Новини

Ріпак перейшов до однієї з основних фаз свого розвитку

22.04.2022
Ріпак перейшов до однієї з основних фаз свого розвитку

Виходимо на фінішну пряму у вегетації ріпаку і готуємося до внесення препаратів

На сьогодні у всіх «ріпакосіючих» регіонах країни культура перейшла до однієї з головних фаз свого розвитку, яку можна порівняти з «великим періодом» колоса у зернових (стадія ВВСН 31-32,  стеблування), а в деяких районах півдня, де рослина мала гарний розвиток восени та швидкий ріст стебла навесні, вже спостерігається перехід до стадії бутонізації – ВВСН 51.

Основні особливості розвитку ріпаку в даний період:

  • під час стеблування до стадії бутонізації ріпак поглинає щодня до 5 кг/га азоту;
  • фаза стеблування, в залежності від гібриду, розвитку рослини та агрокліматичних факторів проходить 15-25 днів;
  • з початком стеблування завершується ріст кореня;
  • починаючи з фази бутонізації для оптимальної продуктивності вистачає температури 16-20°С.

Основні завдання  в дані фази розвитку :

  • правильне застосування фунгіцидів з рістрегулюючою дією;
  • внесення борвмісних препаратів;
  • внесення інсектицидів.
Ріпак перейшов до однієї з основних фаз свого розвитку

Далтон

Важливим і водночас непростим заходом є внесення фунгіцидів з рістрегулюючою дією. Складність ситуації полягає в тому, щоб правильно визначитися, як з препаратом, так і з нормою його застосування, адже рослини рано навесні перебували на різних етапах розвитку – від 4-6 листків до 10-12 і більше, та ще й мають різні особливості відновлення вегетації та формування рослини в цілому. Також слід зауважити, що при визначенні вази для внесення, важливо врахувати не загальну висоту рослину, а саме видовження головного пагона.

Доступними і поширеними для внесення є препарати на основі азолів, які застосовуються в чистому  вигляді ( тебуконазол, метконазол ) та змішані, як між собою ( тебуконазол + метконазол, тебуконазол +протіоконазол,  флутриафол+ тебуконазол), так і з іншими інгібіторами росту ( метконазол+мепікват-хлорид). Азоли, як і мепікват-хлорид, рано втручаються в синтез гіберелінів, тому їх важливо застосувати рано, перед інтенсивним ростом стебла. Обидва справляють переважно стримувальну дію на головний пагін ріпаку, через що нижні розгалуження можуть розвиватися сильніше. Також раннє внесення регуляторів росту запобігає значному  зниженню розтріскування стебла, внаслідок весняних заморозків. Пам’ятаймо, що стримуюча дія зберігається 2-3 тижні і за необхідності, особливо в вологих умовах, потрібно друге внесення у стадії початок бутонізації.

Ріпак перейшов до однієї з основних фаз свого розвитку

Рекомендації, щодо застосування рістрегуляторів наступні:

  • на слаборозвинутих посівах з 4-6 листками при відновлені вегетації перше обприскування проводити при висоті стебла до 10см середньою нормою препаратів, а друге внесення повторити за висоти рослин 20-25 см оптимальною нормою препаратів;
  • на посівах, що утворили до зими 10-12 і більше листків, мають добре сформовану густоту рекомендовано однократне внесення фунгіцидів з рістрегулюючою дією в нормах рекомендованих виробником.

Також при виборі рістрегуляторів і норм застосування треба враховувати як перебіг кліматичних умов (підвищена вологість, посуха, зниження температур з можливими нічними приморозками), так і особливості розвитку гібридів. Слід зауважити, що гібриди з меншою схильністю до вилягання і здатністю формувати рослини компактного розміру мають меншу потребу в високих дозах препаратів з їх більш вираженою рістрегулюючою дією. І навпаки, гібриди, які формують більш потужний габітус, є високорослими і при певних умовах (висока густота та фон живлення при надмірній вологозабезпеченості) схильні до вилягання – потребують збільшених норм використання рістрегуляторів.

Важливим заходом навесні є внесення бору. Найефективнішим для внесення є період від початку стеблування до ранньої стадії бутонізації ( ВВСН 51). Обсяг внесення бору від 150 до 300г/га.

Ріпак перейшов до однієї з основних фаз свого розвитку

Слід пам’ятати і про шкідників. В дані фази розвитку ріпаку активності набуває плямистий прихованохоботник, який відкладає яйця переважно у яйцеві комірки з нижнього боку листа. Пізніше, коли ріпак активно росте вгору, личинка пробурюється у стебло через листкові черешки. Листя жовтіє і опадає. Личинка вгризається у стрижень стебла і пошкоджує його утворюючи ходи. Плямистий прихованохоботник заселяє посіви протягом тривалого часу, майже до цвітіння. Шкода завдана ним посилюється внаслідок  враження фомозом, вертицильозом, склеротиніозом, що підвищує ризик розтріскування стебла і вилягання рослини. Економічний поріг шкодочинності – 1 жук на рослині призводить до зниження врожайності на 20-25%.

ДСВ – Інновації для Вашого успіху!

Олександр Лавренко, регіональний менеджер, ТОВ «ДСВ-Україна».

Залишити коментар: