Україна зберігає позиції серед ТОП 5 постачальників органічної продукції до ЄС. Що показують дані?

Попри скорочення загального обсягу поставок у 2025 році, Україна залишається одним із ключових постачальників органічної продукції на ринок Європейського Союзу (ЄС). За даними Європейської Комісії, імпорт української органічної продукції в ЄС становив 174,7 тис. тонн, що забезпечило Україні п’яте місце серед країн-імпортерів. Водночас зміна структури поставок свідчить про важливий процес: частка традиційних зернових та олійних культур поступово зменшується, а експорт дедалі більше доповнюється продукцією з вищою доданою вартістю. Деталі розібрали у статті.

Європейський ринок органічної продукції продовжує зростати

Звіт Європейської Комісії «Імпорт органічної агропродовольчої продукції до ЄС: ключові досягнення 2025 року» відображає, що Європейський Союз у 2025 році імпортував рекордний обсяг органічної агропродовольчої продукції — майже 3 млн тонн. За даними Європейської Комісії, імпорт зріс із 2,64 млн тонн у 2024 році до 2,98 млн тонн у 2025-му, тобто на 12,8%. Це найвищий показник за весь період збору відповідних даних, починаючи з 2018 року.

У 2025 році зростання відбулося у більшості основних категорій продукції. Найбільшу частку імпорту традиційно становили фрукти та горіхи — 1,09 млн тонн, або 36,7% загального обсягу. На другому місці — олійні та білкові культури з 524,9 тис. тонн (+20,5%), на третьому — зернові культури, імпорт яких сягнув 309,6 тис. тонн (+13,9%). Водночас особливо динамічно зростали категорії продукції з вищою доданою вартістю: імпорт органічних кави, чаю, какао та спецій збільшився на 25,5%, до 286,9 тис. тонн.

Таким чином, європейський ринок органічної продукції не лише розширюється кількісно. Змінюється і структура попиту: поряд із сировинною продукцією зростає частка продуктів переробки та продукції із вищою доданою вартістю. Для українських виробників та експортерів розуміння цих тенденцій є важливим для оцінки перспективних товарних категорій і планування подальшого розвитку на ринку ЄС.

Саме тому особливого значення набуває доступ до актуальної та детальної статистики європейського органічного ринку. Звіт Єврокомісії базується на даних системи TRACES та дозволяє порівнювати обсяги імпорту за країнами походження, категоріями продукції та напрямами. Для українського бізнесу це практичний інструмент, який допомагає краще розуміти зміни на ринку ЄС, оцінювати конкурентне середовище та визначати потенційно перспективні напрями експорту.

Щоб зробити цю аналітику доступнішою для українських учасників органічного сектору, звіт було перекладено українською мовою. Як зазначає Ігор Кравченко, місцевий керівник швейцарсько-української програми QFTP: «Доступ до актуальної аналітики українською мовою допомагає виробникам, переробникам та експортерам краще орієнтуватися в тенденціях європейського органічного ринку, оцінювати перспективні напрями та приймати більш обґрунтовані бізнес-рішення». 

Переклад українською мовою виконано у партнерстві з ДУ «Офіс з розвитку підприємництва та експорту», ТОВ «Органік Стандарт», ГС «Органічна ініціатива» та OrganicInfo.ua за підтримки Швейцарії в межах швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» (QFTP), що впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у партнерстві із SAFOSO AG (Швейцарія).

Україна залишається серед ключових постачальників органічної продукції

На тлі постійних викликів та перешкод результат України є особливо показовим. У 2024 році обсяг експорту української органічної продукції до ЄС становив 203,9 тис. тонн, а у 2025 році — 174,7 тис. тонн. Скорочення склало 14,3%. Попри це, Україна зберегла п’яте місце серед найбільших країн-імпортерів органічної продукції до ЄС із часткою 5,9% загального імпорту.

Для порівняння, перше місце посів Еквадор — 435,0 тис. тонн (+10,1%), друге — Китай із 314,4 тис. тонн (+31,5%), третє — Перу з 220,3 тис. тонн (+15,8%), четверте — Домініканська Республіка із 177,6 тис. тонн (+5,4%). Україна посіла місце одразу перед Туреччиною, яка поставила 149,9 тис. тонн органічної продукції.

Водночас скорочення українських поставок значною мірою зумовлене змінами в окремих товарних категоріях, зокрема олійних та білкових культурах, де на обсяги експорту вплинули нові регуляторні вимоги в Україні. 

Головна зміна — скорочення експорту олійних культур з України

Найбільший вплив на загальну динаміку українського експорту у 2025 році мало скорочення поставок олійних та білкових культур. Їхній обсяг зменшився з 78,1 тис. тонн у 2024 році до 48,8 тис. тонн у 2025-му, тобто на 37,5%. Водночас Україна залишилася третім найбільшим постачальником цієї категорії до ЄС із часткою 9,3%.

Ця зміна є принциповою для розуміння загальної статистики. Олійні та білкові культури — одна з найбільших складових українського експорту органічної продукції, тому скорочення поставок цієї групи суттєво позначилося на загальному результаті року.

Одним із факторів стало ускладнення торгівлі окремими культурами. Як зазначав директор органу сертифікації «Органік Стандарт» Сергій Галашевський, у 2025 році експорт органічної продукції був дещо слабшим, ніж роком раніше, а восени особливо помітно уповільнилися поставки сої через додаткові торговельні бар’єри. Це можна пов’язати із запровадженням Україною минулого року так званих «соєвих правок», оскільки частина виробників не встигла або не змогла належним чином адаптуватися до нових вимог і підтвердити свій статус. 

Експорт зернових — стабільність попри складні умови

На відміну від олійних, експорт органічних зернових з України до ЄС у 2025 році дещо зріс. Поставки збільшилися з 83,7 тис. тонн до 85,9 тис. тонн, або на 2,5%. Україна при цьому зберегла абсолютне лідерство у цій категорії, забезпечивши 27,7% усього імпорту органічних зернових в ЄС.

Показник є особливо важливим з огляду на воєнні ризики, логістичні обмеження та загальну нестабільність міжнародної торгівлі. Українські виробники й експортери продовжують утримувати сильні позиції у категорії, де країна має значні виробничі переваги.

Фрукти та горіхи: менші обсяги, але більші можливості

Ще однією важливою категорією залишаються органічні фрукти та горіхи. У 2025 році поставки з України до ЄС зменшилися з 22,5 тис. тонн до 20,3 тис. тонн, або на 10,1%. Частка України в загальному імпорті цієї категорії становила 1,9%, що забезпечило Україні дев’яте місце.

Саме у фруктово-ягідному сегменті відбувається один із найцікавіших структурних змін українського органічного експорту. За словами Сергія Галашевського, останніми роками в експорті зростає частка продукції з вищою доданою вартістю. Якщо раніше зернові та бобові культури могли формувати до 99% експорту, то поступово їхня частка в загальному обсязі експорту скорочується. Натомість збільшується експорт напівфабрикатів з фруктів, горіхів і овочів, продукції тваринництва та круп. 

Це важливий сигнал для українського агробізнесу: конкурентоспроможність на європейському ринку може визначатися не лише кількістю виробленої сировини, а й здатністю переробляти її всередині країни, створювати готовий продукт та відповідати попиту європейських споживачів.

Що стоїть за зниженням експорту?

Загальне скорочення експорту української органічної продукції до ЄС не варто трактувати як втрату позицій на європейському ринку. Україна залишається у п’ятірці найбільших постачальників, а в окремих категоріях продовжує посідати провідні позиції.

Варто врахувати, що конкуренція за європейський ринок органічної продукції посилюється. З одного боку, це створює додатковий тиск на українських виробників. З іншого — демонструє масштаб самого ринку та наявність простору для подальшого розвитку.

Для України стратегічним завданням стає не просто збереження обсягів експорту, а поступова зміна його структури — від переважно сировинної до більш диверсифікованої, з більшою часткою продуктів переробки та готових товарів.

Саме тенденцію до збільшення продукції з вищою доданою вартістю Сергій Галашевський називає однією з найбільш позитивних змін останніх років.

«Для органічного сектору ця тенденція має особливе значення. Додана вартість формується завдяки переробці продукції, розвитку власних брендів та виходу безпосередньо на споживчі ринки. Українським виробникам це дає можливість отримувати більшу частку доходу від реалізації готової продукції», — зазначав він. 

Водночас створення продукції з вищою доданою вартістю потребує інвестицій: у переробні потужності, технології, пакування, маркетинг, сертифікацію та розвиток експортних каналів. Для українського бізнесу, який працює в умовах війни, такі інвестиції є складнішими, але водночас саме вони можуть визначити конкурентоспроможність сектору в довгостроковій перспективі.

Підтримка Швейцарії як інвестиція у розвиток ринку

Важливу роль у зміцненні українського органічного сектору відіграє міжнародна технічна підтримка. Зокрема, системна підтримка Швейцарії, яка спрямована на розвиток загальної спроможності сектору, доступ до знань, аналітики та міжнародних ринків.

«Стійкість українського органічного сектору та його присутність на європейському ринку — це результат роботи самих виробників і експортерів, але водночас і системної підтримки, яка допомагає бізнесу розвиватися навіть у надзвичайно складних умовах. Для нас важливо, щоб українські виробники не просто зберігали свої позиції, а мали можливості переходити до виробництва продукції з вищою доданою вартістю та зміцнювати свою конкурентоспроможність як всередині країни, так і на зовнішніх ринках», — зазначає Ігор Кравченко, місцевий керівник швейцарсько-української програми QFTP.

За останні роки в межах різних програм та проєктів, зокрема QFTP, проєкту «Жіноче підприємництво в органічному секторі» (WEOS), що впроваджувалося Міжнародною благодійною організацією «Інформаційний центр «Зелене досьє» у партнерстві з громадською спілкою «Органічна ініціатива», українські органічні підприємствам отримали грантову підтримку, пройшли навчання щодо покращення знань в маркетингу і просування продукції, підтримку участі у міжнародних виставках і торговельних заходах всередині країни. Також підприємства отримували доступ до актуальної ринкової аналітики, європейського досвіду та практичної інформації для розвитку бізнесу. 

Висновки

Результати 2025 року показують, що Україна зберігає міцні позиції на європейському ринку органічної продукції, попри скорочення загальних обсягів експорту. Водночас структура поставок поступово змінюється: поряд із традиційними зерновими та олійними культурами зростає роль переробленої продукції та товарів із вищою доданою вартістю. Для подальшого зміцнення позицій на ринку ЄС українському органічному сектору важливо розвивати переробку, власні бренди та експорт готової продукції. Системна підтримка партнерів, зокрема Швейцарії в межах різних програм, створює додаткові можливості для того, щоб українські виробники не лише зберігали присутність на ринку ЄС, а й переходили до нової моделі експорту.