Новини, Рослинництво

Становлення селекції та її вплив на створення сортів і гібридів у рослинництві

26.11.2022

Становлення селекції та її вплив на створення сортів і гібридів у рослинництві

Селекція – найдешевший, найрезультативніший та екологічно чистий чинник зростання виробництва продукції рослинництва. Однією із функцій селекції є створення нових сортів і гібридів сільськогосподарських рослин для збільшення виробництва та поліпшення якості вирощеної продукції. Впливаючи безпосередньо на підвищення продуктивності сільського господарства, селекція перетворюється на засіб виробництва. Це відбулося з початком зародження землеробства майже 20 тис. років тому.

Початок примітивної селекції

З часів виникнення землеробства численні сільськогосподарські рослини так змінені людиною, що в них буває важко виявити ознаки подібності з їхніми дикими предками.

Упродовж тисячоліть примітивна селекція дала хороші результати і сприяла створенню цінних форм культурних рослин, які дуже важко поліпшити, навіть застосовуючи сучасні методи селекції. Так, М.І. Вавилов (1927) наводить приклади вирощування в Перу сортів кукурудзи, об’єднаних в групу «Куско», з великими зернами, що в 3-4 рази більші за відомі нині форми, сорти тонковолокнистого бавовнику Акала, Бігбол, Дюранго, що йдуть від цивілізації Майя, а в Алжирі – цибулі з масою цибулини до 2 кг, середньоазіатської дині по 30-70 кг.

Однак на ранньому етапі розвитку землеробства поліпшення рослин відбувалося повільно, успіхи часто були випадковими. Добір проводився інтуїтивно. Людина помітила, що вищу продуктивність дає потомство від добре розвинених рослин, а тому відбирала з них плоди й насіння для наступного висівання. Насіння відбиралося відповідно до типу землеробства і господарства. Поступово знання про рослини нагромаджувалися і добір ставав більш спрямованим і усвідомленим. Перші досягнення в поліпшенні культурних рослин пов’язані з напівсвідомим прагненням стародавніх землеробів використовувати для висівання краще насіння, щоб мати більший урожай. За своїм змістом відбувався штучний добір кращих рослин, який вчені назвали народною селекцією.

Промислова селекція

З розвитком промисловості, появою нових ринків збуту збільшувалося виробництво сільськогосподарської продукції. Примітивні знаряддя сільськогосподарського виробництва було замінено досконалішими. Зріс інтерес до пошуку продуктивніших сортів сільськогосподарських рослин, поширилася їх інтродукція. Виникли товариства, насінницькі фірми, які почали виводити і ви-пробовувати сорти, розмножувати їх, реалізовувати насіння.

Так, у 1727 р. поблизу Парижа створено знамениту насінницьку фірму «Вільморен», яка досі функціонує і є основним постачальником сортового насіння у Франції. Селекціонери цієї фірми вели пошук ефективних методів поліпшення культурних рослин. У середині XIX ст. Л. Вільморен започаткував використання індивідуального добору з оцінюванням відібраних родоначальних форм за якістю їх потомства (маса коренеплоду і цукристість) у цукрових буряків. Проводячи багаторазовий індивідуальний добір, Л. Вільморен підвищив вміст цукру в коренеплодах з 10 до 15 %. Цукристість коренеплодів збільшувалася кожні 10 років на 1%. Також у XIX ст. А. Вільморен почав використовувати гібридизацію для виведення сортів озимої пшениці. Інноваційний розвиток тривало багато років, що дозволило компанії «Вільморен» запропонувати світові свої перші гібриди: томата, редису, моркви стійкою до Alternaria, партенокарпічних огірка для відкритого грунту, буряка стійкою до ризоманії, цвітної капусти тощо.

Пізніше в Німеччині засновано фірму «Кляйнванцлебен», селекціонери якої одними з перших після Л. Вільморена почали широко застосовувати індивідуально-родинний добір для цукрових буряків і механізували процес аналізу на вміст цукру в коренеплодах, аналізуючи по кілька мільйонів коренеплодів за рік.

У другій половині XIX ст. у Свальофі (Швеція) створено шведське товариство з насінництва, яке почало виводити нові сорти і розмножувати насіння пшениці, ячменю, вівса, бобових і кормових культур. Згодом це товариство перетворилося на всесвітньо відомий науково-методичний центр країни. Селекціонери Свальофської станції крім великої практичної роботи приділяли значну увагу розробленню принципів методики і техніки селекції. Тут з 1891 р. широко застосовували розроблений Я. Нільсоном метод індивідуального добору вівса і пшениці. Пізніше почали використовувати оригінальний метод популяцій, запропонований у 1908 р. Н.Г. Нільсоном-Еле.

У XIX ст. було створено багато насінницьких фірм у Німеччині, Англії, США та інших країнах, які досягли значних успіхів у поліпшенні окремих видів рослин (кукурудза, цукрові буряки, соняшник, деякі види кормових культур).

Селекційна робота стала прибутковою, одним із об’єктів торгових підприємств, почала зароджуватися промислова селекція. Яскравим прикладом можна назвати діяльність тепернішньої компанії «Pioneer», біля витоків якої стояв Генрі А. Уоллес (1926 р.). Він заснував разом з невеликою групою бізнесменів із Де Мойну підприємство, що пізніше стало зватися «Хай-Бред Корн Компані» і займалося гібридизацією кукурудзи. В перший рік новостворена компанія виробила близько 25 тонн насіння та реалізувала 65% цього насіння. В середині 30-их років до назви компанії було додано слово Pioneer, щоб вирізнити себе від інших компаній, які займались гібридною кукурудзою.

Загалом, крім підвищення врожайності сільськогосподарських культур, реалізація деяких селекційно-генетичних програм дала змогу створити сорти і гібриди рослин з вищим умістом білка(у тому числі незамінних амінокислот), цукрів, вітамінів та інших біологічно цін-них речовин, що сприяло не тільки збільшенню виробництва про-дуктів харчування, а й поліпшенню їхньої якості.

Підготував Андрій Сава, к.е.н., с.н.с.

Підручник «Селекція і насінництво
сільськогосподарських рослин». Київ, Вища освіта, 2006;
http://uk.wikipedia.org, http://osvita.ua, http://pioneer.com

Залишити коментар: