Гість номера, Новини

Світлана Литвин, аналітик УКАБ: «Продовольча криза в Україні може бути лише в областях, які перебувають під окупацією, іншим регіонам нічого не загрожує»

11.06.2022

Світлана Литвин, аналітик УКАБ: «Продовольча криза в Україні може бути лише в областях, які перебувають під окупацією, іншим регіонам нічого не загрожує»

Війна в Україні триває. Наші славетні військові з усіх сил боронять рідну землю від російських загарбників. Зі свого боку відкрили аграрний фронт і вітчизняні аграрії, котрі, ризикуючи власним життям, вдень та вночі, подекуди навіть під обстрілами, засівають поля, аби виростити врожай та вберегти державу від голоду.

Аби дізнатися детальніше, як фермери працюють в умовах воєнних дій, ми поспілкувалися зі Світланою Литвин, аналітиком УКАБ.

– Пані Світлано, як наразі проходить посівна?

– Посівна кампанія 2022 року є найскладнішою за всю історію незалежності України. Для територій, які не зазнали окупації та на яких не ведуться активні бойові дії, основними складнощами є забезпеченість ресурсами. Відак, в середньому аграрії на 40% забезпечені необхідним пальним, на 60% – засобами захисту, на 75% – насінням та на 80% – добривами. Значним обмежуючим фактором також слугує обмеженість фінансових ресурсів для закупівлі цих необхідних складових посівної. Через практично повну відсутність експорту через блокаду морських портів в аграріїв залишилася продукція, обсяги якої перевищують внутрішні потреби України, і які передбачалися для експорту та отримання експортної виручки. Зараз можливості реалізувати цю продукцію практично не має. Однак і аграрії, і уряд активно працюють над вирішенням цих питань.

Посівна в Україні розпочалася в усіх областях, окрім Луганської. Навіть частково на територіях, які знаходяться недалеко від активних бойових дій. Однак посівну кампанію неможливо здійснити на всій території України, як було раніше. Згідно наших оцінок, під ярі культури будуть задіяні близько 14 млн. га (75%) площ у 2022 році. Найбільші втрати на півдні, сході та північному сході. Ці території або перебувають у зоні активних бойових дій (частина Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської та Харківської областей), або вже визволені від окупації, але на них неможливо провести посівну через мінування полів та зруйновану матеріально-технічну базу (частина Київської, Чернігівської та Сумської областей).

Наразі майже завершився перший етап посівної кампанії – посів ранніх ярих культур – ячменю, пшениці, вівса, гороху,  цукрового буряку, ріпаку. Зараз активно сіють соняшник, кукурудзу, картоплю, сою, гречку. Станом на 9 травня, було засіяно 8,6 млн га. Ці результати трохи відстають від того, що ми мали минулого року, як через складнощі, що виникають під час проведення поточної посівної, так і за рахунок більш холодної весни порівняно з минулорічною.

– На які культури доводиться переорієнтовуватись?

– Багато аграріїв заявляли про заміну частини площ під кукурудзу на користь соняшнику, сої, гречки, інших зернових колосових культур. Такі зміни спричинені тим, що кукурудза потребує більше вкладень на гектар, порівняно з іншими культурами, більше витрат на сушіння восени та більші потужності для зберігання і транспортування на експорт, який наразі вкрай обмежений спроможністю залізничного, автомобільного та річкового транспорту.

За результатами опитування компаній-членів УКАБ та оцінки втрати посівів у тимчасово окупованих та постраждалих регіонах, було проведено модулювання зміни площ основних ярих сільськогосподарських культур, згідно якого площі посіву ярого ячменю цьогоріч можуть становити 906 тис. га (-32% до загальних площ 2021 року), площі кукурудзи скоротяться до 3,8 млн га (-31%),  соняшнику  очікується 4,7 млн га (-28%), площі сої збільшаться до 1,4 млн га (+12%).

Незважаючи на збільшення площ під соняшник та ячмінь на вільній від окупантів території, компенсувати втрату площ цих культур на окупованих територіях в повному обсязі неможливо. Соняшник та ячмінь традиційно здебільшого вирощувався на півдні та сході України. Також значними є втрати площ під томатами, цибулею, баклажанами, перцем, горохом, гірчицею та баштанними культурами.  Саме на ці культури українські сільгоспвиробники також звертають увагу для збільшення їх посівних площ на вільних українських землях.

– Як відбуваються технологічні операції у полях, зокрема захист культур? Чи вдосталь необхідних продуктів?

– Аграрії України намагаються у міру своїх можливостей виконувати всі технологічні операції, незважаючи на певну обмеженість ресурсів. На початок цьогорічної посівної кампанії забезпеченість засобами захисту рослин становила близько 60%. Однак, особливістю використання різних видів засобів захисту рослин є поступове їх використання протягом всього процесу вирощування культур у міру виникнення певних проблем. Тому ще є час на закупку та доставку недостаючих компонентів системи захисту рослин від наших іноземних партнерів. Можна сміливо сказати, що поточна ситуація не вплине критично на фінальну врожайність.

– Яка ситуація з експортом зернових, оскільки через порти це наразі робити неможливо?

– В українських експортерів наразі є три основні шляхи: залізницею до західних кордонів країни, а далі в європейські порти, або ж транспортування за допомогою барж Дунаєм у морські порти Румунії.

Експорту цими шляхами заважає низка проблем. Перш за все, це технічні складнощі, такі як різна ширина залізничних колій в Україні та ЄС, через що доводиться перевантажувати продукцію або змінювати ширину коліс, нестача вагонів, барж, неготовність залізничних операторів та інших учасників ланцюга поставок країн ЄС до наших обсягів зерна тощо.

Через вищезгадані проблеми пропускна спроможність цих шляхів не може замінити морські порти – зараз вона становить максимум 1 млн тонн на місяць, що в 5-6 разів менше, ніж можливості морських портів.

Якщо зазвичай Україна за допомогою морських портів мала можливість експортувати приблизно 5 млн тонн зерна та 500-600 тис. тонн соняшникової олії на місяць, то за результатами березня 2022 року залізницею кордон перетнуло лише 220 тис. тонн зерна та 15,8 тис. тонн олії. Результати квітня більш втішні і становлять 920 тис. т зерна та 150 тис. т соняшникової олії.  Однак навіть за максимальної пропускної спроможності всіх альтернативних шляхів експорту, надлишки кукурудзи, що є в Україні, будуть вивозити понад рік, і то за відсутності експорту інших зернових. І, фактично, у нас спроможності для вивезення нового врожаю наразі немає. Україні ж потрібно експортувати не менше 3-3,5 млн т/міс. для того, щоб уникнути проблем із псуванням зерна у сховищах.

– Окупанти масово вивозять наше зерно. Чи загрожує Україні голод?

– Наразі під тимчасовим контролем росіян 25% посівних площ на Півдні та Сході України. Так, росіяни вивозять з Півдня у тимчасово анексований Крим зерно, викрадене в українських фермерів. Однак, продовольча криза в Україні може бути лише в областях, які перебувають під окупацією, іншим регіонам нічого не загрожує. Україна є великим світовим виробником та експортером сільськогосподарської продукції, яка виробляє значно більше, ніж споживає. На території України є значні запаси не лише зернових, а й основних базових продуктів харчування. Тому ті обсяги, які вивозяться зараз з окупованих територій, не спричинять дефіцит зернових в інших областях.

– На полях масово виявляють міни. Чи можна вирішити цю ситуацію і ще провести роботи на цих землях?

– У районах бойових дій до 10−15% полів забруднені залишками снарядів та мін, є поля, заблоковані через замінування доріг. Замінованність полів є одним із факторів, який не дозволяє вчасно провести посівні роботи. З цією проблемою поки що здебільшого зіштовхнулися в Київській, Чернігівський, Сумській областях, тобто облястях, які були під тимчасовою окупацією російських військ. Уже розпочалися роботи по розмінуванню цих територій відповідними службами, однак цей процес доволі тривалий, і дуже маленька ймовірність, що на цих територіях встигнуть провести посівну. Навіть, якщо поля знаходилися на певній відстані від активних бойових дій, але є підозри на наявність вибухонебезпечних рештків після обстрілів, то також викликаються відповідні служби для перевірки територій.

Залишити коментар: