У Держпродспоживслужбі розповіли про передпосівний захист насіння від хвороб

Розпочинається осіння посівна кампанія. Саме час провести протруєння підготовленого посівного матеріалу препаратами відповідного спектру фунгітоксичної дії та рівня захисної спроможності стосовно комплексу хвороб, бо, згідно з дослідженнями, 60% видів фітопатогенів передаються через насіння. Посів зараженим насінням призводить до передачі хвороб на вегетаційні рослини і у такий спосіб створює і підтримує вогнища інфекції в полі.

Захист насіння від хвороб є дуже важливим для  розвитку сходів культури і наступної реалізації генетичного потенціалу сорту й отримання якісних врожаїв.

Але на сьогодні  не розроблені критерії для вибору протруйників. Відомо багато випадків, коли цитотоксичне навантаження  протруювачів значно перевищувало рівень інфікування насіння, що виявлялось у зменшенні польової схожості, отриманні слабких та нерівномірних сходів. Тобто застосування протруйників “наосліп” може принести більше шкоди, ніж користі. 

 Важливим є проведення фітоекспертизи насіння, під час якої якісно і кількісно фіксується видовий склад патогенів, що передаються з посівним матеріалом, характер їх локалізації в насінні. Зокрема, фітоекспертиза дозволяє визначити наявність таких збудників хвороб, як фузаріоз, альтернаріоз, гельмінтоспоріоз, пеніцільоз та ін., а головне – сажкову інфекцію. 

Основні хвороби, що передаються через насіння.

Пшениця: Альтернаріоз, гельмінтоспоріоз, карликова, летюча, тверда та стеблова сажка, септоріоз, смугаста плямистість,темно- бура плямистість (чорний зародок),фузаріоз;

Жито: Альтернаріоз, гельмінтоспоріоз, ріжки, летюча, тверда та стеблова сажка,септоріоз, темно-бура плямистість (чорний зародок),фузаріоз;

Ячмінь: Гельмінтоспоріоз, летюча, чорна (несправжня) та тверда (кам’яна) сажка, септоріоз, темно-бура плямистість(чорний зародок), фузаріоз.

На підставі результатів фітоекспертизи можливі наступні варіанти використання насіннєвого матеріалу:

– висівати насіння без протруювання – за відсутності або мінімальному рівні зовнішньої і внутрішньо-насіннєвої інфекції;

– знезаражувати посівний матеріал біологічним протруювачем або комплексом біозасобів (їх вартість на 30–50 % нижче ціни хімічних протруйників);

– висівати насіння, оброблене найбільш ефективним і економічно вигідним хімічним протруювачем або композицією хімічних протруйників;

– відмовитися від використання даної партії насіння в зв’язку з тим, що застосування засобів захисту не суттєво змінить їх стан.

Старт у технологічному процесі вирощування врожаю залежить від того, як буде підготовлений насіннєвий матеріал.

Джерело: Держпродспоживслужба у Волинській області