Новини, Рослинництво

Російсько-українська війна її вплив на екологію та ґрунти повоєнної України

20.05.2023

Оптимальні умови ґрунтового середовища – основа реалізації генетичного потенціалу рослин

Війна має руйнівний вплив на всі сфери життя, в усіх її формах спричиняє деструктивні зміни у якості соціумів та оточуючого середовища. Найагресивнішою формою ведення війни є бойові дії, які спричиняють найбільші фізичні, хімічні та психологічні впливи на їх учасників, населення й оточуюче середовище.

Людство завжди було не досить миролюбним, світова історія бачила багато воєн та військових конфліктів. В історії України є досить багато кровопролитних періодів. За плечима українців – великий досвід долання наслідків війни. На жаль, Україна відчуває війну сповна і зараз.

Російсько-українська війна її вплив на екологію та ґрунти повоєнної України

Антонюк А. С.

Сьогодні ми маємо величезну кількість різноманітної зброї, яка використовується на лінії вогню. Кожен її вид має різний вплив на довкілля, залежно від того, як і де вона використовується. Наведемо більш детальний опис впливу деяких видів зброї на довкілля в умовах воєнних дій.

Авіаційна зброя: призводить до значного забруднення повітря, вод та ґрунту. При використанні бомб та ракет, які містять вибухові речовини, може виникнути значний шкідливий вплив на довкілля, що викликає знищення рослинності та пошкодження екосистем.

Танкова зброя: призводить до забруднення ґрунту та знищення рослинності. Танки та броньовані транспортні засоби можуть викликати ерозію ґрунту і знищувати рослинність своєю вагою, фізичним та вогневим впливом.

Артилерійська зброя: спричиняє забруднення ґрунту і повітря. Гармати та ракетні системи можуть викликати значні викиди шкідливих речовин в повітря й воду, що негативно впливатиме на екосистему.

Хімічна зброя: викликає катастрофічні наслідки забруднення повітря та водних ресурсів. Отруйні гази й хімічні речовини можуть поширюватись у повітрі та потрапляти в водні джерела, що спричиняє серйозні наслідки для довкілля та здоров’я населення.

Вогнемети: призводять до знищення рослинності та пошкодження ґрунту внаслідок термічного впливу. При збройних конфліктах вогнемети часто використовуються для знищення укриттів ворога.

Стрілецька зброя та засоби забезпечення одиниці особового складу: забезпечує фізичний та хімічний вплив на рухомі й нерухомі об’єкти навколишнього середовища.

Варто зазначити, що в сукупності застосування усіх засобів ведення військових дій навколишнє середовище зазнає суттєвого впливу через фізичні та хімічні фактори (спорудження окопів, формування та руйнування  інженерних споруд, вирви, осколки, забруднення залишками інфраструктури, хімічними речовинами, нафтопродуктами, важкими металами тощо).

Російсько-українська війна її вплив на екологію та ґрунти повоєнної України

Рис. 1. Карта лінії зіткнення на 11.04.2023 року

Найбільш важливим та вразливим компонентом біогеосфери є ґрунтовий покрив, формування якого в межах України  відбувалося в останні 10 млн років. Якщо врахувати, що 1 см гумусового горизонту ґрунту утворюється приблизно за 100 років, то для відновлення природної родючості ґрунту потрібен досить тривалий час.

Механічний вплив на ґрунтовий покрив при воєнно-техногенному навантаженні полягає у його  механічній деформації  під час пересування колісної та гусеничної військової техніки, безпосереднього руху військ, будівництва приповерхневих та підземних споруд, бомбтурбації, розмінування територій та будівництва оборонної інфраструктури. Механічний вплив супроводжується хімічним забрудненням ґрунтів, що призводить до безстрокового виведення земель з експлуатації та заборони на їхнє використання.

За матеріалами сайту «Екодія», основним фізичним впливом на ґрунт є рух техніки та педотурбація вибухової дії, що викликає ущільнення з пошкодженням гумусового горизонту та має прямі негативні наслідки щодо порушення водного балансу ґрунту, спричинює розвиток вітрової та водної ерозії. При зниженні ступеня щільності підвищується розрідження водонасичених дисперсних ґрунтів, відбувається їх перехід у текучий стан внаслідок руйнування структурних зв’язків під дією динамічного навантаження. Цей процес протікає в кілька стадій:

1) руйнування структури ґрунту;

2) власне розрідження незв’язного (піщані відміни) ґрунту;

3) ущільнення ґрунту.

Під дією воєнно-техногенного навантаження відбувається втрата щільності зв’язку між частинками ґрунту, що призводить до повного руйнування структури. Утворення більш щільної структури частинок ґрунту відбувається внаслідок опускання ґрунтових агрегатів в нижні шари розрідженої субстанції. Внаслідок ущільнення ґрунтів погіршується адаптація рослин до змін клімату, посушливих умов і нестачі вологи. Разом з тим, ущільнений в результаті механічного впливу ґрунт стає менш родючим в умовах постійної нестачі продуктивної вологи.

За даними НААН на природних ділянках і на території сільськогосподарських земель внаслідок розривів снарядів, проїзду важкої техніки та будівництва різноманітних укріплень та фортифікацій відбувається значне пошкодження ґрунту та рослинності. Дослідження постраждалих угідь низки населених пунктів Донецької області, у воронках від артилерійських снарядів і в безпосередній близькості від них показали перевищення допустимої фонової норми у декілька разів таких важких металів як марганець, мідь, залізо, свинець, кадмій, хром, олово, галій, нікель, титан, ітрій, цирконій, кобальт, стронцій і цинк.

Проведені дослідження Сумською та Харківською філіями ДУ «Держгрунтохорона» на територіях бойових дій встановили, що вміст валових форм важких металів у пробах порушеного ґрунту перевищує фонові значення від 1,1 до 15,5 разів. Найбільше перевищення – за вмістом свинцю, найменше – за вмістом заліза. Перевищення гранично допустимих концентрацій за вмістом марганцю – у двох пробах (від 2,3 до 2,4 разу); цинку відмічено у всіх 10 пробах ґрунту (від 1,8 до 51 разу); свинцю – у 6 пробах (від 1,5 до 11,6 разів).

Екологія території бойових дій в Україні напряму пов’язана з рушійною складовою економіки, а саме з сільським господарством та його основою – ґрунтами (рис. 1, 2).

На жаль, наразі лінія зіткнення та окупована територія зазнає значного негативного впливу на ґрунт. Пошкоджуються природні та сільськогосподарські території України  далеко за межами вогневих позицій, через регулярні ракетні обстріли росії. Які наслідки буде мати саме ця війна досі невідомо, тому що вона триває. Все це значно відіб’ється на екологічному стані не лише України, а і Євроазіатської частини нашого континенту.

Російсько-українська війна її вплив на екологію та ґрунти повоєнної України

Рис. 2. Карта ґрунтових відмін України

Однозначно, що післявоєнний період буде вимагати тривалої рекультивації ґрунтового покриву сільськогосподарських угідь, що матиме вплив і на особливості агрономічної практики.

Рекультивація земель – це процес перетворення забруднених земель у придатні для використання угіддя. Метою є нормалізація ґрунтових умов та зменшенням хімічного впливу на рослини. Наразі методи обробки забрудненого ґрунту включають фізичну, хімічну та біологічну ремедіацію (очищення). На думку фахівців сайту «Екодія», вибір технології рекультивації значною мірою залежить від характеру та ступеня забруднення, цільового призначення або використання ділянки, що відновлюється, а також від наявності результативних та економічно ефективних технологій. Фізико-хімічні характеристики ґрунту та кліматичні умови також є важливими питаннями при виборі методів рекультивації. Вибір технології очищення, що дає змогу оптимально компенсувати вплив забруднювачів на ґрунти, потребує комплексного розгляду сукупності різних чинників. Головними з цих чинників є: потенційні можливості технології вирішити основне завдання – зниження вмісту забруднюючих речовин; витрати на здійснення процесу; доступність і готовність до застосування технології; вплив на навколишнє середовище; тривалість процесу; громадська думка; оцінка масштабності та вартості.

Автор:
Антонюк А.С., студент 1 курсу кафедри ґрунтознавства та охорони ґрунтів ім. проф. М.К.Шикули, Агробіологічного факультету, НУБіП України.

Керівник:
доцент кафедри ґрунтознавства та охорони ґрунтів ім. проф. М.К.Шикули, кандидат сільськогосподарських наук, Кравченко Юрій Станіславович.

Залишити коментар: