулювання в інших країнах, в ЄС, де дозволене вирощування ГМ культур. Треба вивчати цей досвід та пертворювати загрози на можливості».

Джерело: УКАБ

Залишити коментар: