Новини, Рослинництво

Спрощення сертифікації насіння: чому її варто продовжити до кінця війни й далі

09.04.2022

Спрощення сертифікації насіння: чому її варто продовжити до кінця війни й далі

1 березня Міністерство аграрної політики та продовольства України видало своєчасний наказ про спрощення сертифікації насіння: імпортованого та залишків минулих років. У такий спосіб відомство на практиці підтримало аграріїв у воєнний час, полегшивши доступ до насіння. Чому цю ініціативу варто продовжити не лише на період посівної кампанії, але й до закінчення війни та навіть на кілька місяців після її завершення – далі в матеріалі.

Імпортоване насіння

Насамперед хочу зазначити, що Україна торік наростила експорт готового насіння. За 2021 рік він зріс утричі проти попередніх років. Однак, жодна країна на 100% не забезпечена власним насінням. Це стосується й України. Тому ми ввозимо насіння для тієї чи іншої культури з-за кордону.

Найбільше українські аграрії імпортують насіння соняшнику (близько 50%), кукурудзи (близько 20%) та овочевих культур. Також з-за кордону постачається насіння сорго 100% (це не стратегічна культура, але для частини підприємців, які орієнтуються на неї в сівозміні, це важливо) і ріпак (ярий).

Бобові культури (соя, горох, боби) – це зазвичай насіння іноземної селекції, але яке вирощується в Україні. Така сама ситуація з кукурудзою, пшеницею та деякими іншими культурами.

Станом на кінець лютого, згідно з опитуваннями, аграрії України були забезпечені насіннєвим матеріалом майже на 80%. Проте, варто розуміти, що в ці 80% підприємці вкладали вже оплачений товар, який через війну  не повністю доїхав. Тож нестача насіння не є критичною глобально для України, але для деяких господарств це суттєві ризики, зміни в планах, сівозмінах і датах виходу в поле. Тому спрощення процедури сертифікації насіння дало змогу  завершити поставки й пришвидшити рух насіння від виробника до аграрія.

Прискорення на кордоні від 3-5 днів до кількох тижнів

Сьогодні пріоритет – забезпечити аграрія доступом до насіння й ЗЗР. Тому тут варто віддати належне й уряду, і профільному міністерству, які в короткі терміни одразу спрости-

ли процедуру розмитнення. Особливо на етапі фітосанітар-ного контролю. Тобто дозволили проводити вантаж і огляд без проведення фітосанітарної експертизи. Це означає, що якщо вантаж насіння їде з міжнародним фітосанітарним сертифікатом, а Україна його визнала раніше, то він без проблем пропускається.

Як раніше проводилася фітосанітарна експертиза на кордоні: зразок насіння відбирали до лабораторії. Там перевіряли, чи він не заражений, чи відповідає опису продукту, всім нормам і т.д. Це могло тривати від 2-3 днів до 5. Усе залежало від того, на якій культурі й скільки цей аналіз робився. Тому, згідно з нововведеннями, цей проміжок часу сьогодні імпортери не чекають. Це, крім швидшої доставки до аграрія, ще й суттєво розвантажило західний кордон.

Також на цьому етапі контролю було залучено багато різних фахівців: як представників фітосанітарних служб, котрі постійно мали виїжджати й бути на кордоні, так і представників самих компаній. Відтак, зменшилася потреба в залученні значної кількості людей. Бо з багатьох компаній частина співробітників була мобілізована, а частина не може повноцінно виконувати свою роботу чи доїхати до митниці. Тому навіть у цьому аспекті відбулося пришвидшення процесу.

Спрощення сертифікації насіння: чому її варто продовжити до кінця війни й далі

Що з якісними показниками?

У плані внутрішнього переміщення територією країни, урядовці теж спростили сертифікацію насіння на якісні показники. Річ у тім, що в Україні є такий момент: незалежно від того, чи це імпортне насіння, чи вироблене нашими виробниками, воно ще має пройти сертифікацію на посівні якості. Перед тим, як пакуватися в партію і йти до клієнта. Це потребує додаткових аналізів та виїздів на місця для взяття проб. Зараз ці процедури спростилися. Стосовно насіння, яке було вирощене ще минулого року, проводили автоматичну пересертифікацію, щоб не проводити нову. Так само стосвно імпорту: якщо насіння йде з міжнародними сертифікатами, які визнають в Україні, то теж відбувається автоматична пересертифікація. Без додаткових аналізів і виїздів.

Хоча якщо є можливість і замовник має намір та бажання провести цю комплексну процедуру, то вона проводиться.

Ризики

Сьогодні не варто боятися ввезення фальсифікату чи неякісних матеріалів. Адже в Україну їде винятково те насіння, тих сортів, які вже були зареєстровані тут раніше. Незареєстровані раніше сорти не пропускають, вони не проходять митний контроль. Також, якщо йде якась невідповідність між самим вантажем і тим, що зазначено в документі, вантаж теж не допустять. Не пропускається пошкоджений вантаж або такий, в якому наявні ознаки зараження. Щодо цього норми та процедури ніхто не скасовував.

Чому потрібно, щоб ця процедура діяла якомога довше?

Спрощення процедури вже дало свої результати. По-перше, зменшилося навантаження на саму митницю й на західний кордон. Адже через неможливість ввозити будь-що через порти та закриття повітряного авіасполучення, лишився тільки наземний спосіб. По-друге, це справді прискорило перетин кордону, а отже аграрії можуть планувати й починати в термін посівну кампанію.

Зважаючи, що зараз ще тривають бойові дії, а деякі регіони перебувають під окупацією, лишається потреба в спрощеному фітосанітарному контролі. Адже навіть за умови, що війна закінчиться за кілька тижнів, підприємці ще влітку та восени муситимуть закупляти насіння для посівної. Навіть без воєнного стану зі слабкою економікою, ослабленими людськими й фінансовими ресурсами, пришвидшення проходження кордону зніме бюрократичний і логістичний тиск на агровиробників. Тому необхідно, аби ця норма діяла не лише до кінця війни, а й кілька місяців чи пів року опісля, щоб аграрна галузь змогла наростити свій потенціал та повноцінно відновити виробничі потужності.

Сюзана Григоренко, виконавча директорка Насіннєвої асоціації України

Залишити коментар: