Гість номера, Новини

Перспективна спаржа: досвід вирощування у ФГ «Здоровий урожай»

16.07.2022

Спаржа − одна з найсмачніших, корисних, дієтичних і дорогих овочевих культур, яка дозріває вже на початку квітня. У цій рослині міститься дуже мало калорій − усього 22 кал на 100 г, вона поживна, легко засвоюється та насичує організм багатьма необхідними вітамінами і мінералами.На думку вчених, продукт має гарний вплив на здоров’я, зокрема, чудово справляється з підвищеним тиском, нормалізує сечовиділення, покращує зір,травлення, функції печінки і нирок.

У Європі спаржа користується шаленим попитом як серед рестораторів, так і серед споживачів. В Україні ж іще донедавна вона не мала великої популярності, проте, з кожним роком про неї починають говорити все частіше. І хоча на рину чи на полицях торговельних мереж цей овоч ще не частий гість, а ціни на нього стартують від 200 грн/кг, посівні площі під ним щорічно зростають.

Чим викликана така цікавість аграріїв до спаржі? Це просто модний сьогодні тренд чи вирощування культури – запорука прибуткового бізнесу? Яких інвестицій потребує продукт і чи окупляться вони у майбутньому?

На ці та інші питання редакція журналу «АгроЕліта» шукала відповіді у ФГ «Здоровий урожай», що знаходиться у с. Ладичин Тернопільського району.

Перспективна спаржа: досвід вирощування у ФГ «Здоровий урожай»

Керівник підприємства – Микола Сясько – молодий амбіційний фермер, котрий вже п’ять років займається вирощуванням спаржі й досяг чималих результатів. Розпочинав фермерське господарювання із двадцяти восьми сортів столового винограду, продовжив вирощуванням полуниці, ожини та низки овочевих культур. На думку господаря, ягідництвом на заході України варто займатись, проте, в закритому ґрунті – задля якості продукту та високої рентабельності справи. А зараз фермер активно вдосконалює роботу на  спаржевій плантації, оскільки, на сьогодні це основне заняття підприємства.

– З власного досвіду скажу, що ягідництвом важко займатися на відкритому ґрунті, бо кліматичні умови Заходу, на відміну від Сходу та Півдня, не надто сприятливі: як не приморозок вдарить, то град знищить сподівання, то птахи розклюють урожай – захистити рослини доволі важко. Звісно, можна боротися різноманітними способами, але це, як на мене, не завжди виправдано. Тому вирішив освоїти ще й нішеві культури – зокрема, спаржу. Хоча не полишаю ідеї розвинути тепличне ягідництво у майбутньому, а зараз – спаржа.  – розпочинає розмову пан Микола.

– Чому обрали саме спаржу? Наскільки мені відомо, досвід вирощування цієї культури в українських аграріїв невеликий…

– На вирощування спаржі мене надихнув, мій товариш, знаний у нашому краї аграрій з величезним досвідом – Ігор Євгенович Околович. Він ще в молоді роки вивчав цей овоч у Київській аграрній академії і мав велике бажання популяризувати той особливий продукт. Порадив мені спробувати, чимало допомагав, підказував. З благословення Господнього та плідної праці, ми вже 3-ій рік збираємо врожай. Наразі виділили під спаржу 2,5 гектари, вирощуємона замовлення, також розсаду з насіння, можливо площі будемо збільшувати.

– Звідки черпали інформацію про технологію вирощування? Адже практичних знань у вітчизняних фермерів наразі ще небагато.

– На початковому етапі мені дуже допоміг Володимир Білко – вчений-агроном добре знаний у «спаржевих колах». Він – один з тих, хто популяризував вирощування спаржі в Україні. Я у нього купував італійське насіння для посіву та засвоював ази.  Також консультувався й у інших агровиробників, зокрема з Херсонщини та Черкас, де спаржу вирощують вже більше 5 років, мають великі плантації. Ну і звісно, брав участь у різноманітних конференціях, семінарах, присвячених вирощуванню культури. Сьогодні попит на спаржу росте, збільшується й конкуренція, але тішить, що люди, котрі вже досягли успіху, готові ділитися досвідом.

На поле до пана Миколи ми завітали на початку червня. Сезон спаржі вже практично завершився, урожай майже зібраний, тому, на жаль, побачити вдалося лише поодинокі рослини.

– Поле майже чисте вже. А яке місце спаржі у сівозміні?

– Спаржа багаторічна культура, при належному догляді може рости на одному місці до 17-20 років і зберігати відмінну продуктивність, тому вона не є повноцінним учасником сівозмінного чергування.

Перспективна спаржа: досвід вирощування у ФГ «Здоровий урожай»

– Наскільки вибаглива ця культура?

– Загалом, невибаглива, але для гарних результатів потрібно докласти максимум зусиль. Спаржа холодо- та морозостійка – може витримувати навіть до -30 °С. Проте, за несприятливих погодних умов навесні, під час приморозків може постраждати і при -2 °С. А стабільне відновлення вегетації відбувається за прогрівання ґрунту до +10 °С.

Також цей овоч тепло- та світлолюбний, вимагає добре розпушеного багатого поживними речовинами ґрунту, бажано з нейтральною реакцією. Краще підходить для вирощування на легких ґрунтах. Це зумовлено тим, що спаржа постійно нарощує масу і важкі ґрунти можуть легко деформувати паросток. Хоча варто зазначити, що на цьому полі ґрунти не найбільш підходящі для спаржі, проте, це їй не заважає, вона успішно пробивається. Отже, культура досить сильна.

Ну і, мабуть, однією з основних «примх» спаржі є своєчасний полив. Від нього залежить не лише кількість, а й якість врожаю. Води рослина потребує багато, оскільки щодня нарощує вегетативну масу (до 10 см за гарного тепла і вологи), також вона«виносить» чимало вологи з ґрунту. Відповідно, треба цю воду «поставити на місце». Тому в наших умовах, коли часто спостерігається брак опадів, дуже доцільним буде крапельне зрошення.

– Розкажіть детальніше про технологію вирощування цього овочу.

– Насамперед слід сказати, що майже всі роботи з вирощування спаржі проводяться вручну. Перший рік ми навіть посів виконували вручну, щоправда у наступні роки застосовували вже сівалки точного висіву. Висівали на глибину близько 2 см, ширина міжрядь – 50 см, відстань в ряду між насінинами – 10 см. Вирощуючи розсаду, просапували розсадник, годували, поливали – це основи.

Плантації для плодоношення висаджували із схемою посадки 0,3/2,3 м, на глибину 10 – 15 см. Ширина міжряддя виходила із габаритів трактора. Раніше ми виконували культивацію в міжрядді, пізніше проїжджали дисковою бороною, а тепер практикуємо скошування.

Спаржа мало конкурентна стосовно бур’янів, тому варто дбати про гарний фітосанітарний стан ділянки. Отже, в ряду просапуємо, між рядами – скошуємо.

Де-не-де проявляються спаржева іржа та спаржеві жуки з котрими боремось фунгіцидами та інсектицидами, але тільки після завершення збору врожаю. Також після збору для нарощення наземної маси вносимо азотні добрива, додаємо макро – і мікроелементи для закладки потенціалу рослини у майбутні роки.

Знаю, що в Європі при посадці спаржі вносять багато органіки, проте ми органіки не вносили та й краплене зрошення, поки що, не встановлено. Думаю, що це те основне, чому результати врожайності у нас не високі.

Перспективна спаржа: досвід вирощування у ФГ «Здоровий урожай»

– А як щодо інвестицій? Наскільки затратна ця культура?

– Фермери з Херсонщини кажуть, що вирощування спаржі їм обходиться приблизно у 8 тисяч доларів. Мені ж така сума не виходила, але, розумію  чим  зумовлена висока собівартість – дорогі нідерландські кореневища, система зрошення, технологія вирощування білої спаржі, яку також використовують господарства, техніка і т.д..  У нас же вирощується лише зелена спаржа, технологія вирощування якої спрощена порівняно з білою.

Наш досвід – це культивування сорту Аржентельської. Може, з часом теж посадимо гібриди, оскільки вони дають більшу врожайність, тому й зацікавлюють. На Херсонщині отримують  до 10 т/га, і це чудово. Нам до цього ще рости, адже зараз ми зібрали лише 1,5 т/га і збір триватиме ще до кінця червня.

Ну і якщо говорити про затратність, то спаржа потребує  багато ручної праці, як я вже говорив. Важко знайти відповідальних людей. Наприклад, коли ми садили перший рік, то працівники хотіли швидше закінчити роботу, садили по декілька рослин на місце однієї рослини, відповідно, врожай у цих місяцях слабкий. Так само треба бути обережним і під час збору спаржі, рослини потрібно зрізати та складати у ящики акуратно, аби не пошкодити цей тендітний продукт. Збір проводиться щоденно протягом 1,5-2 місяців. Опісля: охолоджуємо, миємо, нарізаємо, калібруємо та фасуємо у відповідні пучки.

– Наостанок, поділіться, куди збуваєте вирощену продукцію?

– Ой, тут у нас взагалі «весела» історія. Коли ми зібрали свій перший врожай і планували реалізувати його у місцеві ресторани, «вдарив» Covid-19. Заклади зачинилися на карантин… Але ми не здалися, налагодили продаж через інтернет, відправляли Новою Поштою по Україні, виконували з доставкою  «на дім», частково реалізовували на овочевому ринку Тернополя.  Цього ж року – війна. Ситуація зі збутом знову ненайкраща. Зараз реалізовуємо аналогічно, плюс поставляємо в магазини, ресторани та на оптовий ринок «Шувар».

Віримо, все буде добре, перемога вже швидко, тож будемо й надалі працювати і вирощувати задля майбутнього України, на славу Творцю.

Анна Артим

Залишити коментар: