Рослинництво

Урожайність і цукристість коренеплодів цукрового буряка залежно від листкового підживлення

17.06.2020

Одним із найбільш ефективних шляхів підвищення урожайності буряка цукрового є система живлення рослин через основне удобрення, кореневе та позакореневе підживлення макро- та мікроелементами. Застосування мікроелементів у сучасному рослинництві є невід’ємною складовою технології. Листкове підживлення дає змогу оптимізувати норму та співвідношення між елементами живлення під час вегетації рослин. Брак або недоступність певних елементів живлення через погодні умови або відсутність їх у ґрунті призводить до недобору врожаю і погіршення його якості.

Вплив на врожайність

На дослідному полі кафедри технологій у рослинництві Львівського національного аграрного університету провели дослідження. Вивчали кілька продуктів для листкового внесення. Використовували карбамід у фазі змикання листків у міжряддях, 10 кг/га на 200 л робочого розчину (5 % розчин), мікродобриво Кристалон Коричневий (у фазі змикання листків у міжряддях, 3 кг/га на 200 л робочого розчину), сульфат магнію (у фазі змикання листків у міжряддях, 10 кг/га на 200 л робочого розчину (5 % розчин) та їхні суміші.

Результати досліджень свідчать, що листкове підживлення мікродобривами на варіанті з внесенням мінеральних добрив у нормі N240P180K280 забезпечило значне підвищення продуктивності буряка цукрового. Внесення карбаміду підвищило врожайність коренеплодів на 4,3 т/га відносно контрольного варіанту без листкового підживлення (табл. 1). За використання мікродобрива Кристалон Коричневий приріст урожайності становив 2,0 т/га.

Таблиця 1. Урожайність цукрового буряка залежно від норм добрив і листкового підживлення, середнє за три роки

Обприскування посівів розчином сульфату магнію призвело до збільшення врожайності коренеплодів на 3,1 т/га проти варіанту без листкового підживлення.

Значно більший вплив на рівень урожайності мали суміші компонентів. Застосування розчину карбаміду та сульфату магнію зумовлювало зростання продуктивності буряка цукрового на 6,2 т/га, як порівняти з варіантом без листкового внесення.

Максимально високу врожайність коренеплодів отримали на варіанті листкового підживлення композицією карбамід + сульфат магнію + мікродобриво. За такого широкого спектру поживних речовин урожайність коренеплодів зросла на 7,5 т/га.

Аналогічні зміни врожайності під впливом листкових підживлень відбувалися і на інших фонах мінеральних добрив.

Урожайність значно сильніше змінювалася під впливом норм мінеральних добрив. Найнижча врожайність коренеплодів була на контролі без добрив – 24,5 т/га. За внесення N180P135K210 вона зросла до 65,8 т/га, що вище контролю на 41,3 т/га. Найвищу врожайність отримано на фоні N300P225K350, де вона становила 90,7 т/га, що на 66,2 т/га більше, ніж на варіанті без добрив.

Цукристість

Внесення макро- і мікродобрив впливає не лише на рівень урожайності, але й на якість вирощеної продукції. За даними більшості дослідників, зі збільшенням урожайності коренеплодів знижується їхня цукристість. Можливо цю закономірність можна пояснити тим, що у тканинах рослини під впливом високих норм мінеральних добрив утворюються клітини великого розміру, і вміст клітинного соку у них збільшується, а концентрація сахарози зменшується. Корені з великою масою часто не дозрівають вчасно до збирання і коренеплоди можуть бути водянистими, з пониженою цукристістю. Якщо на контролі без добрив вміст цукру становив 17,2 – 17,5 %, то на варіанті з найвищою нормою добрив N300P225K350 зменшився до 16,2 – 16,7 % (табл. 2).

Таблиця 2. Цукристість і вихід цукру з коренеплодів буряка цукрового залежно від норм добрив і листкового підживлення, середнє за три роки

Застосування листкового підживлення істотно змінювало цукристість. Найвищий вміст забезпечило листкове підживлення мікродобривом Кристалон – 16,7 – 17,5 %, приріст відносно контролю становив 0,2 %. На тому ж рівні була цукристість за листкового підживлення  композицією карбамід + сульфат магнію + мікродобриво. Відносно контролю (без листкового внесення) цукристість підвищилася на всіх фонах мінеральних добрив на 0,2 %.

Листкове підживлення розчином карбаміду спричинило підвищення врожайності коренеплодів буряка цукрового та зниження цукристості відносно контролю без листкового підживлення на 0,2 %. Додавання до розчину карбаміду сульфату магнію створило ще менш сприятливі умови для рослин буряка цукрового для накопичення цукру, вміст якого коливався, залежно від норми удобрення, від 16,2 % на N300P225K350 до 17,2 % на контролі без удобрення. Листкове підживлення розчином сульфату магнію дало кращий результат, ніж сумісне застосування з карбамідом: вміст цукру був на рівні контрольного варіанту та коливався залежно від норми удобрення  від 16,5 % до 17,4 %.

Вихід цукру з гектара

Інтегральним показником продуктивності буряка цукрового є вихід цукру з одиниці площі. Найменші показники збору цукру отримано на контрольних варіантах без мінерального удобрення – 4,15 – 5,09 т/га. У 2,5 рази зріс збір цукру за застосування норми N180P135K210 і в три рази за норми N240P180K280. Завдяки високій урожайності коренеплодів за норми N300P225K350, біологічний збір цукру був найвищим і становив 14,39 – 15,71 т/га.

За листкового підживлення сумішшю карбамід + сульфат магнію + мікродобриво отримано найвищий біологічний вихід цукру – 5,09 т/га на контролі, 12,09 т/га за норми N180P135K210, 14,45 т/га за норми N240P180K280 і 15,71 т/га за норми N300P225K350.

Отже, листкове підживлення буряка цукрового макро- та мікродобривами на високих рівнях удобрення сприяє підвищенню урожайності коренеплодів. На варіанті з нормою добрив N300P225K350 та листкового підживлення композицією карбамід + сульфат магнію + мікродобриво Кристалон урожайність зросла до 94,1 т/га. Листкове підживлення карбамід + сульфат магнію + мікродобриво сприяло зростанню цукристості на всіх рівнях удобрення. Найвищі показники отримано за норми N180P135K210 – 17,5 %. Найвищі показники збору цукру – за норми мінеральних добрив N300P225K350 та листкового підживлення композицією карбамід + сульфат магнію + мікродобриво – 15,71 т/га.

© Лихочвор В. В., д. с.-г. н., професор, член-кореспондент НААН, лауреат Державної премії в галузі науки і техніки, завідувач кафедри технологій у рослинництві Львівського національного аграрного університету

Тирусь М. Л. канд. с.-г. н., ЛНАУ

Залишити коментар: